Справа №11а-1565,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: ст.ст. 364ч.2; 366ч.2 Соловйов В.В.
КК України. Доповідач – Черства Є.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця « 21 » дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Черствої Є.О.
Суддів: Ковальової Н.М., Пляс М.Г.
З участю прокурора – Бобровського О.В.
адвоката – ОСОБА_2
засуджених: ОСОБА_3,
ОСОБА_4
потерпілої – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в розгляді справи у суді; потерпілої ОСОБА_5, на вирок та постанову Великолепетиського районного суду Херсонської області від «04» жовтня 2010 року.
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
такий, що судимості не має, -
засуджений за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на 1 рік 6 місяців; за ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на 1 рік.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів – 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, а на підставі ст. 76 КК України, на нього покладені слідуючі обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено – підписку про невиїзд.
Статут фермерського господарства «ОСОБА_7» та обліково-реєстраційні документи цього господарства вирішено повернути Державному реєстратору Великолепетиської районної державної адміністрації.
ОСОБА_6 визнаний винним і засуджений за те, що він, виконуючи обов’язки державного реєстратора Великолепетиської районної державної адміністрації, являючись державним службовцем 12 рангу, тобто виконуючи організаційно-розпорядчі обов’язки по проведенню державної реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб, у період часу з 08.07.2009 року по 09.07.2009 року, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, всупереч інтересам служби, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, достовірно знаючи про відсутність факту внесення головою ФГ «ОСОБА_7» ОСОБА_8 розміру внеску до статутного фонду вказаного фермерського господарства у сумі 255800 гривень, у порушення вимог ст.ст. 27;29 та ст.30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», вніс відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, відповідно до яких ОСОБА_9 є власником розміру внеску до статутного фонду фермерського господарства «ОСОБА_7» у сумі 255800 гривень. При цьому, ОСОБА_6 вивів запис з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про те, що ОСОБА_7 (померлий ІНФОРМАЦІЯ_3), є власником розміру внеску до статутного фонду фермерського господарства «ОСОБА_7» у сумі 255800 гривень, що призвело до спричинення тяжких наслідків інтересів законних спадкоємців померлого ОСОБА_7 (ОСОБА_5 та ОСОБА_1), яких було позбавлено права на вступ до фермерського господарства та виплати частки майна із внеску до статутного фонду у розмірі 255800 гривень, що належало померлому ОСОБА_7, як це передбачено п.4 розд. XI Статуту фермерського господарства «ОСОБА_7» ( у новій редакції від 22.05.2006 року).
Крім цього, ОСОБА_6, не відмовивши у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів фермерського господарства «ОСОБА_7», 09.07.2009 року, умисно, всупереч інтересам служби, маючи реальну можливість діяти таким чином, як того вимагають інтереси служби, достовірно знаючи про відсутність факту внесення головою фермерського господарства «ОСОБА_7» ОСОБА_8 розміру внеску до статутного фонду вказаного фермерського господарства у сумі 255800 гривень, завідомо усвідомлюючи неправдивий характер вказаних відомостей, власноручно підписав особистим підписом, як державний реєстратор, офіційний документ, а саме реєстраційну картку про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, складену представниками фермерського господарства «ОСОБА_7.» 08.07.2009 року, у якій було зазначено про внесення ОСОБА_8 розміру внеску до статутного фонду вказаного ФГ у сумі 255800 гривень, хоча ця обставина фактично місця не мала, про що було повідомлено ОСОБА_11 представниками ФГ «ОСОБА_7.», і дана обставина не була відображена у протоколі №1 зборів учасників ФГ «ОСОБА_7.» від 26.06.2009 року та у Статуті ФГ «ОСОБА_7.» (у новій редакції 2009 року), які були надані разом з реєстраційною карткою (ф-3) про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки інтересам законних спадкоємців померлого ОСОБА_7 (ОСОБА_5 та ОСОБА_1), яких було позбавлено права на вступ до ФГ та (успадкування) виплати частки майна із внеску до статутного фонду у розмірі 255800 гривень, що належало померлому ОСОБА_7
В апеляції на вирок :
- прокурор, який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції , не оспорюючи правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_6 та встановлених в ході судового розгляду справи фактичних обставин, вважає покарання, призначене ОСОБА_6 таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України, тобто м’яким, просить колегію суддів вирок щодо ОСОБА_6 в частині призначеного йому покарання скасувати, постановити новий вирок, яким призначити покарання за сукупністю злочинів – 3 роки позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на 2 роки;
- адвокат ОСОБА_12 апеляцію в інтересах засудженого ОСОБА_6 відкликав.
Інші учасники процесу апеляцій на вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6, не подавали.
Щодо ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
не судимої, -
кримінальна справа за обвинуваченням її за ч.2 ст. 366 КК України – закрита відповідно до ст. 48 КК України і вона звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд, скасовано.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувалася в тому, що вона, працюючи на посаді головного бухгалтера фермерського господарства «ОСОБА_7.» з 01.07.2008 року по 11.05.2010 року, в виконання якої були вмінені організаційно-розпорядчі функції, 08 липня 2009 року, достовірно знаючи про відсутність факту внесення ОСОБА_8 внеску до статутного фонду фермерського господарства «ОСОБА_7.», умисно, завідомо усвідомлюючи неправдивий характер таких відомостей, внесла до реєстраційної картки ф-3 про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи – фермерського господарства «ОСОБА_7.» завідомо неправдиві відомості, а саме, власноручно вписала до вказаного офіційного документу те, що ОСОБА_9 є власником внеску до статутного фонду фермерського господарства «ОСОБА_8» у розмірі 255800 гривень, хоча зазначений факт не мав місця, і вказане ОСОБА_4 вчинила вже після фактичного підписання реєстраційної картки ф-3 про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи – фермерського господарства «ОСОБА_7.», головою вказаного господарства ОСОБА_8, що призвело до спричинення тяжких наслідків інтересам законних спадкоємців померлого ОСОБА_7 (ОСОБА_5; ОСОБА_1), яких незаконно було позбавлено права на вступ до фермерського господарства та (успадкування) виплати частки майна з внеску до статутного фонду у розмірі 255800 гривень, що належало померлому ОСОБА_7
В апеляціях на постанову :
- прокурор, який приймав участь у судовому розгляді справи, вказує на незаконність постанови суду щодо ОСОБА_4, винесену всупереч вимогам ст. 48 КК України, роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, просить постанову щодо ОСОБА_4 скасувати, винести щодо неї вирок, яким засудити по ч.2 ст. 366 КК України;
- потерпіла ОСОБА_5 також вказує на незаконність постанови суду щодо ОСОБА_4, винесеної в порушення вимог КПК України, неправильного застосування кримінального закону. Просить постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу щодо неї направити на новий судовий розгляд для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за скоєний нею злочин.
Вислухавши суддю-доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав апеляції прокурора, просив їх задовольнити; апеляцію потерпілої ОСОБА_5 підтримав частково; засудженого, який у останньому слові прохав вирок щодо нього залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення; потерпілу ОСОБА_5, яка підтримала свою апеляцію, наполягає на тому, що їй відомо, що ОСОБА_4 так і продовжує працювати на посаді головного бухгалтера ФГ «ОСОБА_7.», ніякої зміни обстановки щодо неї не було, просить скасувати постанову суду, а ОСОБА_4 засудити, бо по її вині вона не може до сих пір отримати спадщину після смерті батька ОСОБА_7; ОСОБА_4, яка прохала залишити апеляції прокурора і потерпілої без задоволення; адвоката ОСОБА_2, яка підтримала думку своєї підзахисної, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до слідуючого.
Що стосується винесеного судом першої інстанції вироку щодо ОСОБА_6, то колегія суддів вважає, що суд правильно встановив фактичні обставини справи (злочинів), і належно дослідивши докази, дійшов правильного висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_6 у скоєному. Цей висновок суду ґрунтується на детально викладених у вироку суду доказах, які ніким із учасників процесу не оспорюються.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд в повній мірі додержався вимог ст. 65 КК України, врахував те, що засуджений цілком позитивно характеризується; вперше притягується до кримінальної відповідальності, у скоєному щиро розкаюється, і на думку колегії суддів, таке рішення з приводу призначення покарання є, по-перше, справедливим, а також необхідним і достатнім. При цьому судом була врахована і тяжкість вчинених злочинів ОСОБА_6
Не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду щодо винності ОСОБА_6, правильності кваліфікації його дій.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки можливо тоді, коли злочин вчинено вперше, і, коли скоєний злочин є невеликої або середньої тяжкості.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст. 366 ч.2 КК України, санкція за який передбачає покарання від 2 до 5 років позбавлення волі, що відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Але ОСОБА_4 вже раніше притягалася до кримінальної відповідальності 27.10.2000р. по ч.2 ст. 80 КК України (в редакції 1960 року), провадження по справі закрито судом з невідомих обставин /а.с.267/, тобто злочин нею вчинено не вперше.
Ті підстави, на які послався суд у постанові в обґрунтування зміни обстановки щодо ОСОБА_4, згідно закону, такими не є, бо висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, може бути зроблений лише на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб’єкта та її впливу на його поведінку, що судом не зроблено, і на що вірно посилаються у своїх апеляціях на постанову апелянти. Тим паче, що таке звільнення від кримінальної відповідальності є правом, а не процесуальним обов’язком суду.
Таким чином, винесену судом першої інстанції постанову щодо ОСОБА_4 про закриття кримінальної справи у зв’язку із зміною обстановки, із звільненням її від кримінальної відповідальності, неможливо визнати законною й обґрунтованою і вона підлягає безумовному скасуванню, з направленням кримінальної справи, в частині пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення, на новий судовий розгляд.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора на вирок – залишити без задоволення.
Вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_6 – залишити без зміни.
Апеляцію прокурора на постанову – задовольнити частково; апеляцію потерпілої ОСОБА_5 на постанову – задовольнити.
Постанову Великолепетиського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки та закриття провадження по справі – скасувати.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 залишити – підписку про невиїзд.
Кримінальну справу в частині пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення, направити на новий судовий розгляд із стадії попереднього розгляду справи, в той же суд, в іншому складі суддів.
Головуючий: Є.О.Черства (підпис)
Судді: Н.М.Ковальова (підпис), М.Г. Пляс (підпис)
пост. 21.12.10
надр. 21.12.10
чєо, бт.