Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-13006-2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Терещенко Д.В.
Категорія 19, 27 Доповідач – Суровицька Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21»грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
г оловуючої судді – Авраменко Т.М.,
суддів – Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.,
при секретарі – Чернезі М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк (на даний час ПАТ «ВТБ Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості.
Банк зазначав, що в рамках укладеної 31 жовтня 2007 року Генеральної угоди № 27.03-01/07 ОСОБА_1 отримав відповідно до кредитного договору № 27.03/07-СК кредит в сумі 100 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.12. 2012 року.
Для забезпечення виконання зобов’язань за договором, з ОСОБА_1 31 жовтня 2007 року було укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку належний йому на праві власності комплекс будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1
В порушення умов договору та вимог закону ОСОБА_1 зобов’язання за договором належним чином не виконує.
Станом на 21 травня 2009 року він має заборгованість по кредиту в сумі 86 668 доларів США, яка складається із основного боргу за кредитом в сумі 32 262, 87 доларів , нарахованих та не сплачених відсотків за користування кредитом в сумі 7021, 03 доларів США, пені за несвоєчасність погашення кредиту в сумі 1 406,28 доларів США, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 510,75 доларів США.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором банк просив суд стягнути з відповідача на його користь борг за договором кредиту всього в сумі 95 606,06 доларів США, що становить відповідно до офіційного курсу НБУ гривні до долара США станом на 20 травня 2009 року - 727 562 грн. 12 коп., а також в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки: комплекс будівель, який складається з майстерні цегляної «А» загальною площею 269,0 кв.м. , прибудови літ. «Б» , будівлі літ. «Г», «Д», огорожі № 1, № 2, навісу літ. «З» та стягнути з відповідача на користь банку судові витрати.
В судовому засіданні ОСОБА_1 подав зустрічний позов до банку про визнання недійсною генеральної угоди від 31 жовтня 2007 року, визнання недійсним кредитного договору від 31 жовтня 2007 року, визнання недійсним договору про внесення змін № 1 від 31 березня 2009 року до кредитного договору від 31 жовтня 2007 року, про визнання недійсним договору іпотеки від 31жовтня 2007 року (а.с.48-52).
Ухвалою суду від 29 січня 2010 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з позовом банку (а.с.54).
В судовому засіданні банк доповнив позовні вимоги і просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дружини відповідача, солідарно заборгованість за кредитними договорами в сумі 1 134 965 грн.06 коп., у тому числі борг за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних – 871 346 грн.55 коп., борг за процентами з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних – 181 503 грн.66 коп., пені – 82 114 грн.85 коп. і судові витрати (а.с.75-78).
Посилався на те, що в рамках Генеральної угоди , укладеної 31 жовтня 2007 року з ОСОБА_1, було укладено кредитний договір від 07 грудня 2007 року, відповідно до якого відповідач отримав кошти в сумі 150 000 грн. на строк по 06 грудня 2010 року зі сплатою 17,5 % річних за користування кредитом шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника, відкритий в Кіровоградській філії ВТБ Банку.
З листопада 2008 року відповідач допустив заборгованість щодо погашення кредиту та відсотків і станом на 12 лютого 2010 року заборгованість по кредиту складає 127 186 грн.65 коп., по процентам за користування кредитом в сумі 30 856 грн.37 коп., пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 14 689 грн.41 коп.
Крім того, 02 червня 2008 року з відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого він отримав кошти в сумі 80 000 грн. з терміном повернення 01 грудня 2009 року зі сплатою за користування кредитом 20,5 % річних, шляхом зарахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок позичальника, відкритий у Кіровоградській філії банку. Зобов’язання за цим договором відповідач не виконав у повному обсязі, тому станом на 12 лютого 2010 року борг по кредиту складає 80 449 грн. 33 коп., по процентам за користування кредитом – 18 646 грн.66 коп., пені за несвоєчасну сплату кредиту – 14 410 грн.81 коп. Майновим поручителем за вказаними кредитними договорами виступає ОСОБА_2
Ухвалою суду від 18 березня 2010 року до участі у справі притягнуто у якості співвідповідача ОСОБА_2 (а.с.100).
Ухвалою суду від 22 червня 2010 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВТБ Банку про визнання недійсними генеральної угоди, кредитного договору, договору про внесення змін до кредитного договору та іпотечного договору у зв’язку з відмовою позивача від позову (а.с.121-122, 148).
Ухвалою суду від 05 жовтня 2010 року провадження у справі за позовом ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 02 червня 2008 року закрито з тих підстав, що позов в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.188).
Заочним рішенням Кіровоградського районного суду від 05 жовтня 2010 року позов банку задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку за договором № 27.03/07-СК від 31 жовтня 2007 року заборгованість за кредитом в сумі 432 037 грн.80 коп., прострочену заборгованість за кредитом в сумі 233 976 грн.60 коп., поточну та прострочену заборгованість по процентам в сумі 129 454 грн.49 коп., пеню в сумі 53 014 грн.82 коп.. Стягнуто за договором № 27.05/07-СК від 07 грудня 2007 року поточну заборгованість за кредитом в сумі 44 446 грн.46 коп., прострочену заборгованість по кредиту в сумі 72 222 грн.28 коп., поточну та прострочену заборгованість по процентам – 27 282 грн.72 коп., пеню в сумі – 14 689 грн. 41 коп., а всього борг за цими договорами в сумі 1 007 124 грн.58 коп., а також 1950 грн. судових витрат по справі. В іншій частині позову відмовлено (а.с.189-191).
Ухвалою суду від 26 жовтня 2010 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення (а.с.201).
В апеляційній скарзі на заочне рішення ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення в частині стягнення пені з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Посилається на те, що суд неправильно визначив розмір пені, оскільки не застосував строк позовної давності, передбачений ст.258 ЦК України – в один рік.
Просив змінити судове рішення і стягнути з нього на користь банку пеню за період з 13 лютого 2009 року по 12 лютого 2010 року (а.с.204-205).
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, уточнив, що рішення суду оскаржено не лише щодо пені в сумі 14 689 грн. 41 коп., як помилково зазначено в апеляційній скарзі, а й щодо пені в сумі 53 014 грн.82 коп.. Представник банку заперечив проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Як передбачено ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
З матеріалів справи вбачається, що справа за позовом банку до ОСОБА_1 розглядалась з травня 2009 року , відповідач брав участь у розгляді справи, подавав зустрічний позов, заперечуючи вимоги банку щодо стягнення боргу, в тому числі пені з інших підстав, ніж зі спливом строку позовної давності.
Доводи представника відповідача, доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи в заочному провадженні позбавив можливості ОСОБА_1 надати заяву про застосування строку позовної давності, передбаченої п.2 ч.1 ст.258 ЦПК України, спростовуються повідомленнями про вручення повісток в судове засідання на 05 жовтня 2010 року відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України (а.с.181, 182).
За таких обставин суд першої інстанції за відсутності заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені, прийшов до правильного висновку про наявність підстав для її стягнення з відповідача.
Суд ухвалив рішення в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 14 689 грн. 41 коп. та 53 014 грн.82 коп. з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» пені в сумі 14 689 грн.41 коп. та 53 014 грн.82 коп. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Л.В.Суровицька