Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-12976 - 2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Куценко О.В.
Категорія 41,42 Доповідач – Суровицька Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«23» грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
г оловуючої судді – Авраменко Т.М.,
суддів – Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.,
при секретарі – Слюсаренко Н.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення.
В обґрунтування позову зазначали, що вони відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 17.09.2008 року є власниками 57/100 частин квартири АДРЕСА_1 в рівних частках. Тривалий час відповідачі в добровільному порядку не бажають виселитись з належної їм частини квартири, а саме з кімнат площею 11,4 кв.м та 10,2 кв.м., чим чинять перешкоди у володінні та користуванні нерухомим майном.
Просили суд зобов’язати відповідачів не чинити їм перешкоди у володінні та користуванні належною їм на праві власності 57/100 частин квартири, виселити відповідачів із кімнат площею 11,4 кв.м та 10,2 кв.м в квартирі АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 24 грудня 2008 року провадження у справі в частині позову до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення закрито, у зв’язку зі смертю відповідача (а.с.32, 30).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2010 року позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у володінні та користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 57/100 частин квартири АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_1 з кімнати № 5 площею 10,2 кв.м. та кімнати № 8 площею 11,4 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 грн.50 коп. судового збору та 7 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і закрити провадження у справі. Зазначає, що раніше вже було прийнято рішення Кіровським райсудом м. Кіровограда за позовом ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення. Посилається на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам та допустив порушення норм матеріального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримала доводи апеляційної скарги.
Позивачі та їх представник в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неявка позивачів, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 травня 2002 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2002 року, було змінено договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 та зобов’язано КРЕП № 6 укласти з ОСОБА_2 окремий рахунок на кімнати площею 11,4 кв.м. та 10,2 кв.м. (а.с.6-7,8-10).
У грудні 2002 року ОСОБА_2 уклала з КРЕП № 6 окремий договір найму та на її ім’я було відкрито окремий особовий рахунок для оплати житлово-комунальних послуг (а.с.11-13).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 вересня 2008 року Кіровоградською міською радою, зареєстрованого за № 46956, 57/100 частин квартири АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та її синам - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в рівних частках (а.с.14-15). 43/100 частини квартири належить на праві власності ОСОБА_1
Згідно плану квартири до складу 57/100 частин квартири, належних позивачам, входять кімнати площею 11,4 кв.м. та 10,2 кв.м., а до складу 43/100 частини квартири, належних відповідачці входить кімната площею 16 кв.м.
Коридор, кухня, кладові, убиральня та ванна знаходяться у загальному користуванні (а.с.16-17).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 лютого 2003 року , залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 04 червня 2003 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселено ОСОБА_5, ОСОБА_1 з кімнат площею 10,2 кв.м. та 11,4 кв.м. квартири АДРЕСА_1 в кімнату площею 16 кв.м. цієї ж квартири. Зобов’язано ОСОБА_5 і ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у користуванні житлом.
З листа відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 02 червня 2008 року та ухвали Кіровського райсуду м. Кіровограда від 05 листопада 2008 року про відмову ОСОБА_2 в поновленні строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, рішення Кіровського райсуду м. Кіровограда від 14 лютого 2003 року про усунення перешкод в користуванні квартирою не було виконано.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтвердила, що вона дійсно проживає у спірній квартирі, зробила у всіх кімнатах ремонт і категорично заперечує проти позовних вимог, оскільки позивачі можуть вселити в належні їм кімнати квартирантів.
Доводи позивачів про те, що відповідач займає належні їм кімнати підтверджуються актом від 31 липня 2008 року, затвердженим начальником КРЕП № 6 (а.с.46-47).
Пояснення відповідачки, надані в судовому засіданні та доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обставини, зазначені в акті від 31 липня 2008 року.
За таких обставин висновок суду про задоволення позову про усунення перешкод в користуванні квартирою є законним і обґрунтованим.
Однак, ухвалюючи рішення про виселення відповідачки, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи.
До правовідносин, які склались між сторонами суд безпідставно застосував положення статей 157 та 116 ЖК України щодо виселення члена сім’ї власника житлового будинку без надання іншого житла у випадках, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу.
Суд не звернув увагу та не дав належну правову оцінку тій обставині, що позивачі звернулись за захистом їх прав, як власники частини квартири.
Відповідно до ст.391 ЦК України, яка регулює правовідносини, що виникли між сторонами, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності (ч.1 ст.386 ЦК України).
Відповідач також є власником частини спірної квартири, тому вона підлягає виселенню саме в належну їй кімнату площею 16 кв.м..
Оскільки суд, ухвалюючи рішення в частині виселення відповідачки, допустив порушення норм матеріального права та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, це відповідно до п.3 та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду в частині позову про виселення.
Рішення суду в цій частині підлягає зміні, шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини в такій редакції: виселити ОСОБА_1 з кімнат площею 10,2 кв.м та 11,4 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 в належну їй кімнату площею 16 кв.м.
В решті рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був відмовити у відкритті провадження у справі у зв’язку з тим, що питання про усунення перешкод в користуванні квартирою було вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили і прохання закрити провадження у справі, є безпідставними.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі або згідно п.2 ч.1 ст.205 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 14 лютого 2003 року було вирішено спір про усунення перешкод в користуванні квартирою з підстав порушення прав особи на користування житлом на підставі договору найму.
У листопаді 2008 року позивачі подали позов до суду про усунення перешкод в користуванні квартирою з підстав порушення їх права власності, що є іншою підставою, ніж була заявлена у позові 2002 року.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2010 року в частині позову про виселення, змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в такій редакції: виселити ОСОБА_1 з кімнат плошею 10,2 кв.м та площею 11,4 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 в належну їй кімнату площею 16 кв.м.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя:
Судді :