Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-12941 - 2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Мягкий О . В .
Доповідач – Суровицька Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«22»грудня 2 0 10 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
г оловуючої судді – Авраменко Т. М.,
суддів – Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.,
при секретарі – Чернезі М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського міського управління юстиції Зінов’євої Олени Володимирівни на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2010 року у справі за скаргою кредитної спілки «Простір» на дії державного виконавця.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Зінов’євої О.В., представника спілки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2010 року Кредитна спілка «Простір» звернулась в суд зі скаргою на дії старшого державного виконавця Ленінського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції - Зінов’євої Олени Володимирівни , зацікавлена особа – ОСОБА_2 .
Зазначала, що 09 вересня 2010 року кредитна спілка отримала від Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ лист про винесення старшим державним виконавцем Зінов’євою О.В. постанови про стягнення з боржника виконавчого збору на підставі виконавчого листа № 2-2829 від 05.05.2009 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда.
Старшим державним виконавцем невірно обраховано розмір виконавчого збору, не враховано, що фактично стягнута сума боргу становить 1 509 грн.32 коп. і саме з неї необхідно було обрахувати виконавчий збір.
Просила суд поновити пропущений строк для оскарження постанови від 06.09.2010 року, визнати дії старшого державного виконавця Зінов’євої О.В., які полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 06.09.2010 року неправомірними. Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 06.09.2010 року.
Ухвалою Ленінського райсуду м. Кіровограда від 28 жовтня 2010 року скаргу КС «Простір» задоволено. Поновлено пропущений строк для подання скарги, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Зінов’євої О.В. щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. Постанову старшого державного виконавця Зінов’євої О.В. від 06.09.2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору, скасовано.
В апеляційній скарзі старщий державний виконавець Зінов’єва О.В. просить скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Зінов’євої О.В. підтримав доводи апеляційної скарги, а представник кредитної спілки «Простір» заперечила проти них і просила ухвалу суду залишити без змін.
Колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга старшого державного виконавця підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Вирішуючи скаргу, суд першої інстанції вважав, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України).
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремим виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою, відповідно до вимог цього закону.
Матеріали справи свідчать про те, що КС «Простір» 20 вересня 2010 року звернулась до суду із вказаною скаргою в порядку цивільного судочинства.
Суд при вирішенні скарги встановив, що оспорювану постанову про стягнення виконавчого збору від 06 вересня 2010 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Зінов’євою О.В. постановлено у зв’язку з невиконанням у добровільному порядку виконавчого листа, виданого на виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда № 2-2829 від 05 травня 2010 року про стягнення з КС «Простір» на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 69 100 грн. з додатковим пайовим внеском від 05 травня 2009 року (а.с.4).
Як пояснив в судовому засіданні апеляційної інстанції представник Зінов’євої О.В., постановою державного виконавця від 26 жовтня 2010 року це виконавче провадження закінчено у зв’язку з його примусовим виконанням і одночасно виділено в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору.
Постановою від 26 жовтня 2010 року заступником начальника Ленінського ВДВС вирішено питання про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 06 вересня 2010 року про стягнення виконавчого збору.
Суд першої інстанції ці питання не з’ясував під час розгляду справи, не дав їм належну правову оцінку.
Оскільки КС «Простір» фактично оскаржує дії посадової особи державної виконавчої служби, така скарга має вирішуватись в порядку, передбаченому ст.181 КАС України.
За таких обставин, суд першої інстанції не визначившись з характером спірних правовідносин, дійшов помилкового висновку про те, що скарга має вирішуватися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.205, п.2 ч.2 ст.307, п.6 ч.1 ст.314, ст.315, ст. 383 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Зінов’євої Олени Володимирівни задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2010 року скасувати і закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: