Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-12830/ 2010 р. Головуючий у І-й інстанції –Гармаш Т.І.
Категорія 46 Доповідач Суровицька Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«22» грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
г оловуючої судді : Авраменко Т.М.,
суддів : Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.
при секретарі : Чернезі М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування вартості майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя.
Зазначала, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 листопада 1991 року по 26 грудня 2007 року. Від шлюбу мають двох дітей – доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. В період шлюбу у 2002 році з відповідачем придбали майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності: житловий будинок АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу відповідач не бажає добровільно вирішити питання про розподіл будинку, не визнає її право власності на нього. Просила суд розділити в рівних частинах між нею та відповідачем вказаний житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований , в натурі.
В ході розгляду справи позивач змінила предмет позову і просила поділити майно, виділивши відповідачу у власність житловий будинок вартістю 155 593 грн. Стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за її Ѕ частку в домоволодінні в сумі 77 796 грн.50 коп.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 20 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Поділено майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши у власність ОСОБА_1 житловий будинок із надвірними будівлями АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості Ѕ частини будинку із надвірними будівлями, розташованого АДРЕСА_1 в сумі 68 347 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 105 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1264 грн. витрат на проведення експертизи. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 44 грн.68 коп. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення з нього грошової компенсації вартості майна, поділити спірне домоволодіння згідно варіанту № 2 будівельно-технічної експертизи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, а позивач та її представник заперечили проти них і просили рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Суд встановив, що спірний житловий будинок було придбано сторонами в період шлюбу згідно договору купівлі-продажу від 05 серпня 2002 року і правильно визначив, що частки сторін у праві власності на будинок є рівними, кожний має право на Ѕ частину будинку.
Проте, задовольняючи позов ОСОБА_2 про поділ майна, шляхом визнання за відповідачем права власності на весь будинок зі стягненням з нього на її користь компенсації вартості Ѕ частини житлового будинку, суд першої інстанції прийшов до висновків, що не відповідають обставинам справи та допустив порушення норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що спірний житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1011 га. До складу вказаного домоволодіння входять погріб літ. «В», сарай літ. «Е», вбиральня літ. «Г», зливна яма лат. «КК», водопровід літ «К», огорожа, хвіртка , ворота та вимощення літ «І».
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № П-186 від 15 червня 2010 року вартість вказаного домоволодіння складає 136 694 грн. Житловий будинок підлягає поділу в натурі, запропоновано два варіанти розподілу будинку та надвірних будівель з відступом від ідеальних часток співвласників у праві власності (а.с.50-68).
Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст.364 ЦК України.
За положеннями ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Стягуючи із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями з визнанням за ним права власності на цей будинок, суд фактично провів поділ спільного майна шляхом виділу частки.
Частиною 1 ст.316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції не дав належної оцінки запереченням відповідача про відсутність у нього матеріальної спроможності придбати частку ОСОБА_2, про відсутність у нього іншого житла.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач та його представник підтвердили, що можливість сплатити позивачці 68 347 грн. відсутня, будинок за визначену експертом суму продати неможливо.
Позивач підтвердила, що дійсно у відповідача відсутні кошти для сплати компенсації вартості її частини, у неї також такі кошти відсутні, немає і іншого житла. Також в судовому засіданні представником позивача надано суду оголошення про продаж спірного будинку, надане відповідачем в місцевій газеті.
Можливість проживання в одному будинку сторони заперечують.
Відповідно до ч.4,5 ст.71 СК України присудження судом одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності, зокрема на житловий будинок, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що житловий будинок не є неподільною річчю, його можливо поділити в натурі, жодна із сторін попередньо не внесла на депозитний рахунок суду відповідну грошову суму, ні відповідач, ні позивач не мають матеріальної можливості сплатити один одному вартість частини будинку, від поділу будинку в натурі позивач відмовилась.
За таких обставин з урахуванням роз’яснень п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» для захисту прав позивача, вирішення спору про поділ майна, необхідно визнати ідеальні частки кожного з сторін в цьому майні без його реального поділу і залишити будинок у їх спільній частковій власності.
Оскільки суд першої інстанції прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, допустив порушення норм матеріального права, це відповідно до п.3 та п.4 ч. 1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду в частині поділу майна подружжя і ухвалення нового рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя підлягає задоволенню частково. В порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 та за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на Ѕ частину домоволодіння за кожним АДРЕСА_1.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості Ѕ частини житлового будинку, відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 та за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину домоволодіння за кожним АДРЕСА_1.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя :
Судді: