Справа № 11-а-1086/2010р. Головуючий у суді І-ї інстанції – Вдовіченко М.М.
Категорія - ст.115 ч.1 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції – Палічук А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Ремеза П.М.,
суддів Палічука А.О., Лещенка Р.М.,
за участю прокурора Фомічової І.В.,
захисника-адвоката ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Хмельове Маловисківського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 24.02.2000 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч. 3 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі;
- 22.08.2001 року вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 208 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, звільнився 14.05.2004 року
засуджений за ст.115 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 10 років.
Вироком суду постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 10 000 гривень у відшкодування моральної шкоди; на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Кіровоградській області – 1201 гривню 92 коп. за проведення досліджень та експертиз.
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 10.02.2009 року близько 20 год він в м. Мала Виска Кіровоградської області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою помсти на ґрунті особистих неприязних стосунків, у домоволодінні ОСОБА_6 по вул. Островського, 6, наніс удар кулаком правої руки в область обличчя останнього, а потім, маючи намір на позбавлення його життя, наніс 11 ударів ножем в область верхньої частини грудної клітки та 18 ударів в область шиї потерпілого, спричинивши ОСОБА_6 згідно з висновком експерта №51 від 10.04.2009 року тяжкі тілесні ушкодження, що стали наслідком настання смерті потерпілого.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок районного суду, яким його засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України скасувати, та постановити новий вирок, який його виправдати, оскільки він злочин не вчиняв, покази під час досудового слідства давав під психологічним тиском працівників міліції, які увесь час погрожували йому фізичною розправою, а суд у свою чергу не забезпечив всестороннього, повного та об’єктивного розгляду справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, засудженого ОСОБА_4 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляції та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку, а саме:
- показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили, що увечері 10.02.2009 року ОСОБА_4 кудись пішов, взявши з собою ножа, прийшов додому уночі та одразу ліг спати. Вранці він віддав ножа та прав свої речі;
- показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 20.02.2009 року під час відтворення обстановки та обставин подій з участю ОСОБА_4, останній добровільно та детально показував, яким чином, за допомогою чого та у які частини тіла потерпілого він наносив удари ножем;
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 20.02.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_4 добровільно і детально показував, яким чином скоїв убивство потерпілого;
- показаннями експерта-криміналіста ОСОБА_10, який був присутній при здійсненні відеозйомки слідчої дії відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4, при чому останній детально відтворив обстановку, при якій ним було скоєно вбивство. При проведенні слідчої дій жодних заходів фізичного та психічного спливу до ОСОБА_4 не застосовувалось;
- актом судово-медичного дослідження трупа та висновком судово-медичної експертизи №51 від 10.04.2010 року, відповідно до яких на трупі ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, крововиливи у м’які тканини голови, лінійний перелом кісток основи черепу, множинні рани шиї, передньої грудної клітки, що продовжуються в ранові канали з пошкодженням крупних судин та внутрішніх органів; смерть ОСОБА_6 настала внаслідок множинних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки, шиї з ушкодженням крупних судин, внутрішніх органів, що супроводжувалось гострою крововтратою і знаходиться у прямому причинному зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями (т. 1 а.с. 121-123).
Отже, дії засудженого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.115 ч.1 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Доводи ОСОБА_4 про те, що він не скоював вбивства потерпілого ОСОБА_11 є безпідставними, оскільки повністю спростовуються як його показами під час досудового слідства, де він повністю в деталях розповів про скоєне вбивство ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 73-76), під час допиту його у якості підозрюваного та під час відтворення обстановки і обставин події з його участю, де він детально розповідав про обставини вчинення ним злочину. Крім цього, сам ОСОБА_4 під час пред’явлення йому обвинувачення 19.03.2010 року в присутності захисника свою вину визнав повністю та підтвердив скоєння ним вбивства ОСОБА_11 при раніше вказаних обставинах.
Посилання ОСОБА_4 про застосування до нього фізичного та психічного насилля зі сторони працівників міліції були ретельно перевірені судом та не знайшли свого підтвердження, тим більше ніяких клопотань за заяв про застосування до нього такого насильства ОСОБА_4 не подавав.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до особливо тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий; обставини, які пом’якшують покарання: щире каяття, наявність тяжкого захворювання, і з урахуванням всіх обставин справи відповідно до вимог ст.65 КК України обґрунтовано призначив покарання засудженому в межах санкції ст.115 ч.1 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_4 – без зміни.
СУДДІ