Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-12914/ 2010 р. Головуючий у І-й інстанції – Варакіна Н.Б.
Категорія 46 , 48 Доповідач Суровицька Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
г оловуючої судді : Авраменко Т.М.,
суддів : Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.
при секретарі : Чернезі М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Зазначав, що рішенням Компаніївського районного суду від 12 жовтня 2000 року з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання доньок – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до досягнення ними повноліття у розмірі ј частини заробітку (доходів), але не менше Ѕ частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину щомісячно. Донька ОСОБА_3 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2, а доньці ОСОБА_4 виповниться ІНФОРМАЦІЯ_1.
З часу ухвалення рішення діти проживали разом з ним та перебували на його утриманні. Також змінився його матеріальний стан, він не мав постійної роботи, постійного доходу, в даний час не працює.
Вважає, що розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 може бути зменшений та визначений у твердій грошовій сумі по 50 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідачка 28 жовтня 2009 року подала на виконання виконавчий лист, виданий на підставі ухвали суду про видачу дубліката виконавчого листа. У березні 2010 року він отримав письмове повідомлення з виконавчої служби про наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів в сумі 13 109 грн.25 коп., розрахунок якої здійснено за період з жовтня 2006 року по 01 березня 2010 року.
На його думку вказаний розрахунок зроблено невірно, без врахування заробітку, який він реально отримував, без того, що відповідачка не подавала виконавчий лист для виконання, а також того, що діти знаходились на його утриманні.
Просив суд змінити розмір аліментів, що стягнуто з нього на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням суду від 12 жовтня 2000 року, звільнити його від сплати заборгованості по аліментам в сумі 13 109 грн.25 коп..
Рішенням Компаніївського районного суду від 20 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Звільнено ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам за період з жовтня 2006 року по вересень 2010 року в розмірі 11 892 грн.75 коп. В решті позовних вимог відмовлено (а.с.97-100).
Ухвалою суду від 08 листопада 2010 року виправлено описку в рішенні суду від 20 вересня 2010 року, вказано, що звільнити ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам з жовтня 2006 року по вересень 2009 року в розмірі 11 892 грн.75 коп. (а.с.121-122).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про звільнення від сплати боргу за аліментами з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.
Посилається, зокрема на те, що суд безпідставно вважав, що виконавчий лист вона не пред’являла без поважних причин. Не врахував її пояснення про те, що ОСОБА_2 посилався на відсутність у нього коштів та майна.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримала доводи апеляційної скарги, а позивач заперечив проти них і просив рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в частині яка оскаржена, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 4 листопада 1989 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, в цьому шлюбі у них народились діти – донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Компаніївського райсуду Кіровоградської області від 12 жовтня 2000 року шлюб між сторонами розірвано, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі ј частини його заробітку (доходів), але не менше Ѕ частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину щомісячно, починаючи з 2 жовтня 2000 року на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення донькою ОСОБА_3 повноліття, тобто до 30 січня 2009 року, після чого утримувати по ј частині до досягнення донькою ОСОБА_4 повноліття, тобто до 21 жовтня 2010 року (а.с.2).
На підставі вказаного рішення судом видано виконавчий лист № 2-958/2000 року від 12 жовтня 2000 року, який для примусового виконання не був пред’явлений.
Ухвалою Компаніївського райсуду від 22 жовтня 2009 року задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката вказаного виконавчого листа у зв’язку з втратою оригінала (а.с.78).
Дублікат виконавчого листа був пред’явлений для виконання до ВДВС 29 жовтня 2009 року.
Відповідно до розрахунку ВДВС Компаніївського райуправління юстиції за період з жовтня 2006 року по лютий 2010 року заборгованість ОСОБА_2 по аліментам склала 13 109 грн.25 коп. (а.с.12-13).
Згідно ч.1 ст.194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Ухвалюючи рішення про звільнення позивача повністю від сплати заборгованості за аліментами, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що підставами для цього є непред’явлення відповідачкою виконавчого листа до виконання без поважної причини, оскільки проживали однією сім’єю з позивачем та вона отримувала від нього кошти.
З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає обставинам справи.
Як встановлено судом і вказані обставини не заперечуються сторонами, після розірвання шлюбу і до вересня 2008 року вони проживали разом, вели спільне господарство, позивач той заробіток, який мав, надавав відповідачці.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що після того, як вони почали проживати окремо, позивач не надавав їй кошти на утримання дітей, тому вона звернулась в суд за дублікатом виконавчого листа і подала його на виконання.
Та обставина, що позивач надавав кошти відповідачці до вересня 2008 року в період спільного з нею проживання, є істотною обставиною, яка дає підстави частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами за період з жовтня 2006 року по вересень 2009 року.
Також, посилаючись як на підставу для звільнення позивача від сплати заборгованості на непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти (ч.3 ст.197 СК), суд не врахував положення ч.4 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» , яка передбачає, що рішення про стягнення періодичних платежів (зокрема, у справах про стягнення аліментів) можуть бути пред’явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені аліменти.
Положення ч.3 ст.197 СК України може бути реалізовано у випадку, коли судом встановлено пропуск строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідач в судовому засіданні пояснила і вказана обставина підтверджується матеріалами справи, що пред’явила виконавчий лист до виконання 29 жовтня 2009 року, одразу після видачі судом дубліката виконавчого листа, тобто в межах строку, встановленого законом.
Оскільки, ухвалюючи рішення в частині звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, суд першої інстанції прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України це є підставою для зміни рішення.
ОСОБА_2 підлягає звільненню від сплати заборгованості за аліментами з жовтня 2006 року по вересень 2009 року в сумі 8 534 грн.74 коп..
У зв’язку з тим, що рішення суду змінено, ухвала суду від 08 листопада 2010 року про виправлення описки в рішенні суду, також підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314,ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2010 року в частині звільнення від сплати заборгованості за аліментами змінити.
Звільнити ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами з жовтня 2006 року по вересень 2009 року в сумі 8 534 грн. (вісім тисяч п’ятсот тридцять чотири грн.) 74 коп. (сімдесят чотири копійки).
Ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2010 року про виправлення описки в рішенні суду, скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: