Справа № 22-ц-4041 Головуючий 1 інст. – Назаренко О.В.
Категорія: право власності Доповідач – Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 року Судова колегія палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді Пилипчук Н.П.,
суддів Кірсанової Л.І., Трішкової І.Ю.,
при секретарі Козир Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з зазначеним позовом, вказавши, що за договором купівлі-продажу від 13 липня 2004 року вони придбали у ОСОБА_4 недобудований житловий будинок з надвірними будовами та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Ступінь готовності будинку на час укладення договору купівлі – продажу становив 52%. Право власності на зазначений будинок раніше було визнано за ОСОБА_4 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 7 травня 2004 року.
У 2005 році позивачі повністю закінчили будівництво будинку, самовільно побудувавши будинок „А-1”, „А1-1”, два напівпідвали, ганок „а”, гараж „Б”, літню кухню „Б1”, сарай „Е”, вбиральню „В”, літній душ „Г”, тамбур „г”, вольєр „Д”, теплиці „Ж”, „Д”, льох „И” та каналізаційну споруду. Просили визнати за ними право власності в рівних частках на зазначені об’єкти самочинного будівництва.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, справу розглянуто без його участі.
Рішенням Харківського районного суду м. Харкова від 28 січня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати ухвалене по справі судове рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилаються на порушення судом вимог матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на недобудований будинок з будівлями та спорудами ступенем готовності 52% зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 травня 2004 року, перехід права власності від ОСОБА_4 до ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 13.07.2004 р. не зареєстровано. Відповідно немає підстав встановити, як змінилися частки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 після проведення самовільного будівництва.
До таких висновків суд першої інстанції прийшов на підставі зібраних по справі доказів. яким дана належна оцінка в сукупності з усіма обставинами справи.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Судовим розглядом та матеріалами справи встановлено, що право приватної власності на незакінчений будівництвом житловий будинок літ „А-1” готовністю 52% з надвірними будівлями та спорудами зареєстровано за ОСОБА_4 відповідно до рішення Харківського районного суду м. Харкова від 07 травня 2004 року.
Таким чином, суд прийшов до вірного висновку про неможливість визнання на даний час за позивачами права власності на самовільно збудовані будівлі та споруди, оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції не заявлялося клопотання про призначення по справі судової експертизи стосовно визначення частки майна ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у добудованому будинку. Відповідні позовні вимоги до ОСОБА_4 позивачами не заявлялись.
Доводи апеляційної скарги фактично повторюють викладене в позовній заяві та не спростовують висновків рішення районного суду, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування судова колегія не вбачає, а тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді