Справа №   22-ц-31191/2010 року                                                      Головуючий 1-ї інст. –  Ковригін О.С.

Категорія: договірні                                                Суддя     доповідач – Солодков А.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого          -    судді  Солодкова А.А.,

        суддів колегії          -    Даниленко В.М., Піддубного Р.М.

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАН-Т» на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАН-Т» про розірвання договору купівлі – продажу, -

В С Т А Н О В И Л А :

    ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «КВАН-Т» про розірвання договору купівлі-продажу. Обґрунтовуючи позов посилався на те, що 08 вересня 2010 року між ним та відповідачем в особі директора Коломійця С.О. був укладений договір купівлі продажу нежитлової будівлі цеху АДРЕСА_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

    03 листопада 2010 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на спірну нежитлову будівлю та передати її на відповідальне зберігання ОСОБА_3, у зв’язку з тим, що відповідач не перерахував позивачу кошти відповідно до умов договору купівлі-продажу та поставив біля будівлі цеху АДРЕСА_1 охорону, яка перешкоджає позивачу мати вільний доступ до неї.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 листопада 2010 року накладено арешт на нежитлову будівлю цеху АДРЕСА_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса: АДРЕСА_1) та передано будівлю цеху АДРЕСА_1 на відповідальне зберігання позивачу.  

В апеляційній скарзі відповідач просить суд ухвалу від 03 листопада 2010 року скасувати. Обґрунтовуючи скаргу посилається на те, що жодних причин, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов та будь-яких сумнівів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у позивача не було.

    Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    На підставі п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд першої інстанції мотивовано задовольнив заяву позивача про забезпечення позову, оскільки відповідач може на власний розсуд розпорядитись спірним майном, продати, подарувати чи вчинити будь-які інші дії, що утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення суду.

Але, суд першої інстанції необґрунтовано передав будівлю цеху АДРЕСА_1 на відповідальне зберігання позивачу, оскільки таким чином фактично було ухвалене рішення без розгляду справи по суті.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.  

Судова колегія вважає, що арешт накладений на майно, не обмежує відповідача у правах власника щодо користування та володіння майном.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта, що вжиті заходи  перешкоджають господарській діяльності юридичної особи, оскільки відповідачем не було надано доказів на підвердження цього.  

Керуючись ст.ст. 151, 152, 303, 304, 307 ч. 2 п.3; п.2 ч.1 ст. 312; 313, 314 ч.1 п.5, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАН-Т» - задовольнити частково.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 листопада 2010 року

змінити. Скасувати в частині передачі будівлі цеху АДРЕСА_1 на відповідальне зберігання позивачу.

    Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

          Головуючий –

         Судді: