Справа № 22-ц- 31472- 2010 р. Головуючий 1 інст. Хайкін В.М.
Категорія: про стягнення компенсації. Доповідач Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Пилипчук Н.П.
суддів - Трішкової І.Ю.
Кірсанової Л.І
при секретарі Козир Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Ізюмської дистанції колії про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач в січні 2009 року звернувся до суду з позовом до Ізюмської дистанції колі про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, пояснивши що 30 вересня 2008 року він був звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію з віком згідно ст.38 КЗпП України. В порушення вимог ст.116 КЗпП України, адміністрація Ізюмської дистанції колії не провела з позивачем остаточний розрахунок у визначений законодавством термін. Вказаний розрахунок він отримав тільки 04 грудня 2008 року, у зв'язку з чим вважає, що порушені його права, передбачені діючим законодавством України. Просить суд стягнути з Ізюмської дистанції колії на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум по день фактичного розрахунку з 30 вересня 2008 року по 04 грудня 2008 року в сумі 11477 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 76 коп..
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував . В обгрунтування своїх заперечень представник відповідача вказав, що в день звільнення ОСОБА_2 йому були нараховані усі суми. 03.10.2008 року переведені на його особистий рахунок усі суми, що належать йому від підприємства (оплата праці, шкідливість, вислуга років, премія виробнича за серпень 2008 року, премія до ювілейної дати, роз'їзді). Премія за вересень 2008 року була нарахована ОСОБА_2 і переведена на його особистий рахунок, на підставі телеграми Південне залізниці №935 від 22.10.2008 року. Згідно вимог п.3.19. Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Ізюмської дистанції колії на 2005-2010 роки, при звільненні працівників вперше з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, протягом двох місяців після настання цього права виплачується одноразова грошова допомога. Така грошова допомога була нарахована і виплачена ОСОБА_2 З грудня 2008 року.
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 жовтня 2010 року ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилаються на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції.
Позивач у судове засідання апеляційного суду не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка.
Після розгляду справи о 14 год. 55 хв. до суду через канцелярію надійшла заява з проханням відкласти розгляд справи у зв”язку з хворобою. Довідка про хворобу не надана.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
В зв”язку з наведеним, оскільки на час розгляду справи була відсутня вказана заява, судова колегія розглянула справу у відсутності позивача
Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи убачається, що 30 вересня 2008 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію за віком згідно ст.38 КЗпП України, наказ №101/01 від 30.09.2008 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.4).
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що відповідачем в день звільнення ОСОБА_2, були нараховані, і 03.10.2008 року переведені на його особистий рахунок усі суми, що належать йому від підприємства (оплата праці, шкідливість, вислуга років, премія виробнича за серпень 2008 року, премія до ювілейної дати, розїзді). Даний факт не заперечується самим позивачем, а також ксерокопією виписки з особистого рахунку ОСОБА_2 за жовтень 2008 року Харківської філії АБ «Експрес-Банку» № 350716, наданої самим позивачем в ході судового засідання (а.с.28).
Також правильно встановлено районним судом, що премія за вересень 2008 року була нарахована ОСОБА_2 і переведена на його особистий рахунок, на підставі телеграми Південної залізниці №935 від 22.10.2008 року. Згідно вимог п.3.19. Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Ізюмської дистанції колії на 2005-2010 роки, при звільненні працівників вперше з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, протягом двох місяців після настання цього права виплачується одноразова грошова допомога. Така грошова допомога була нарахована і виплачена ОСОБА_2 0З грудня 2008 року.
Згідно Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстата України від 13.01.2004 року № 5, Закону України «Про оплату праці», одноразова грошова допомога при виході на пенсію не являється заробітною платою чи обов'язковою виплатою і відповідно не може розцінюватись як заборгованість.
Посилання апелянта, що сума заборгованості, належної до виплати, за весь час затримки розрахунку, нарахована не вірно, оскільки вказану суму позивач обчислював виходячи з останніх двох місяців праці, за серпень-вересень 2008 року безпідставне.
Відповідно до ксерокопії трудової книжки, яка знаходиться в матеріалах справи, позивач був звільнений з роботи 30 вересня 2008 року.
Відповідно п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Оскільки позивач ОСОБА_2 був звільнений з роботи 30.09.2008 року, заборгованість по виплаті належних сум, повинна була обчислюватись позивачем за липень-серпень 2008 року.
Також, під час розгляду справи у суді, за заявою ОСОБА_2С, територіальною державною інспекцією праці в Харківській області, була проведена перевірка з питання додержання законодавства про працю при остаточному розрахунку зі звільненим робітником ОСОБА_2 За результатами вказаної перевірки, були виявлені порушення, на підставі яких складений відповідний акт перевірки № 20-01-821 від 13.01.2010 року. На ім'я начальника Ізюмської дистанції колії Південної залізниці був надісланий припис № 20-01-821 від 13.01.2010 року щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю.
Згідно відповіді за вих. № 31 від 20.01.2010 року начальника Ізюмської дистанції колії на припис від 13.01.2010 року, наданої представником позивача, усунено порушення ст.2,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів...», а саме ОСОБА_2 нараховано компенсацію за затримку заробітної плати в сумі 154 грн. 24 коп., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 23,14 грн.. Суму компенсації 131 грн. 10 коп. перераховано на картковий рахунок ОСОБА_2 19.01.2010 року (платіжне доручення від 19.01.2010 року №35).
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В зв”язку з наведеним , відмовляючи в задоволенні позову позивачу суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 не надав суду доказів, що з вини адміністрації з ним не проведено при звільненні повний розрахунок.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин судова колегія знаходить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, його рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду м. Харкова від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ у 20- денний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: