Справа № 22-ц-30472/2010р. Головуючий 1 інстанції
Плетньов В.В.
Категорія: про поділ майна Доповідач: Кірсанова Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Пилипчук Н.П.
суддів – Кірсанової Л.І., Трішкової І.Ю.
при секретарі – Андрійко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя , -
в с т а н о в и л а :
У травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Не погодившись з вказаним позовом ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою та одночасно просила забезпечити позов шляхом накладення арешту.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2010 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та задоволено заву про забезпечення позову шляхом накладено арешту на: автомобіль «TOYOTA CAMRI» , 2007рв, рномер НОМЕР_1; автомобіль «FORD MONDEO», 2005 рв, рномер НОМЕР_2; автомобіль ВАЗ 21214 «НИВА», рномер НОМЕР_3. А в задоволенні клопотання про скасування раніш вжитого забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2010..
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія вирішила скаргу задовольнити частково з наступного :
Згідно до ч. 1,3 ст. 151 ЦПК України суд забезпечує позов за заявою осіб, які беруть участь у справі на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення з обґрунтуванням його необхідності.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення її зустрічного позову шляхом арешту автомобілів, «TOYOTA CAMRI» , 2007рв, рномер НОМЕР_1; автомобіль «FORD MONDEO», 2005 рв, рномер НОМЕР_2; автомобіль ВАЗ 21214 «НИВА», рномер НОМЕР_3, суд першої інстанції виходив з того, що зволікання з забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, призвести до заподіяння суттєвої шкоди інтересам позивачки у разі, якщо її позов буде задоволений.
Проте з таким висновком погодиться не можна оскільки, суд першої інстанції з'ясувавши не в повному обсязі позовні вимоги, дані про особу відповідача, обрав в порушення вимог ч. 3 ч. 152 ЦПК України, не співмірний із заявленими позивачем вимогами вид забезпечення позову.
Із матеріалів справи вбачається, що у заяві про забезпечення позову в супереч вимогам с. 151 УПК України не зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, не обґрунтовано необхідність вжиття у якості забезпечення позову саме арешт зазначених вище автомобілів.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції на зазначені обставини не звернув уваги і в супереч роз’ясненням, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при вирішенні вказаного питання не врахував всі обставини справи, не пересвідчився, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
На порушення принципу співмірності суд не врахував, що вжиті заходи перешкоджають ОСОБА_2 здійснювати своє право користування автомобілями.
Відповідно до п. 2 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд змінює ухвалу, скасовує арешт спірного майна (автомобілів) та забезпечує позов шляхом заборони ОСОБА_3 та іншим особам відчужувати спірні автомобілі.
Доводи апеляційної скарги про скасування накладеного арешту на все майно ОСОБА_2, яке знаходиться в помешканні за адресою : АДРЕСА_1 року судова колегія не приймає до уваги, оскільки, оскаржуваною ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2010 року зустрічний позов було забезпечено лише шляхом накладення арешту на вказані автомобілі, а стосовно майна – питання не вирішено.
Суд апеляційної інстанції, як це передбачено вимогами п. 2 ст. 312 ЦПК України, змінює ухвалу першої інстанції, якщо визнає, що судом першої інстанції вирішено питання з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Керуючись ст. ст. 303; 304; 312- 314; 317 ЦПК України, колегія , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2010 року змінити, скасувавши арешт на: автомобіль «TOYOTA CAMRI» , 2007рв, рномер НОМЕР_1; автомобіль «FORD MONDEO», 2005 рв, рномер НОМЕР_2; автомобіль ВАЗ 21214 «НИВА», рномер НОМЕР_3.
Забезпечити позов ОСОБА_3 шляхом заборони ОСОБА_2 та іншим особам відчуження майна: автомобіль «TOYOTA CAMRI» , 2007рв, рномер НОМЕР_1; автомобіль «FORD MONDEO», 2005 рв, рномер НОМЕР_2; автомобіль ВАЗ 21214 «НИВА», рномер НОМЕР_3.
Ухвала набирає законної сили після проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді