Справа № 22-ц-30562/2009р. Головуючий 1 інстанції
Єрмоленко В.Б.
Категорія: про захист честі
та гідності Доповідач: Кірсанова Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Пилипчук Н.П.
суддів – Трішкової І.Ю., Кірсанової Л.І.
при секретарі – Козир Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування відомостей, що не відповідають дійсності і стягнення матеріальної та моральної шкоди , -
в с т а н о в и л а :
У травні 2009 ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення матеріальної шкоди, яка складається з витрат на оплату юридичних послуг у розмірі 4000 грн., сплату держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду страви, а також моральної шкоди посилаючись на те, що ОСОБА_4 у своїх зверненнях від 22 квітня 2009 року на ім'я ректора Харківського Національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка, де працює позивач, а також на ім'я директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України, допустив розповсюдження щодо відповідачів відомостей, які не відповідають дійсності та є такими що принижують честь та гідність.
В обґрунтування позову позивач - ОСОБА_2 зазначив, що у вказаному зверненні відповідача містилось прохання розглянути питання відповідності позивача – ОСОБА_2 займаній посаді, як викладача кафедри автоматизації і комп’ютерних технологій, а також зазначені відомості, які не відповідають дійсності. Пророчать честь і гідність останнього, завдаючи йому моральної шкоди. Тому ОСОБА_2 просив зобов’язати ОСОБА_4 спростувати інформацію, викладену в абзаці 3,4,5,7-10 звернення.
Позивач ОСОБА_3 стверджує, що відповідач також поширив відомості відносно нього, які є недостовірними та ганьблять честь, гідність позивача, міститься в абзаці 8 звернення, а саме « до кожного засідання ОСОБА_2 приїздив з новою коханкою. Що відкрито демонстрував усім учасникам процесу». ОСОБА_3, вважає що оскільки тільки він в якості захисника приїздив двічі на судові засідання разом з ОСОБА_2, то відповідач образив його, написавши у листах що позивач «відкрито демонстрував його як коханця».
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2010 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на підставність позову, не обґрунтованість висновку суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення районного суду, новим рішенням позов задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія вирішила апеляційну скаргу позивача відхилити, рішення районного суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що станом на травень 2009 року позивач обіймав посаду старшого викладача і доцента кафедри автоматизації та комп'ютерних технологій в Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. Петра Василенка.
21 квітня 2009 року на ім'я директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України, а 22 квітня 2009 року – на ім'я ректора Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. Петра Василенка отримано звернення ОСОБА_4, в якому він просить прийняти відповідні заходи до «викладача-злочинця, який скоїв відносно нього злочин» та інформував, що ОСОБА_2 15.09.2007 року, жорстоко побив його, спричинив тілесні ушкодження, тому постановою Вовчанського районного суду Харківської області було порушену кримінальну справу за ч. 2 ст. 125 КК України. Відповідач у своєму листі, також вказує, що під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_2 «постійно брехав, вводив суд в оману. Така поведінка викладача установи негативно впливає на виховання молоді, яка навчається в вузі. ОСОБА_2 є особою з аномалією психіки, його поведінка в побуті є небезпечною для оточуючих і має свої негативні наслідки, моральний рівень ОСОБА_2 свідчить про відсутність в нього будь-якого виховання, у нього взагалі відсутні будь-які порозуміння про повагу до старших. Про мораль та моральність. Крім того ОСОБА_2 жорстоко побив ОСОБА_4, про скоєння злочину не жалкує, ще й погрожує».
Постанова Пленуму Верховного суду від 28 вересня 1990 року № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» вказує, що при розгляді цивільних справ про захист честі, гідності та ділової репутації суди повинні з'ясовувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред’явлений позов, чи порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.
Доводи ОСОБА_2, які викладені в апеляційній скарзі, про безпідставність висновку суду та звільнення відповідача від цивільної відповідальності за розповсюдження негативної, недостовірної інформації щодо позивача в порушення норм матеріального права, колегія не приймає до уваги як такі що не спростовують висновку суду.
За правилом ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація поширена про особу, вважається недостовірною і фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, відповідно до ч. 1 цієї статті ЦК, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Вирішуючи справу, за таких обставин, відповідно до положень Конституції України про захист честі, гідності людини, свободу вираження поглядів, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. 277 ЦК України та Закону України «Про інформацію», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без задоволення за його безпідставністю, оскільки відомості, викладені в листі з приводу притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не відносяться до тих, що порочать ділову репутацію, оскільки в них відображені факти, які мали місце насправді, що підтверджується постановою Вовчанського суду Харківської області від 05.02.2009 року, якою порушена відносно ОСОБА_2 кримінальна справа закрита та останній звільнений від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії, що не виключає його провини у скоєнні злочину.
Колегія також не вбачає у висловлюваннях наведених ОСОБА_4 у свої зверненнях про моральні якості ОСОБА_2, ознак образи чи наклепу, намагання принизити його честь та гідність, оскільки, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності згідно до вимог ст. 47' Закону України «Про інформацію» за висловлення оціночних суджень які не містять фактичних даних та не підлягають спростуванню та доведенню їх достовірності, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири за винятком образи чи наклепу.
Із матеріалів справи та апеляційної скарги не вбачається в чому саме такі відомості ганьблять честь та гідність. Загальна оціночна характеристика до числа таких відомостей відноситися не може за умови, що фактичні обставини при цьому відображено вірно.
З огляду на викладене, колегія вважає рішення суду таким, що ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстави до його зміни або скасування, задоволення апеляційної скарги, у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 303; 304; 308; 313; 314 ЦПК України, колегія , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після проголошення але протягом 20 днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :