Справа № 22-ц 29769\10 Головуючий 1 інст. –Лігус С.М.
Категорія:стягнення шкоди Доповідач – Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: судді Пилипчук Н.П.
суддів: Кірсанової Л.І., Трішкової І.Ю.
при секретарі Козир Л. В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Київ РЕ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Київ РЕ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 25.06.2008 року між ним та відповідачем - «Страхова Компанія «Київ РЕ» був укладений договір добровільного страхування заставлених транспортних засобів № КР9835-002/08Л-ГГ (надалі - Договір страхування), предметом якого було страхування транспортного засобу МАЗДА СХ 7 реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу. Страхова сума за договором складає 252 500 гривень та франшиза за Договором страхування складає 25 250 гривень.
18 лютого 2009 року о 11 год. 30 хв. по вулиці Мира у м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗДА СХ 7 під керуванням позивача ОСОБА_2 та автомобіля ФОРД Скорпіо, державним реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, а керував ним ОСОБА_4 У наслідок ДТП автомобілю позивача ОСОБА_2, завдано технічних пошкоджень.
Оскільки автомобіль позивача застраховано, він звернувся до відповідача з вимогою про отримання страхового відшкодування та для цього 13.04.2009 року він надав представнику відповідача - аварійному комісару - належні документи. Однак, відповідач не виплатив позивачу страхове відшкодування, посилаючись на те, що позивач не надав всі необхідні документи, зокрема висновок медичної експертизи на предмет алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги Договору страхування та Правил добровільного страхування наземного транспорту та просить стягнути з відповідача на його користь суму нанесеної йому матеріальної шкоди у розмірі 101914 гривень 64 коп., 10 694 гривень 92 коп- пені, судові витрати по справі: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 120 грн. та 2 500 грн. - витрати на правову допомогу, 450 грн. - витрати на проведення оцінки вартості матеріальної шкоди. Також, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 14 900 грн. моральної шкоди, яку він зазнав в наслідок на його погляд неправомірних дій відповідача.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що відповідачем додержано всіх вимог Договору страхування та Правил добровільного страхування. Позивачу не виплачено відповідачем страхове відшкодування, оскільки позивач не надав страховій компанії всі необхідні документи. Зокрема висновок медичної експертизи на предмет алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, про що зазначено в п.8.3 Договору страхування.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2010 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і в апеляційній скарзі. Також зазначає, що відповідач не потребував протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальнику. Тобто на його погляд, якщо відповідачу потрібна була медична експертиза він був зобов”язаний на протязі двох днів про це його повідомити. Якби відповідач це зробив, він на той момент обов”язково надав би такий висновок. Але відповідач тільки 11 червня 2009 року ( більш ніж через 4 місяця після ДТП) направив позивачу листа з проханням надати медичну експертизу. Крім того, ОСОБА_5, який виконував обов”язки аварійного комісара та представника відповідача на момент аварії не виявив ознак у позивача алкогольного або наркотичного сп'яніння. Про це не зазначав і винний в ДТП ОСОБА_4 Також працівники ДАІ не виявили у позивача ознак алкогольного чи наркотичного сп”янення на момент ДТП.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, по справі достовірно встановленою, що між ОСОБА_2 та «Страховою Компанією «Київ РЕ» 25.06.2008 року було укладено Договір добровільного страхування заставлених транспортних засобів за № КР9835-002/08/НТ.
Відповідно до ст.979 Цивільного Кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні (страхувальнику) страхову виплату, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Вимогами ч. 2 ст. 991 ЦК України передбачено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави окрім визначених законом для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 як страхувальником вимога відповідача про надання висновку медичної експертизи стосовно стану особи, яка керувала застрахованим транспортним засобом, при настанні страхового випадку, на предмет алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, впливу медикаментозних препаратів, при застосуванні яких протипоказано керувати транспортними засобами з метою прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування не була виконана. А тому «Страховою Компанією «Київ РЕ» було правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Судова колегія з висновком суду першої інстанції погоджується та находить його таким, що ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах у їх сукупності є таким, що відповідає вимогам ст. 57, 59, 64 ЦПК України.
П унктом 3.2.5. Договору добровільного страхування заставлених транспортних засобів № КР9835-002/08/НТ від 25.06.2008 року передбачено наступна підстава відмови у виплаті страхового відшкодування, а саме ненадання всіх достовірних відомостей, які могли б вплинути на розмір страхового відшкодування ( а.с.33-39).
Частина 2 ст. 989 ЦК України передбачає можливість встановлення договором інших обов'язків страхувальника окрім визначених законом.
Відповідно до п. 8.3. Договору добровільного страхування заставлених транспортних засобів № КР9835-002/08/НТ від 25.06.2008 року із врахуванням обставин конкретного страхового випадку, страховик має право вимагати, а страхувальник повинен надати на вимогу страховика також інші документи, що підтверджують причини та обставини страхового випадку, розмір збитків та виконання страхувальником умов Договору, зокрема: висновок медичної експертизи стосовно стану особи, яка керувала застрахованим транспортним засобом, при настанні страхового випадку, на предмет алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, впливу медикаментозних препаратів, при застосуванні яких протипоказано керувати транспортними засобами.
Відповідно до п.5.5.8 зазначених Правил страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в інших випадках, передбачених Договором страхування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, з окрема є договори ті інші правочини.
У відповідності до положень ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, іншіх актів цивільного законодавства.
Позивачем ОСОБА_2 зазначений Договір страхування підписано та позивачем і його представником в суді не доведено, що позивач не знав про зазначені умови договору, тому згідно ст. 629 ЦК України від є обов’язковим для виконання.
З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 526, ст. 629 ЦК України, не виконав умови п. 8.3. Договору добровільного страхування заставлених транспортних засобів № КР9835-002/08/НТ від 25.06.2008 року, що дає право відмовити у здійсненні страхової виплати згідно п. 3.2.5. Договору добровільного страхування заставлених транспортних засобів № КР9835-002/08/НТ від 25.06.2008 року.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, таке, що відповідає положенням ст. 213, 214 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи відповідача в судовому засіданні та не спростовують висновків рішення суду.
Суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, як це передбачається ст. 308 ЦПК України.
Підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ у 20- денний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді