Справа   №22-Ц-19230/2010 р.                                                                             Головуючий

Категорія:     Земельні                                                                           1 інст. Гримайло А.М.

                                                        Доповідач  Кірсанова Л.І.

            Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        23 вересня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

            Головуючого – Пилипчук Н.П.

                  Суддів – Кірсанової Л.І.

                            Кіся П.В.

                   при секретарі – Козир Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 30 квітня 2010 року

 по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8,   треті особи – Виконавчий комітет Ленінської районної в м. Харкові ради, Харківська міська рада, Управління Держкомзему в місті Харкові про розподіл житлових будинків та визначення порядку користування земельною ділянкою,  –

                  ВСТАНОВИЛА:

18 серпня 2004 року позивачі ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до Ленінського районного суду м.Харкова з позовом до Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Харкові ради, ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_8 в якому просили провести розділ житлових будинків і надвірних будівель у домоволодінні АДРЕСА_1, виділивши позивачам у власність наступні будівлі: житловий будинок - літ. Б-1, житловий будинок - літ. Б1-1, житлову прибудову - літ. Б2-1, ганок - літ. б, сіни - літ.б-1, тамбур – літ. б-2, сіни – літ. б-3, льох – літ. Е, літню кухню – літ. Ж, льох – літ. З, сарай – літ. И, душ. – літ. О, душ – літ. П, навіс – літ. Р, хвіртку № 1, Ѕ частину огорожі № 2, хвіртку № 8, зливну яму № 9, хвіртку № 10, ворота № 11 загальною вартістю 24163 гривень, а відповідачам - такі будівлі: житловий будинок - літ. А-1, прибудову - літ. А1-1, житлову прибудову – літ. А2-1, тамбур – літ. а, сіни – літ. а-1, літню кухню – літ. В, вбиральню – літ. Г,  сараї – літ. К, Л, М, душ. – літ. Н,  Ѕ частину огорожі № 2, хвіртку № 7, загальною вартістю 19320 гривень; стягнути з відповідача – ОСОБА_1 на користь позивачів: ОСОБА_3 – 1047 грн. 50 коп., ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по – 262 грн. кожному, а також стягнути з відповідача - Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Харкові ради на користь позивачів такі ж самі суми коштів; визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, виділивши позивачам в користування земельну ділянку площею – 722,5 кв.м. з такими межами: огорожа АДРЕСА_3 в м.Харкові, огорожа між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, огорожа АДРЕСА_4 із зведенням огорожі між ділянками, що будуть виділені в користування сторонам, а відповідачам – земельну ділянку площею – 406,5 кв.м. з такими межами: огорожа АДРЕСА_4 в м.Харкові, огорожа між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, огорожа АДРЕСА_3 в м.Харкові  із зведенням огорожі між ділянками, що будуть виділені в користування сторонам; зобов‘язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати виділені у власність співвласників житлові приміщення з надвірними будівлями, як квартиру в будинку присадибного типу – квартиру АДРЕСА_1.

26 жовтня 2004 року позивачі надали до суду уточнену позовну заяву з вимогами до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Виконавчий комітет Ленінської районної в м. Харкові ради, в якій просять суд провести розділ житлових будинків та надвірних будівель в домоволодінні АДРЕСА_1 в натурі, виділивши їм у власність ті ж самі будівлі що зазначені в первісному позові, при цьому відповідачам – ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, а також двом її неповнолітнім дітям – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виділити у власність такі будівлі - житловий будинок - літ. А-1, прибудову - літ. А1-1, житлову прибудову – літ. А2-1, тамбур – літ. а, сіни – літ. а-1, літню кухню – літ. В, вбиральню – літ. Г,  сараї – літ. К, Л, М, душ. – літ. Н,  Ѕ частину огорожі № 2, хвіртку № 7, загальною вартістю 19320 гривень; стягнути з відповідачів – ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_3 по 523 грн. 75 коп. з кожного, стягнути з кожного з відповідачів на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 131 грн. на кожного; визначити порядок користування земельною ділянкою в порядку, запропонованому за первісним позовом з урахуванням складу відповідачів за уточненою позовною заявою; зобов‘язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати виділені у власність співвласників житлові приміщення з надвірними будівлями, як квартиру в будинку присадибного типу – квартиру № 3 в будинку АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі послалися на те, що їм на праві спільної  часткової власності належить 192/300 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Власниками інших 108/300 частин зазначеного домоволодіння є відповідачі по справі – ОСОБА_1 та Виконавчий комітет Ленінської районної в м. Харкові ради. При цьому частка ОСОБА_3 складає – 38/100 частин, ОСОБА_4 – 26/300 частин, ОСОБА_5 – 26/300 частин, ОСОБА_6 – 26/300 частин, Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Харкові ради – 18/100 частин, ОСОБА_1 – 18/100 частин. Зазначене домоволодіння складається з наступних будівель: житлового будинку - літ. А-1, прибудови - літ. А1-1, житлової прибудови – літ. А2-1, тамбуру – літ. а, сіней – літ. а-1,  житлового будинок - літ. Б-1, житлового будинку - літ. Б1-1, житлової прибудови - літ. Б2-1, ганку - літ. б, сіней - літ.б-1, тамбуру – літ. б-2, сіней – літ. б-3, літньої кухні – літ. В, вбиральні – літ. Г, льоху – літ. Е, літньої кухні – літ. Ж, льоху – літ. З, сараїв – літ. И, К, Л, М, душу – літ. Н, душу - літ. О, душу – літ. П, навісу – літ. Р,  хвіртки № 1, огорож № 2, № 4, хвірток № 7, № 8, зливної ями № 9, хвіртки № 10, воріт № 11. Загальна вартість цих будівель складає 43483 гривень. Між співвласниками спірного домоволодіння склався певний порядок користування житловими будинками і надвірними будівлями. Так позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та члени їх сімей користуються будівлями літ. Б-1, Б1-1, Б2-1, б, б-1, б-2, б-3, Е, Ж, З, И, О, П, Р, № 1, № 2, частково - № 4, 8, 9, 10, 11. Позивачі – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактично проживають за іншими адресами. Відповідачі – ОСОБА_1 та Виконавчий комітет Ленінської районної в м. Харкові ради користуються будівлями: літ. А-1, А1-1, А2-1, а, а-1, В, Г, К, Л, М, Н, частиною огорожі № 2. При цьому часткою Ленінського РВК користується наймач - ОСОБА_8. Житлові будинки літ. А-1 та літ. Б-1 відокремлені один від одного, мають окремі виходи та під‘їзди до них, що надає реальну можливість розділити в натурі ці будинки з надвірними будівлями між співвласниками відповідно до порядку користування, який склався між ними. Раніше такий поділ вже було проведено згідно з рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Харкові ради № 34/21 від 06.02.1990 року. Однак дане рішення було скасовано на підставі рішення  Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Харкові ради № 228 від 01.10.1991 року у зв‘язку з незгодою з ним ОСОБА_1. Таким чином позивачі не змогли досягнути згоди з відповідачем ОСОБА_1 щодо поділу належних їм житлових будинків на надвірних будівель, а також визначення порядку користування земельною ділянкою, у зв‘язку з чим вимушені звертатися до суду для вирішення цього питання. Враховуючи те, що запропонованому позивачами поділі будівель на частку відповідачів відійде будівель на більшу суму, ніж складає їх частка у вартісному відношенні на 3667 грн., позивачі просять стягнути цю суму з відповідачів на їх користь пропорційно до частки кожного співвласника.  

В обґрунтування своїх уточнених і доповнених позовних вимог позивачі послалися на те, що їм на праві спільної  часткової власності належить 192/300 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Власниками інших 108/300 частин зазначеного домоволодіння є відповідачі по справі – ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та її неповнолітні діти: ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Розмір часток ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 складає – 18/300 частин за кожним, розмір частки ОСОБА_8 та її неповнолітніх дітей складає – 18/100 частин. Позивачі мають частки, зазначені в первісному позові. Вищезазначені розміри часток співвласників були визначені на підставі рішень Ленінського районного суду м. Харкова від 08.11.2000 року та від 01.12.2003 року.

05 жовтня 2009 року представник  позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_12, позивач - ОСОБА_5, представник позивачів ОСОБА_3 та  ОСОБА_6 – ОСОБА_5 вдруге уточнили позовні вимоги, про що надали суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просили провести в натурі розподіл домоволодіння АДРЕСА_1, розташованих на ньому житлових будинків та надвірних будівель, виділивши позивачам – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у приватну власність житловий будинок літ. Б-1, до якого входять такі житлові приміщення і надвірні будівлі: передпокій 3-2 площею – 10,4 кв.м., житлова кімната 3-3 площею – 9,6 кв.м., житлова прибудова літ. Б1-1, а саме: кухня 3-1 площею – 9,6 кв.м., житлова кімната 3-4 площею 7,1 кв.м., житлова кімната 4-2 площею 21,8 кв.м., житлова прибудова літ. Б2-1, а саме: кухня 4-1 площею 11,4 кв.м., житлова кімната 4-3 площею 4,2 кв.м., льох літ. Е, літня кухня літ. Ж, навіс літ. Р, льох літ. З, хвіртки № 1, № 8, № 10,  огорожі № 2, № 4, ворота № 11, ганок літ. б, сіни літ. б-1, тамбур літ. б-2, сарай літ. И, вбиральня літ. Г, душ літ. П, душ літ. О, зливна яма № 9. В свою чергу відповідачам – ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та її неповнолітнім дітям просили виділити у приватну власність житловий будинок літ. А-1, до якого входять такі житлові приміщення та надвірні будівлі: житлова кімната 1-2 площею 8,8 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 13,6 кв.м., житлова кімната 2-2 площею 8,7 кв.м., житлові кімната 2-3 площею 13,5 кв.м., душ літ. Н, сарай літ. М, Ѕ хвіртки літ.7. Також просили визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, виділивши в загальне користування позивачів земельну ділянку площею 756 кв.м., що відповідає їх ідеальній частці по першому варіанту порядку користування земельною ділянкою, запропонованому згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 9053/9054 від 05.06.2009 року, при якому межа розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови по АДРЕСА_1, поділивши огорожу на відрізки розмірами 11,95 м і 12,05 м, далі по прямій смузі довжиною 10,9 м, потім поворот наліво по прямій смузі довжиною 6,7 м, далі поворот направо по прямій смузі   довжиною 9,0 м, потім по прямій смузі довжиною 22,5 м до межі земельної ділянки розділивши огорожу на дві ділянки розмірами 8,2 м. та 13,0 м. Відповідачам виділити в користування земельну ділянку площею 373 кв.м, що також відповідає їх ідеальній частці згідно з першим варіантом висновку вищезазначеної судової будівельно-технічної експертизи, при якому межа розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови по АДРЕСА_1, поділивши огорожу на відрізки розмірами 11,95 м і 12,05 м, далі по прямій лінії  довжиною 10,9 м, потім поворот наліво по прямій смузі довжиною 6,7 м, далі поворот направо по прямій смузі довжиною 9,0 м, потім по прямій лінії довжиною 22,5 м до межі земельної ділянки розділивши огорожу на дві ділянки розмірами 8,2 м. та 13,0 м. Крім того, просили стягнути з відповідачів на користь позивачів усі судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат по оплаті за проведення судової   будівельно-технічної експертизи № 9053/9054 в розмірі 2559 грн. 27 коп.. На користь ОСОБА_4 просили стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн.

06.11.2008 року відповідач за первісним позовом – ОСОБА_1 зверталася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, та з доповненням до нього від 11.11.2008 року, в якому просила закрити провадження у справі за первісним позовом, а також притягнути відповідачів за зустрічним позовом до кримінальної відповідальності. Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 17.11.2008 року відмовлено у відкритті провадження за цим позовом.  

Відповідачі та їх представники в судове засідання у суд першої інстанції неодноразово не з’явилися по невідомим суду причинам, про день та час слухання справи повідомлялися своєчасно, належним чином, тому суд  першої інстанції ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Харківську міську раду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 02.11.2009 року до участі в даній справі в якості третьої особи залучено також Управління Держкомзему в м. Харкові.

Представник третьої особи – Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Харкові ради – Шеміт С.І.  подала заяву про слухання справи без її участі.

    Представник третьої особи – Харківської міської ради в судове засідання не з’явилися. В наданому до суду відзиві на позов просив розглядати справу за  відсутності їх представника. Зазначив, що Харківська міська рада проти даного позову не заперечує, вважає його таким , що підлягає задоволенню. При цьому розгляд даної справи залишив на розсуд суду.

    Представник третьої особи - Управління  Держкомзему в місті Харкові також не з‘явився в судове засідання. Надав до суду відзив на позовну заяву, де просив слухати дану справу без участі  представника, питання щодо задоволення повних вимог позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишив на розсуд суду.    

    Рішенням  Ленінського  районного  суду м.Харкова від 30 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено у повному обсязі. Вирішено провести в натурі розподіл домоволодіння АДРЕСА_1, розташованих на ньому житлових будинків та надвірних будівель.

Виділити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 житловий будинок літ. Б-1, до якого входять такі житлові приміщення і надвірні будівлі: передпокій 3-2 площею – 10,4 кв.м., житлова кімната 3-3 площею – 9,6 кв.м., житлова прибудова літ. Б1-1, а саме: кухня 3-1 площею – 9,6 кв.м., житлова кімната 3-4 площею 7,1 кв.м., житлова кімната 4-2 площею 21,8 кв.м., житлова прибудова літ. Б2-1, а саме: кухня 4-1 площею 11,4 кв.м., житлова кімната 4-3 площею 4,2 кв.м., льох літ. Е, літня кухня літ. Ж, навіс літ. Р, льох літ. З, хвіртки № 1, № 8, № 10,  огорожі № 2, № 4, ворота № 11, ганок літ. б, сіни літ. б-1, тамбур літ. б-2, сарай літ. И, вбиральня літ. Г, душ літ. П, душ літ. О, зливна яма № 9.

Виділити  ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 житловий будинок літ. А-1, до якого входять такі житлові приміщення та надвірні будівлі: житлова кімната 1-2 площею 8,8 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 13,6 кв.м., житлова кімната 2-2 площею 8,7 кв.м., житлові кімната 2-3 площею 13,5 кв.м., душ літ. Н, сарай літ. М, Ѕ хвіртки літ.7.

Визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Виділити в загальне користування ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 земельну ділянку площею 756 кв.м., що відповідає їх ідеальній частці.

    Виділити в загальне користування ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 земельну ділянку площею 373 кв.м, що відповідає їх ідеальній частці.

Встановити межу розподілу земельної ділянки, що поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови по АДРЕСА_1, поділивши огорожу на відрізки розмірами 11,95 м і 12,05 м, далі по прямій лінії  довжиною 10,9 м, потім поворот наліво по прямій лінії довжиною 6,7 м, далі поворот направо по прямій лінії  довжиною 9,0 м, потім по прямій лінії  довжиною 22,5 м до межі земельної ділянки розділивши огорожу на дві ділянки розмірами 8,2 м. та 13,0 м.

Зобов’язати відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_7 перенести с арай літ.«М» на виділену їм, та іншим відповідачам у користування земельну ділянку площею 373 кв.м.  Перенос цього сараю повинен буди здійснений відповідачами ОСОБА_7 за їхні кошти.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4  витрати на правову допомогу в розмірі 3000  (три тисячі)  гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот), а також за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 2559 грн. 27 коп., ( дві тисячі п’ятсот п’ятдесят дев’ять   грн. 27 коп.).

              Не погодившись з вказаним рішенням  ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що рішення районного суду  незаконне та необґрунтоване, але чому саме не вказує. Не згодна з стягненням витрат на юридичну допомогу, судових витрат. Вважає, що ці витрати слід стягнути з Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Харкові, який притягнутий судом до справи у якості третьої особи.

    Відповідач ОСОБА_8, представники третіх осіб – Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Харкові, Харківської міської ради,  Управління Держкомзему в місті Харкові також не оскаржували рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 30 квітня 2010 року не оскаржували.

Крім того, районним судом 22 червня 2010 р. постановлено ухвалу про відмову в виправленні помилок в оскаржуваному рішенні цього суду від 30.04.2010 р.

Відповідач ОСОБА_1 оскаржила і цю ухвалу.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 09 липня 2010 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 , так як вказана ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

            Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши та обсудивши доводи апеляційної скарги, судова колегія  вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково наступних підстав.  

    З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 складається з двох житлових будинків літ. А-1 та літ. Б-1 та надвірних будівель. Дані житлові будинки відокремлені один від одного. Житловий будинок літ. А-1 складається із двох приватизованих квартир № 1 та № 2. Житловий будинок літ. Б-1 – є приватним жилим будинком.

Вищезазначене домоволодіння належало на праві особистої власності: ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок від 17.08.1989 року в розмірі 24/100 частин; ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.1989 року,  укладеного між нею та державою в особі Виконавчого комітету Ленінської   районної ради народних депутатів, в розмірі 39/100 частин та державі в розмірі 37/100 частин згідно з реєстраційним посвідченням від 17.08.1988 року. До цього державі належало 76/100 частин зазначеного домоволодіння.  

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 04.08.1987 року за домоволодінням АДРЕСА_1, в м. Харкові зареєстровано земельну ділянку площею 1129 кв.м.

Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів № 228 від 01.10.1991 року в фактичному користуванні ОСОБА_13 та ОСОБА_3 перебував житловий будинок літ. Б-1 з частиною надвірних будівель. Житловий будинок літ. А-1 з частиною надвірних будівель перебував в користуванні держави, його винаймали мешканці ЖЕУ-45 - сім‘ї ОСОБА_7 та ОСОБА_14.

З метою ліквідації спільної часткової власності ОСОБА_13 та ОСОБА_3 подали до Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів заяву про виділ їх будинку із складу домоволодіння по АДРЕСА_1.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів № 34/21 від 06.02.1990 року житловий будинок літ. Б-1 з частиною надвірних будівель, що належали ОСОБА_13 та ОСОБА_3, були виділені із складу домоволодіння АДРЕСА_1 з присвоєнням нової юридичної адреси: АДРЕСА_1 і нормою земельної ділянки – 734 кв.м., а житловий будинок літ. А-1 з частиною надвірних будівель залишений з колишньою юридичною адресою і нормою земельної ділянки – 395 кв.м.

Розділ домоволодіння на самостійні проводився у відповідності до висновку «Харківського бюро технічної інвентаризації» № 19 від 24.01.1990 року з урахуванням ідеальних часток співвласників. При цьому мешканці ЖЕУ-45 – ОСОБА_7 та ОСОБА_14 заперечували проти такого варіанту розділу земельної ділянки і зведення огорожі, з огляду на незначну відстань між домоволодіннями,  що ускладнить прохід та перенесення габаритних речей.      

Внаслідок незгоди мешканців будинку літ. А-1 з розділом домоволодіння, що призвело до конфліктної ситуації з приводу порядку користування земельною ділянкою і надвірними будівлями, прийняте рішення  було скасовано рішенням  Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів № 228 від 01.10.1991 року, ОСОБА_13 запропоновано вирішувати дане питання в судовому порядку. До теперішнього часу розділ домоволодіння проведено не було. Адреса АДРЕСА_3 анульована.

Після смерті ОСОБА_13 її частку в домоволодінні на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.08 . 1991 року успадкували її син – ОСОБА_5 та онуки – ОСОБА_4 і ОСОБА_6 в рівних частках.

09 липня 1994 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_15, змінивши своє дівоче прізвище на прізвище чоловіка.

ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 приватизували квартиру № 1 по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21.08.1998 року, р.№ 4-98-92471-Ц.

Квартира № 2 по АДРЕСА_1 була надана в користування ОСОБА_8 з дітьми на підставі ордеру на жиле приміщення № 141302 відповідно до рішення Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Харкові ради № 166 від 11.07.2000 року. Згодом зазначена квартира була приватизована на трьох осіб, а саме: на ОСОБА_8 та двох її синів – ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 04.08.2003 року, р.№ 4-03-152782-М-2.    

Квартира № 1 житлового будинку літ. А-1 за вказаною адресою належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1, її чоловікові - ОСОБА_7 та їх доньці ОСОБА_2 ОСОБА_8 з двома неповнолітніми синами – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є власниками квартири  № 2 зазначеного житлового будинку також на праві спільної часткової власності.

Житловий будинок літ. Б-1 належить на праві приватної власності позивачам – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з  наступного.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08.11.2000 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Виконавчого комітету Ленінської районної ради в м.Харкові про перезподіл ідеальних часток співвласників домоволодіння. Ідеальні частки співвласників домоволодіння по АДРЕСА_1 змінено таким чином: ОСОБА_3 буде  належати 38/100 замість 39/100 часток домоволодіння, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 по 26/300 частин кожному замість 24/300 частин, ОСОБА_1 – 18/100 частин, державі в особі Виконавчого комітету Ленінської районної ради в м. Харкові -18/100 частин замість  будинку в цілому.

 01.12.2003 року Ленінським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення, згідно з яким ідеальна частка ОСОБА_1 була перерозподілена на 3 рівних частки, за ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 визнано право власності на 18/300 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 за кожним.

У відповідності до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно на теперішній час домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано відповідно до ідеальних часток співвласників, а саме: 18/100 частин домоволодіння (квартира № 1) зареєстровано на ім‘я ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 в рівних частках за кожним; 18/100 частин, що раніш належали Державі, складає квартира № 2, розташована в житловому будинку літ. А-1, приватизована на ім‘я ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; 26/100 домоволодіння зареєстровано за ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, в рівних частках за кожним; 38/100 частин зареєстровано за ОСОБА_3.

Домоволодіння АДРЕСА_1 за яким закріплена земельна ділянка складався з двох жилих будинків, право користування якими мали позивачі ОСОБА_5 та інші особи, а право власності належало територіальній громаді.

Таким чином за домоволодінням АДРЕСА_1,  на час переходу  права власності ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок від 17.08.1989 року в розмірі 24/100 частин; ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.1989 року, укладеного між нею та державою в особі Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів, в розмірі 39/100 частин -  перебувало  1129 кв.м.,  що підтверджується  рішенням № 426.  

Як вірно встановлено судом першої інстанції в ідповідно до ст. 90 ЗК УССР 1970 р., (що діяв на момент  виникнення даних правовідносин)  - на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.

На момент приватизації ОСОБА_7 квартири  АДРЕСА_1  в 1998 р.   діяло  правило ст.  30 ЗК УССР ( від 1990 р. в редакції 1992 р.) згідно з якою -  при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

На час розгляду справи по суті діє ЗК України від 2001 р.  відповідно  до якого за ч. 4 ст. 88 - Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно з ч.1 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов‘язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно з ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

 Частиною 1 статті 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 9053/9054 від 05.06.2009 року експертом запропоновано 2 варіанта визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток співвласників у праві власності.

Суд першої інстанції враховуючи, що між позивачами та відповідачами склалися неприязні стосунки з приводу користування земельною ділянкою та надвірними будівлями, зважаючи на те, що існує реальна технічна можливість виділити позивачам і відповідачам в користування окремі земельні ділянки, дійшов правильного висновку та визначив порядок користування земельною ділянкою за першим варіантом, запропонованим у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 9053/9054 від 05.06.2009 року, а саме: визначив порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, виділивши позивачам в загальне користування земельну ділянку площею 756 кв.м., що відповідає їх ідеальній частці, а відповідачам виділити в користування земельну ділянку площею 373 кв.м., що відповідає їх ідеальній частці. При цьому межа розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови по АДРЕСА_1, поділивши огорожу на відрізки розмірами 11,95 м і 12,05 м, далі по прямій смузі довжиною 10,9 м, потім поворот наліво по прямій лінії  довжиною 6,7 м, далі поворот направо по прямій лінії  довжиною 9,0 м, потім по прямій лінії  довжиною 22,5 м до межі земельної ділянки розділивши огорожу на дві ділянки розмірами 8,2 м. та 13,0 м.

З технічного паспорту, виготовленого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що сарай літ.«М» малий по розміру, не відноситься до капітальних  споруд, виготовлений з металу у 1960 році і оцінці не підлягає. Е кспертом НДІСЕ ім.засл.проф. М.С.БОКАРІУСА цей сарай був також обстежений. Металевий с арай літ.«М» належить відповідачам ОСОБА_7, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про перенос цього сараю, який повинен буди здійснений відповідачами ОСОБА_7 за їх власні кошти.      

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону, обставинам справи та дослідженим по справі доказам.

Позивачам та відповідачам було надано в користування земельну ділянку площею 1129 кв.м. у відповідності до рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 04.08.1987 року , яку було зареєстровано за домоволодінням АДРЕСА_1.

Позивачі ОСОБА_5 і позивач ОСОБА_6 є власниками будинку літ. Б-1 по АДРЕСА_1, до якого входить відповідна кількість надвірних будівель. Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з дітьми є власниками двох ізольованих приватизованих квартир № 1 та № 2, що розташовані в будинку літ. А-1 даного домоволодіння, до складу якого також входить відповідна кількість надвірних споруд.

Крім того, у відповідності до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно на теперішній час домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано відповідно  до ідеальних часток співвласників, а саме: 18/100 частин домоволодіння (квартира № 1) зареєстровано на ім‘я ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 в рівних частках за кожним; 18/100 частин, що раніш належали Державі, складає квартира № 2, розташована в житловому будинку літ. А-1, приватизована на ім‘я ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; 26/100 домоволодіння зареєстровано за ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, в рівних частках за кожним; 38/100 частин зареєстровано за ОСОБА_3.

З технічного паспорту вбачається, що до складу домоволодіння по АДРЕСА_1 входять два житлових будинки літ. А-1 та літ. Б-1, які відокремлені один від одного, а також надвірні споруди.

Частки усіх співвласників даного домоволодіння чітко визначені та зареєстровані в установленому законом порядку, що надає можливість визначити розмір земельної ділянки, яка приходиться на кожного співвласника.

Тому висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивачів щодо розділу житлових будинків та визначення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до їх ідеальних часток у спільній власності за першим варіантом, запропонованим у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 9053/9054 від 05.06.2009 року є обґрунтованими і  такими, що відповідають вимогам закону, обставинам справи та дослідженим по справі доказам.

В порядку статті 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні  на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі позовної заяви позивачі ОСОБА_5 сплатили судовий збір у розмірі 278 гривень 30 копійок,  8 гривень 50 копійок та при зверненні до суду з уточненою позовною заявою доплатили 1421 гривень 70 копійок, тому суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги позивачів щодо стягнення судового збору в сумі 1700 гривень, а також за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 2559 грн. 27 коп., які було стягнуто з відповідачів на користь позивачів.

В апеляційній скарзі апелянти безпідставно вказують що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, просять рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилання апелянтів на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме на нібито порушення ст.ст. 14, 31, 59, 60, 61, 88, 121, 212 ЦПК України є безпідставними.  А посилання апелянтів на ст. 225 ЦПК України є взагалі невірним, оскільки заочного рішення по цій справі не ухвалювалося.

Між тим суд першої інстанції дійшов не правильного висновку про задоволення вимог ОСОБА_4 щодо стягнення на її користь з відповідачів витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Згідно статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, витрати пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката, або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків безоплатної правової допомоги.

 З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_12 приймав участь та діяв від імені ОСОБА_4 як її представник на підставі довіреності ( а. с. 37 т.3). Зазначене підтвердив сам ОСОБА_12 в судовому засіданні апеляційної інстанції.

В зв”язку з наведеним судова колегія знаходить необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково. Змінити рішення  Ленінського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2010 року, скасувавши його в частині стягнення  з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн. та відмовити позивачам в задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Судова колегія розглянула всі доводи апеляційної скарги та вважає, що інші висновки суду першої інстанції вони не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –

                                            В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково .

Рішення  Ленінського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2010 року змінити, скасувавши його в частині стягнення  з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн. та відмовити позивачам в задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                              Судді: