Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 27 ” грудня 2010 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П. Суддів - Кірсанової Л.І.
Трішкової І.Ю.
при секретарі - Козир Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності,-
в с т а н о в и л а:
В червні 2008 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2. помер її батько ОСОБА_5. Після його смерті залишилася спадщина - будинок АДРЕСА_1. Цей будинок ним не зареєстровано в бюро технічної інвентаризації. Однак з довідки виконавчого комітету Русько-Тишківської сільської ради від 21.05.08р. вбачається, що вказаний будинок зареєстровано по господарській книзі під номером 920 за ОСОБА_5 Вона є спадкоємцем за законом померлого ОСОБА_5, як його дочка. Для прийняття спадщини звернулась до нотаріальної контори з заявою. Однак, вона позбавлена можливості оформити спадкові права в нотаріальній конторі, оскільки будинок не зареєстрований в БТІ за померлим. Співвідповідачем по справі притягнута ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала. Звернулася з зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати, що у ОСОБА_3 відсутнє право на спадкування після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року щодо нерухомого майна у вигляді спірного будинку. Також вона просить визнати за нею право власності на будівельні матеріали і обладнання у недобудованій і незареєстрованій будівлі, що розташована за вказаною адресою. Зазначала, що вона проживала однією сім’єю з померлим ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу і тому є спадкоємицею після його смерті.
ОСОБА_3 зустрічний позов не визнала, так як спірний будинок закінчений будівництвом і не має самовільних споруд.
Відповідач – Русько-Тишківська сільська рада визнала зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, так як остання проживала з померлим ОСОБА_5 З цих мотивів не визнає первісний позов ОСОБА_3
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. В іншій частині позовних вимог ( щодо визнання права власності на вказаний будинок за померлим) відмовлено.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Вказане рішення оскаржила третя особа – ОСОБА_2Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, задовольнити її зустрічний позов, а ОСОБА_3 в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції. Крім того зазначала, що спірний будинок побудовано в 1937р., а померлий ОСОБА_5 був ІНФОРМАЦІЯ_1. Вони проживали з померлим однією сім’єю без реєстрації шлюбу і вона є спадкоємцем після його смерті.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позивач ОСОБА_3 є його рідною дочкою.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Русько – Тишківської сільської ради від 21.05.2008 року №915 спірний житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 зареєстрований у погосподарській книзі Русько – Тишківської сільської ради, головою господарства з 1990 року зареєстрований ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Інших відомостей, що свідчать про право власності на житловий будинок не має ( а. с. 151).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею право власності на цей спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2., суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вказаний будинок був зареєстрований за померлим в по господарській книзі, то померлий є власником цього будинку. Позивач ОСОБА_3 є дочкою померлого і спадкоємицею першої черги і має право власності на вказаний будинок в порядку спадкування за законом після смерті батька.
Між тим, судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції в цій частині, так як вказаний висновок не відповідає вимогам матеріального права та обставинам справи.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою ОСОБА_3 просила визнати за її померлим батьком ОСОБА_5 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, як за забудовником цього будинку та визнати за нею право власності на цей будинок в порядку спадкування за законом після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 3).
За час судового розгляду справи ОСОБА_3 вказані позовні вимоги не змінювала.
Матеріали справи свідчать, що спірний будинок було побудовано в 1937 році, тому померлий ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ніяк не міг бути забудовником цього будинку.
Також матеріали справи не містять даних, що за життя ОСОБА_5 до сільської ради з заявою щодо виділення йому земельної ділянки під забудову спірного будинку ніколи не звертався.
Крім того, у різні роки в погосподарській книзі спірного будинку було записано різних осіб (а.с. 91, 92, 93, 94, 107, 108, 109, 110).
Наказом Державного комітету статистики України № 95 від 18.04.2005 року «Про затвердження форм погосподарського обліку та Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та місцевих радах» було затверджено Інструкцію з ведення по господарського обліку в сільських, селищних та місцевих радах.
Відповідно до вступної частини Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та місцевих радах зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.05.2005 року за № 487/10767, ця Інструкція розроблена відповідно до норм Закону України «Про державну статистику» та Закону України «Про особисте селянське господарство» і встановлює порядок організації, ведення та поводження з документами погосподарського обліку з метою упорядкування і систематизації первинних даних та інформаційного забезпечення органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування всіх рівнів щодо соціально - демографічних характеристик населення та його потенціалу в сфері сільського господарства.
Тобто погосподарська книга не є реєстраційним документом права власності на будинок.
Тимчасовим положенням «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції № 7/5 від 07.02.2002 року встановлено вичерпний перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
В цей перелік, додаток 1 до п. 2.1 Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», погосподарські книги не входять до переліку правовстановлювальних документів, затвердженого наказом Міністерством юстиції № 7/5 від 07.02.2002 року, які посвідчують право власності на нерухоме майно.
Згідно п. 1.1 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та місцевих радах голова домогосподарства - це особа, яка очолює домогосподарство й несе відповідальність за нього. Вона визначається членами домогосподарства і приймає щоденні рішення стосовно діяльності домогосподарства.
Посилання представника ОСОБА_3 в апеляційному суді , що померлий купив вказаний будинок безпідставне, так як надана ними ксерокопія договору купівлі- продажу не засвідчена в установленому законом порядку та має розбіжності. В ній вказано, що будинок куплено в с. Руські Тишки, в той час як спірний будинок знаходиться в с. Черкаськи Тишки.
Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до довідки комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» № 03355040 спірний будинок ні за ким не зареєстрований (а.с. 4).
В зв”язку з наведеним судом першої інстанції необґрунтовано зроблено висновок щодо належності на праві власності спірного будинку ОСОБА_5 на день смерті.
Більш того, з пояснень в апеляційному суді ОСОБА_2 вбачається, що вказаний будинок померлий отримав як службове житло. Ці пояснення позивачем ОСОБА_3 та її представником не спростовані.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В зв”язку з наведеним судова колегія знаходить, що позивач ОСОБА_3 не довела, що померлий ОСОБА_5 за життя набув право власності на спірний будинок.
Апеляційну скаргу судова колегія задовольняє частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2010 року скасовує в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на спірний житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. та стягнення на її користь судових витрат з ОСОБА_2 в сумі 360 грн.
В частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права на будівельні матеріали та обладнання у недобудованій та незареєстрованій спірній будівлі рішення районного суду слід залишити без змін. Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що матеріали справи не містять відомостей про самовільне будівництво, знесення будинку повністю або частково, або про наявність незавершеного будівництва. Доказів того, що ОСОБА_2 понесла затрати на будь – які будівельні матеріали чи обладнання, з яких складається спірний будинок, вона не надала суду першої та апеляційної інстанції. В зв”язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в цій частині висновки суду першої інстанції не спростовують. Тому рішення в цій частині є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2010 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. та стягнення на її користь судових витрат з ОСОБА_2 в сумі 360 грн.
В іншій частини рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ у 20- денний термін з дня проголошення.
Головуючий: Судді: