Справа № 11-1133/ 10 Категорія: кримінальна
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Пороховий Г.І.
Доповідач: Федчук В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого – судді: Федчука В.В.,
суддів: Рупака А.А., Сілакова С.М.,
розглянула 13 грудня 2010 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року, якою відмовлено в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.356 КК України в зв’язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_2 12 листопада 2010 року звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області зі скаргою у порядку ст. 27 КПК України з проханням порушити кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи 06 березня 2008 року згідно договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ним було куплено земельну ділянку площею 0. 6530 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до укладеного договору, йому було видано державний акт на право власності на дану земельну ділянку від 10 квітня 2008 року, яким було чітко визначено межі земельної ділянки. Через певний період часу, ним було встановлено, що на його земельній ділянці, ОСОБА_3 у його відсутність, всупереч встановленому законом порядку, приступив до її обробітку та побудував на ній підсобні приміщення, зірвав навісні замки із будівель та споруд, які побудовані продавцем і перейшли по праву власності до ОСОБА_2 Жодних доказів, які б підтверджували правомірність само-захвату ним його земельної ділянки та будівель, споруд, йому не надав.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись з постановою суду, просить її скасувати, а скаргу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.251 КПК України та роз’ясненнями, що містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. №6 “Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції”, суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, яка порушується не інакше, як за скаргою потерпілого, може відмовити в порушенні кримінальної справи лише за наявності передбачених у ст.6 КПК обставин, що виключають провадження у кримінальній справі. При цьому суддя повинен керуватися положенням статей 94, 99 КПК України.
У ст.6 КПК України не передбачено такої обставини, що виключає провадження по кримінальній справі, як закінчення строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності.
Відмовляючи в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_2, суддя не врахував ці вимоги закону.
Місцевий суд послався на ст.49 КК і обґрунтував своє рішення тим, що злочин, передбачений ст.356 КК, є злочином невеликої тяжкості, а на момент звернення заявників до суду зі скаргою минуло більш як два роки, тобто минув строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
У ст.49 КК України передбачено звільнення особи, яка вчинила злочин від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у пунктах 1-5 ч.1 зазначеної статті строки.
Відповідно до роз’яснень, даних у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК, і лише після цього має бути постановлене (ухвалене) відповідне судове рішення у визначеному КПК порядку. При цьому ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Отже, рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності може бути прийняте за порушеною кримінальною справою за умови дотримання наведених вимог закону.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 356 КК України скасувати, а справу направити на новий досудовий розгляд в іншому складі.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: