Справа № 2-4451\10р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
при секретарі Ігнатової О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Пролетарської районної в м. Донецьку « Про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування », -
В С Т А Н О В И В:
17.06.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Пролетарського райсуду м. Донецька з позовом до відповідача виконкому Пролетарської районної в м. Донецьку « Про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування », в якому вказував про те, що його батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 22.09.1993 року НОМЕР_1, виданого Дирекцією агентства по приватизації державного житлового фонду Донецького виробничого об»єднання « Донецьквугілля », на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_4 мати позивача ОСОБА_3 померла, на залишивши заповіту що до належної її частки спадкового майна. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1\2 частини спірної квартири, спадкоємцями якої були позивач та його батько ОСОБА_2, який своїми фактичними діями прийняв спадщину, так як на момент смерті дружини постійно мешкав в спірної квартирі. Позивач теж своїми фактичними діями прийняв спадкове майно після смерті матері, так як мешкав разом з батьком, надаючи йому допомогу, яку він потребував у зв»язку з похилим віком. Таким чином, позивач та його батько до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини не зверталися.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача ОСОБА_4, який також не залишив заповіту що до належного йому майна. Єдиним спадкоємцем після смерті батька є позивач.
Після смерті батька позивач своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак в видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно йому було відмовлено, так як у нього було відсутнє свідоцтво про одруження його батьків, яке він надати не має змоги, так як шлюб батьків був зареєстрований в 1956 році десь на території РРФСР, де саме йому невідомо.
На теперішній час без звернення до суду позивач не має змоги оформити у встановленому законом порядку право власності на спірну квартиру, тому просить суд визнати за ним право власності на вказану спірну квартиру, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті батьків. зі всіма відповідними господарськими будівлями та спорудами,
До початку розгляду справи по суті позивач уточнив свої позовні вимоги, просив суд крім визнання за ним права власності на спадкове майно, також встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є його батьками. При цьому посилався на те, що в свідоцтвах про смерть батьків їх прізвища вказані як « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 », в загальногромадянському паспорті позивача в української транскрипції його прізвище вказано як « ОСОБА_1 », російською транскрипцією прізвище позивача вказано як « ОСОБА_1 », що збігається з прізвищем його батьків. ( а.с .а.с. 42-43 ).
Таким чином остаточно позивач просив суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є його батьками, визнавши на ним право власності на спадкове майно у вигляді належної батькам спірної квартири.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, надавши право на представлення його інтересів в суді представнику за договором ОСОБА_5, яка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, просив суд їх задовольнити з підстав на які посилається позивач в своєї позовної заяві.
Представник відповідача – виконкому Пролетарської районної в м. Донецьку ради в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно наданої заяви просив дану справу розглянути у його відсутність і винести рішення на розсуд суду на підставі чинного законодавства. ( а.с.а.с. 23, 26 )
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила про те, що позивач є її батьком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були відповідно її дідом та бабою. В спірному жилому приміщенні вона має реєстрацію та мешкає з 2001 року. Її батько ОСОБА_1 за життя допомагав своїм батькам, після смерті матері мешкав разом зі своїм батьком в спірної квартирі, так як останній у зв»зку з похилим віком потребував допомоги. Після смерті ОСОБА_2 її батько продовжує підтримувати вказану квартиру в належному стані за власні кошти. В документах батька та діді з бабою в наявності розбіжності в написанні їх прізвищ. Однак незважаючи на вказані обставини їй достовірно відомо про те, що померли баба та дід є рідними батьками позивача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, свідка та дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.
Згідно ст.ст. 524, 525 ЦК України ( в редакції Закону від 18.07.1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3.) спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Спадкування за заповітом має місце в разі відсутності заповіту. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, то б то день смерті спадкодавця.
Відповідно до ст.ст. 529, 530 ЦК України ( в редакції Закону від 18.07.1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3.) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. При відсутності спадкоємців першої черги, чи неприйняття ними спадщини, спадкоємцями другої черги є брати та сестри померлого, а також дід та баба померлого як зі сторони батька, так і зі сторони матері.
Згідно до ст.ст. 548, 549, 553, 554 ЦК України ( в редакції Закону від 18.07.1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3.) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, або в шестимісячний термін після смерті спадкодавця, звернувся до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем по закону чи заповіту, його доля надходить до спадкоємців за законом та ділиться між ними в рівних долях. Вважається що спадкоємець відмовився від спадщини в разі, якщо він не вчинив не одної дії, яка б свідчила про прийняття спадщини.
Вищевказані положення закріплені також в ЦК України ( в редакції Закону від 16.01.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2.) , зокрема в ст.ст. 1220, 1223, 1261, 1262, 1268, 1270, 1272, 1275 ЦК України.
Відповідно до ст. 256 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, зокрема родинних відносин між фізичними особами.
В судовому засіданні встановлено те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 22.09.1993 року НОМЕР_1, виданого Дирекцією агентства по приватизації державного житлового фонду Донецького виробничого об»єднання « Донецьквугілля », та зареєстрованого в КП « БТІ м. Донецька » в книзі № 9\3, за реєстровим № 359, на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1, про свідчать досліджені в судовому засіданні свідоцтво про право приватної власності на спірну квартиру, довідка КП» БТІ м. Донецька », технічний паспорт виготовлений 27.10.2010 року КП « БТІ М. Донецька » що до спірної квартири. ( а.с.а.с. 7, 8-9, 44-46, 49 ).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (актовий запис № 903 від ІНФОРМАЦІЯ_6, вчинений Пролетарським відділом РАГС м. Донецька). ( а.с. 13 ).
Згідно до копії про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (актовий запис № 709 від 22 червня 2009 року, вчинений відділом РАЦС Пролетарського РУЮ м. Донецька). ( а.с. 12 ).
Відповідно до витягів із Спадкових реєстрів ( заповіти/спадкові договори, спадкові справи ), після смерті ОСОБА_3 ніхто з спадкоємців з заявами про прийняття спадщини до нотаріальних контор не звертався. Після смерті ОСОБА_2, крім позивача ОСОБА_1 ніхто із спадкоємців до нотаріальних контор с заявами про прийняття спадщини не звертався. Заповіти вказаних осіб нотаріусами не посвідчувалися. ( а.с.а.с. 18-20, 21-22 ).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна спірна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 під забороною відчуження не перебуває ( а.с. 27 ).
З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 761, заведеної Третьої донецькою державною нотаріальної конторою 213.10.2009 року, вбачається те, що після смерті ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак свідоцтво про право власності на спадкове майно не отримав, у зв»язку з ненаданням правовстановлюючих документів які б свідчили про наявність родинних відносин між ним та померлими батьками. ( а.с. 50 ).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна спірне домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 під забороною відчуження не перебуває ( а.с. 31 ).
З виписок з особового рахунку по спірній квартирі та копії загальногромадянського паспорту дочки позивача ОСОБА_6 вбачається те, що в спірному жилому приміщенні за життя мешкали ОСОБА_3 ( з 22.11.1963 року по 11.11.1998 року ) , її чоловік ОСОБА_2 ( з 22.01.1964 року по 14.07.2009 року ), їх онука дочка позивача ОСОБА_6 з 31.01.2001 року по теперішній час. ( а.с.а.с. 6, 47, 48, 51 ).
З копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1, складеного російською мовою вбачається те, що позивач « ОСОБА_1 », народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сталіна ( на теперішній час м. Донецьк ), його батьками записані : « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 ». ( а.с. 11 ).
Крім того, з копії ордера № 12 на заселення жилого приміщення, виданого в 1957 році шахтоуправлінням № 20 треста « Будьонніввугілля » вбачається те, що вказаний ордер був також складений російською мовою та був наданий на ім.»я « ОСОБА_2 » та членів його родини : дружини « ОСОБА_3 », сина « ОСОБА_1 ». ( а.с. 10 ).
З копії загальногромадянського паспорту позивача вбачається те, що його прізвище ім.»я та по батькові в українською мовою вказано як « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений в м. Донецьк. Російською мовою анкетні данні позивача вказані як « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1, родившийся в г. Донецк. ( а.с. 5 )ю.
В вищевказаних копій свідоцтв про смерть вбачається те, що прізвища померлих українською мовою вказані як « ОСОБА_3 », « ОСОБА_2 » ( а.с.а.с. 12, 13 ).
Таким чином, аналіз вищевказаних письмових доказів, а також показання свідка ОСОБА_6, на думку суду свідчать про те, що в судовому засіданні з достовірністю встановлено те, що батьками позивача ОСОБА_1 є : ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.
При таких обставинах суд вважає про те, що позивач ОСОБА_1 на теперішній час є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, щодо майна яке залишилося після смерті його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, з визнанням за ним право власності на спадкову спірну квартиру.
На підставі викладеного, ст.ст. 524, 525, 529-530, 548-549, 553-554 ЦК України ( в редакції Закону від 18.07.1963 року ), ст..ст. 1220, 1223, 1261, 1262, 1268, 1270, 1272, 1275 ЦК України ( в редакції Закону від 16.01.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року ), ст.ст. 10, 11, 60, 61, 131, 137, 213, 214, 215, 256 ч. 1 п. 1 ЦПК України, –
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до виконкому Пролетарської районної в м. Донецьку « Про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування », – задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений у м. Донецьку є рідним сином : матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьку; батька – ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Донецьку.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьку та батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Донецьку
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: І.В.Семіряд