справа № 2а-3403/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2010 м. Сімферополь
Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Козленко В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя щодо не донарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 15.05.2010р. по теперішній час, зобов'язання щомісячно нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу ,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя щодо не донарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 15.05.2010р. по теперішній час у розмірі 898,80 грн., зобов'язання щомісячно нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу, мотивуючи свої вимоги тим, що їй відповідачем не в повному обсязі нараховується та виплачується щомісячна державна соціальна грошова допомога, яка передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого порушені її законні права.
Позивачка у судове засідання не з’явилася, у позовній заяві просить розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань від представника відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Матеріалами справи та наявними доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачка, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року , що підтверджується паспортом, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено що, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р., № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно правовими актами.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та 22.05.2008 №10-рп/2008, визнане не конституційними зупинення законами про Державний бюджет України дію інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України.
На даний час діє редакція ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», яка з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, гарантує отримання дітям війни допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2010 році.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з конституційних принципів, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, яке не може бути скасоване або звужене. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тільки у випадках стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
На підставі вищевикладеного позовні вимоги позивачки щодо визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя щодо не донарахування та невиплати їй щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язання нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 15.05.2010р. по теперішній час (день постановлення рішення судом) є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивачки про зобов’язання Управління ПФУ виплатити щомісячну державну соціальну допомогу у певній грошовій сумі ( 898,80 грн.), то ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебрати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу якому надані такі повноваження (територіальне управління ПФУ), тому порушені права позивачки у сфері публічно-правових відносин, підлягають захисту та відновленню шляхом покладення зазначеного вище обов’язку на Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачки, суд виходить з того, що вимоги позивачки про зобов’язання відповідача на майбутнє щомісячно нараховувати та виплачувати їй допомогу у повному обсязі, то ці вимоги не можуть бути задоволені, як такі, що подані передчасно, оскільки статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Виходячи з положень даної норми, судовому захисту підлягають порушені права. Позивачка лише припускає порушення її прав у майбутньому, а судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд розглядає і вирішує лише правовідносини, які сталися і є наявними, та не може передбачити дії тієї чи іншої особи на майбутнє.
Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163,167 КАС України, суд,-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії відповідача Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя щодо не донарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1, як дитині війни, у розмірі встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни», з 15 травня 2010р. по 17 грудня 2010р. неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, визначену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 15 травня 2010р. по 17 грудня 2010р.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за один місяць.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Козленко