ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2006                                                                                                      м. Дніпропетровськ                                                                                   

справа № 14/62  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

за участю представників:

позивача: Смельняк О.М.- предст., дов. від 15.02.2000 року

відповідача: Буріко О.А.- нач. Юридичного відділу, дов.№2 від 11.11.2005 року   

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції (м. Знам’янка Кіровоградської області) на постанову господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2006 року у справі №14/62

            за позовом: закритого акціонерного товариства „Знам’янський комбікормовий завод” (м. Знам’янка Кіровоградської області)

     до: Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції (м. Знам’янка Кіровоградської області)

                про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

             Закрите акціонерне товариство “Знам’янський комбікормовий завод” (м. Знам’янка Кіровоградської області) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції (м. Знам’янка Кіровоградської області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2006 року №0000012310/0 в частині визначення завищення суми бюджетного відшкодування на суму 506798 грн. 56 коп.

             Постановою господарського суду Кіровоградської області від 07 червня 2006 року по справі №14/62 (суддя Колодій С.Б.) позовні вимоги були задоволені, оскільки дії позивача по формуванню податкового кредиту відповідали положенням Закону України „Про податок на додану вартість”.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач –Знам’янська об’єднана державна податкова інспекція –подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2006 року по справі №14/62 і прийняти нове рішення про залишення позову без задоволення.

Відповідач вважає, що постанова господарського суду була прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Скаржник зазначає, що з 01.06.2005 року почав діяти новий порядок бюджетного відшкодування ПДВ, а Порядок від 02.07.1997 року, затверджений наказом ДПА України №209/72, втратив чинність. З аналізу п.7.7.1 і п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що платних ПДВ набуває право на відшкодування, якщо два періоди підряд у його декларації «від’ємний ПДВ», а умовою отримання бюджетного відшкодування є фактична сплата постачальникам «вхідного»ПДВ у попередньому періоді. Спірна сума ПДВ (506798,56 грн.) згідно акту перевірки була оплачена постачальникам у період з березня по вересень 2005 року, тому позивачем не виконано вимоги абзацу «а»п.7.7.2 Закону і заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок в банку 544765,88 грн. податку на додану вартість, який не був сплачений взагалі, або сплачений у попередніх, а не попередньому періоді.

Позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що судове рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства з підстав, зазначених у судовому рішенні. Місцевий господарський суд правомірно зазначив, що податковий орган не врахував норми ч.2 п.5.1 ст.5 Закону «Про податок на додану вартість»при прийнятті спірного податкового повідомлення рішення.

           У судовому засіданні 05.09.2006 року була оголошена вступна та резолютивна частина ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що Знам’янською об’єднаною державною податковою інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.01.2006 року №0000012310/0, відповідно до якого позивачу визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 544765,88 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі проведеної 20.01.2006 року позапланової перевірки ЗАТ «Знам’янський комбікормовий завод»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 01.10.2005 року по 01.12.2005 року, результати якої оформлені актом перевірки №2/23-10/00688628.

Перевіркою було встановлено, що підприємством не виконано вимоги абзацу «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 року включені податкові накладні попередніх періодів (березень-вересень 2005 року, які оплачені постачальникам в даних місяцях), на суму 506798,56 грн., а також 37967,32 грн., які не оплачені постачальникам взагалі.

Спір між суб’єктом господарювання і податковим органом виник внаслідок різного тлумачення п.7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до зазначеної норми якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від’ємне значення, то:

а/ бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б/ залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ зазначило, що сума, заявлена позивачем до відшкодування на рахунок в банківській установі, виникла не у попередньому, а у попередніх періодах, тому позивач не мав право виставляти зазначену суму (506798,56 грн.) до відшкодування на його рахунок, оскільки ця сума сплачена постачальникам в період з березня по вересень 2005 року.

Господарським судом при розгляді справи було правомірно визначено, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковою службою не враховані норми ч.2 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з якою якщо платник податків самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник податку зобов’язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Факт сплати постачальникам у складі вартості продукції суми податку на додану вартість у розмірі 506798,56 грн. відповідачем не оспорюється і повністю підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин правомірним є висновок місцевого господарського суду, що від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту в розмірі 506798,56 грн. є відповідно до п.7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість»сумою бюджетного відшкодування.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує, що у випадку відмови у задоволенні позову, сплачений постачальникам продукції (товарів) податок на додану вартість, який перерахований до державного бюджету, залишиться не відшкодований покупцем продукції, що суперечить принципу Закону України «Про податок на додану вартість».

 На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції (м. Знам’янка Кіровоградської області) залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 07 червня 2006 року у справі №14/62 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.

Головуючий                                                                                            О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                        Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                    Р.М.Бахмат

(ухвала виготовлена у повному обсязі 11.09.2006 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                                                 М.В. Юрченко

11.09.2006р.