Справа № 2а - 3781 /2010

ПОСТАНОВА   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

20 грудня 2010  року                                                                                                              м. Сімферополь

      Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Бєлоусов М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя про визнання дій противоправними, зобов’язання провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», стягнення недоотриманої надбавки та призводити виплату як дитині війни довічно,  

встановив:  

     Позивач у листопаді 2010 року  звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дій противоправними, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», стягнення недоотриманої надбавки за період з червня 2010р. по 31.12.2010р. та призводити виплату як дитині війни довічно. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач зазначив, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був сповіщений належним чином. В матеріалах позовної заяви мається клопотання про розгляд справи за його відсутністю.  

      Представник відповідача – Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Сімферополя АР Крим у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце був сповіщений належним чином, про що у справі маються докази.

      Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України  у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів відповідно до  ч.6 ст. 128 КАС України у письмовому провадженні.

      Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.  

     Як вбачається з копії паспорту позивача, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та  відноситься до категорії дітей війни, як це визначено у ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни».  

     Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону

      Розглядаючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з  відповідача на його користь недоотриманої надбавки, суд виходить з того, що єдиним органом, якому надано виключне право виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, являється територіальне управління Пенсійного фонду України. З огляду на те, що суд не є органом, який нараховує та виплачує спірну суму, та з урахуванням вимог п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межи заявлених позовних вимог для забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та ухвалити рішення щодо покладення обов’язку на відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   за період з 01 червня 2010 року (в межах строку, передбаченого ст.99 КАС України, по день постановлення рішення, але з урахуванням того, що нарахування допомоги здійснюється за повний місяць) по 31 грудня 2010 року.  

      Вихідним критерієм обчислення підвищення пенсії дітям війни виступає мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розраховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто у 2010 році - статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".  

       Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першої цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

     Згідно зі ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення  на одну особу, які втратили працездатність в розрахунку на місяць встановлено у розмірі з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

      Таким чином, розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги позивачеві  у 2010 році буде становити у періоди: червень (706,00 грн. х 30 %) = 211,80 грн., липень-вересень (709,00 грн. х 30 %) х 3 місяці = 638,10 грн., жовтень-листопад  (723,00 грн. х 30 %) х 2 місяця  = 433,8 грн., грудень (734,00 грн. х 30 %) = 220,20 грн., а всього 1503,90 грн.. Позивач, як дитина війни, з 01.10.2008 року довічно отримує підвищення до пенсії у розмірі 49.80 грн., тобто у період з  червня 2010 року по грудень 2010 року він  одержав суму у розмірі 348,60 грн. Таким чином, судом встановлено, що недоотримане позивачем підвищення є сума, яка складається з наступного 1503,90 грн. – 348,60 грн. у розмірі 1155,30 грн.

      З урахуванням викладеного , суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя щодо ненарахування та невиплати щомісячного підвищення до пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни», відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 червня 2010 року по 20 грудня 2010року  противоправними.  

     Що стосується вимоги позивача щодо призводити  виплату як дитині війни довічно, то суд приходить висновку, що вона є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, виходячи  з наступного.

      Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

     Статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

     Виходячи зі змісту наведених норм, позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, а тому суд прийшов до висновку, що порушення права особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, Позивач лише припускає порушення його прав у майбутньому, а судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.    

     Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у частині задоволених вимог в сумі 1,70 грн.  

    На підставі наведеного, керуючись п.10 ч.1 ст.3, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –  

постановив:  

     Позовні вимоги ОСОБА_2  – задовольнити частково.

     Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2  щомісячного підвищення до пенсії, яке передбачено ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» за період з 01 червня 2010 року по  20 грудня 2010року  -  противоправними.

      Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2  недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 червня 2010 року по  31 грудня 2010року 2010 року у розмірі 1155,30 грн .

     У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

     Стягнути на користь ОСОБА_2  з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 (одна) гривня 70  копійок.

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення,  шляхом подачі апеляційної скарги протягом   десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом   десяти днів з дня отримання копії постанови .

Суддя: