Справа № 2-6222/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 р.
Сніжнянський міський суд Донецької області
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.
при секретарі Улаєвій О.О.
позивачки ОСОБА_1 (не з*явил.)
представника відповідача Мальнева О.М. (не з*явив.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій незаконними і неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини -
ВСТАНОВИВ:
17.08.2010 р. позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання визнати незаконними та неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та суми одноразової допомоги при народженні дитини, про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 р. по 31.12.2007 р. в розмірі 2166, 88 грн. та недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини в розмірі 1963 грн. Позов мотивує тим, що перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення у зв’язку з народженням дитини. Відповідачем була призначена допомога при народженні та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, які не відповідають вимогам діючого законодавства.
В судове засідання сторони не з’явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачка надала письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1. Позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Сніжнянської міської ради Донецької області та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" ( Закон № 2811).
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 13 цього закону ( в редакції яка діяла до 1.01.2008р.) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України “Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням” (Закон №2240).
Статтею 1 Закону №2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону №2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007р. № 32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” УПСЗН з 2 кварталу 2007р. зобов’язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст. 41 Закону № 2240 розмір допомоги при народженні дитини встановлений у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Згідно абзацу другого частини 1 цієї статті розмір допомоги при народженні дитини дорівнює 8500 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
Абзацом третім частини 1 вказаної статті розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлений у розмірі різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статей 41,43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) тільки абзац третій частини 1 статті 56, стаття 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У і лише щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідачем позивачці сплачувалася спірна допомога в 2007 р. в меншому розмірі, чим зазначено законом , тому суд прийшов до висновку щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивачки недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
В липні 2007 р. позивачка отримала 101, 16 грн., повинна була отримати 463 грн., недоплата склала 361, 84 грн.
В серпні 2007 р. позивачка отримала 103, 41 грн., повинна була отримати 463 грн., недоплата склала 359, 59 грн.
В вересні 2007 р. позивачка отримала 104, 85 грн., повинна була отримати 463 грн., недоплата склала 358, 15 грн.
В жовтні 2007 р. позивачка отримала 104, 85 грн., повинна була отримати 470 грн., недоплата склала 365, 15 грн.
В листопаді 2007 р. позивачка отримала 107, 73 грн., повинна була отримати 470 грн., недоплата склала 362, 27 грн.
В грудні 2007 р. позивачка отримала 110, 78 грн., повинна була отримати 470 грн., недоплата склала 359, 22 грн.
Всього за цей період позивачка недоотримала: 361, 84 грн.+ 359, 59 грн.+ 358, 15 грн.+ 365, 15 грн.+ 362, 27 грн.+ 359, 22 грн. =2166, 22 грн.
Позивачка просить стягнути меншу суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (2166, 12 грн.) . Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч. 2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивачки 2166, 22 грн. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Суд вважає, що позивачка не порушила строків звернення до суду, оскільки на момент її звернення до суду з цим позовом (17.08.2010 р.) такі спори розглядалися в порядку, передбаченому для розгляду цивільних (а не адміністративних) справ. На цей спір розповсюджувались передбачений Цивільним кодексом України загальний строк позовної давності в три роки, який вона не пропустила.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Суд вважає необхідним відмовити позивачці у задоволенні позову в частині стягнення одноразової допомоги при народженні дитини з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Законом України „Про Державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено у 2007 році допомогу при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про Державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено допомогу при народженні дитини у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року не визнано неконституційним зазначене положення статті 56 в частині виплати допомоги при народженні дитини.
Таким чином, Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини. За таких обставин, положення цього закону яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини, є обов'язковим для застосування. Тобто, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися абзацом другим частиною другою статті 56 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не статтями 12 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Позивачці була правильно призначена та виплачена допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн., тому позовні вимоги про стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини в розмірі 1963 грн. -задоволенню не підлягають.
В позові позивачка просить визнати незаконними та неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та суми одноразової допомоги при народженні дитини. Між тим, відповідач згідно з чинним законодавством повинен був нараховувати та виплачувати ці допомоги. Тому ці позовні вимоги є необґрунтованими і в їх задоволенні необхідно відмовити. Визнати будь-які інші дії відповідача позивачка не просила.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Законодавством передбачена сума судового збору при подачі цієї позовної заяви в суд в розмірі 3 грн. 40 коп. Суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Позивачка не заявляла клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору і тому суд не вирішує цього питання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-15,159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини – задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради на користь ОСОБА_1 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 22 коп. недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради- відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 (три) гривні 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: