Справа № 2-а-8152-2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - В.Р. Гладуна,
при секретарях – О.В. Оганянц, Д.В. Фіщенко,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов’янська Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Слов’янської міської ради Донецької області, про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, -
В С Т А Н О В И В:
До Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради Донецької області, про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги. В обґрунтування своїх вимог вказав, що він - інвалід 1 групи Великої Вітчизняної війни, що відповідно підтверджує посвідчення серія Б № 495844 видане 13.09.2006 р. Відповідно до ст. 13 ЗУ « Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» мені щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, як інваліду 1 групи. Але, всупереч вимогам ст. 13 вказаного Закону та п. З ст. 22 Конституції України, щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2010 рік була виплачена не в повному обсязі. Постановою уряду № 486 від 11.04.02 р. та № 425 від 31.03.03 р. п. З, а також частиною 1 ст. 17 Закону "Про ветеранів" встановлено, що виплата разової грошової допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення, яке є відповідачем за даним позовом. Ним 20 жовтня 2010 р. було направлена письмова звернення до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної йому - як інваліду 1 групи Великої Вітчизняної війни щорічної разової грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком за 2010 рік та забезпечити її виплату. Не дивлячись на те, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач, діючи, як орган владних повноважень, відмовив йому у гарантованому ст. 13 Закону праві. Відповідно до п. 5.4. Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони". Таким чином, відмова Відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті мені щорічної разової грошової допомоги, передбаченої статтею 13 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України, порушує його права на соціальний захист. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Станом на 1 квітня 2010 мінімальна пенсія за віком, відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет на 2010 рік» складала 706 грн. Таким чином, відповідно до Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», сума виплати мала б складати: 706( грн.) х 10 = 7060 грн. Фактично, у 2010 році йому була виплачена грошова допомога в розмірі 1000 грн., що також підтверджується доданою до позову довідкою Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради. Таким чином, сума недоплаченої у 2010 році грошової допомоги становить 6060 грн. (шість тисяч шістдесят ) гривень (7060 - 1000 фактично отримана сума = 6060 (сума недоплати). Тому просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити вказану суму.
В судовому засідання позивач підтримав раніше заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини вказані в позові та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, при цьому обґрунтував свою позицію тим, що, законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено щорічно-до 5 травня виплачувати інвалідам війни разову грошову допомогу у кратному співвідношенні до розміру мінімальної пенсії за віком. Крім того статтею 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Кожен рік списки одержувачів допомоги до Дня Перемоги формуються зазделигіть у Головному Управління праці та соціального захисту населення Донецької ОДА на підставі електронної пенсійної бази з урахуванням вимог та розмірів виплат, передбачених бюджетним законодавством, а саме Законом України "Про державний бюджет на відповідний рік". Перерахування коштів на зазначені цілі на рахунки Управління (КЕКВ 1341. КФК 2501150 "Щорічна разова допомога ветеранам війни до Дня Перемоги") провадиться за рахунок коштів Державного бюджету через рахунки ГоловУПСЗН Донецької ОДА у визначених вищими органами влади розмірах. Таким чином Управлінням нижчого рівня не приймають участі у визначенні розміру виплати і виконують лише делеговані повноваження. Частиною другої статі 95 Конституції України встановлено, що виключно Законами про державний бюджет України визначається будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування таких видатків. Цими Законами щорічно, виходячи з фінансових ресурсів державного бюджету та з огляду на те, що більшість інших видатків державного бюджету також мають соціальну направленість і потребують пріоритетного врахування, передбачається забезпечення фінансовими ресурсами потреби у коштах для реалізації положень Законів України в обсягах, необхідних для виплати допомоги, компенсацій та доплат у розмірах, встановлених Законами про державний бюджет України на відповідний рік та постановами Кабінету Міністрів України. З метою реалізації положень Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 177 від 18.02.2004, якою встановлено щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом, у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Тому, окремими статтями законів України про Державний бюджет України, делегуються відповідні повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів разової грошової допомоги до Дня Перемоги. У 2008 році проведено виплату разової грошової допомоги, ветеранам війни у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 № 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви політичних переслідувань". У 2009 році позивачу виплата разової грошової допомоги здійснено у розмірі 540 грн. (постанова КМУ № 211 від 18.03.2009 „Про розміри одноразової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році") - та у 2010 році - 1000 грн., відповідно до постанови КМУ від 07.04.2010 № 299. Одночасно слід зазначити, що Конституційним судом України рішень щодо визнання розмірів виплат разової грошової допомоги до Дня Перемоги у 2009 та 2010 роках неконституційними не прийнято. Крім того, згідно з Рішеннями конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення пункту 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акт в України" щодо розміру щорічної разової допомоги відповідно до вимог Закону визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Згідно вимог ст. 152 Конституції України слідує, що: "Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визначаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання чинності. Закони, інші правові акти або окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення конституційним Судом України рішення про їх неконституційність". Із викладеного слідує, що разова грошова допомога до Дня Перемоги, Управлінням в 2008 році, позивачу, була здійснена до ухвалення рішення Конституційного Суду України, у розмірах визначених відповідно до норм діючого законодавства на той час. Крім того, Управління вважає, ще позивачем застосовано не належний розмір мінімальної пенсії при розрахунку "недоплаченої" Управлінням допомоги до Дня Перемоги. Так, статтею 28 Закону У країн к "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовуються виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування мінімального розміру пенсій за віком для призначення надбавок, підвищень для пенсій та розмірів допомоги, встановлених іншими законами, Законом України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", не передбачено. Постановою Верховної Ради України "Про Порядок введення в дію статті 10,33,34 Закону України "Про оплату праці і встановлення мінімального розміру пенсії за віком" від 20.02.1996 № 49/96-ВР, Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 № 342, від 26.07.1996 № 831, від 03.01.2002 № 1, від 27.08.2003 № 1350, у яких мінімальну пенсію за віком було встановлено у розмірі 1500 000 крб., а з 1 серпня її розмір було збільшено в 1,108 раз та після проведення грошової реформи і заміни карбованців на гривні він склав 16,62 грн., з 1 жовтня 2003 року - 19,91 грн., який-застосовується і зараз для призначення надбавок, підвищень для пенсій та розмірів допомоги встановленими іншими законами. Виходячи із викладеного, щорічна разова грошова допомога ветеранам війни до Дня Перемоги надавалася Управлінням у 2010 році відповідно до чинного законодавства України, а тому Управлінням не порушено норм чинного законодавства. Управління, як орган місцевого самоврядування, діє лише в межах чинного законодавства та делегованих повноважень, а покладені на нього функції виконує суворо в межах чинного законодавства та під контролем вищих органів системи.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, з наступних підстав:
Позивач – ОСОБА_1 являється інвалідом 1 групи Великої Вітчизняної війни, що відповідно підтверджується посвідченням серія Б № 495844 видане 13.09.2006 р. (а.с. 9).
Позивачу в 2010 році було проведено виплату разової грошової допомоги, як інваліду війни першої групи в розмірі 1000 грн. (а.с. 3), даний факт не оспорюють сторони.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» визначені пільги інвалідам війни: щорічно до 5 травня інвалідам війни першої групи виплачується щорічна одноразова допомога в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
З метою реалізації положень Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 177 від 18.02.2004, якою встановлено щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Тому, окремими статтями законів України про Державний бюджет України, делегуються відповідні повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів разової грошової допомоги до Дня Перемоги.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 постанови Кабінету міністрів України № 299 від 7 квітня 2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»», встановлено, що у 2010 році виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», здійснюється у таких розмірах: ветеранам війни із числа осіб, які брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни – інвалідам першої групи – 1000 грн.
Також, слід зазначити, що Конституційним судом України рішень щодо визнання розмірів виплат разової грошової допомоги до Дня Перемоги у 2010 році - неконституційними не прийнято.
Таким чином, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідачем під час виплати позивачеві допомоги «До 5 травня» в 2010 році не було припущено порушень прав позивача, так як виплата допомоги здійснювалась на підставі діючого законодавства.
Відтак, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги, слід відмовити, за безпідставністю.
На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 2 – 15, 17, 71, 104-105, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Слов’янської міської ради Донецької області, про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду В.Р. Гладун