Справа № 2-а-3144
2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року м. Сімферополь
Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Можелянський В.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання до перерахування та стягнення підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з травня 2010 року по день ухвалення рішення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання до перерахування та стягнення підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з травня 2010 року по день ухвалення рішення. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни та у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим не здійснює йому зазначені виплати, посилаючись на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни, у зв’язку з чим утворилась заборгованість по недоотриманим виплатам.
Позивач надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю у порядку письмового провадження. Представник відповідача надав заперечення до позову, у яких просив у задоволенні позову відмовити у зв’язку із тим, що Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим здійснює належні позивачу виплати у відповідності до діючого законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, що підтверджується паспортом НОМЕР_1, пенсійним посвідченням НОМЕР_2 від 09 вересня 2006 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальній захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
При обрахунку підвищення пенсії дітям війни застосовується мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а саме: з 01 квітня 2010 року – 706 грн., з 01 липня 2010 року - 709 грн., з 01 жовтня 2010 року - 723 грн .
Доводи представника відповідача про те, що поняття мінімальна пенсія за віком, про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за вказаним Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону, є непереконливими. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання дій відповідача противоправними фактично є вимогами про визнання противоправною бездіяльності відповідача у зв’язку із ненарахуванням та невиплатою позивачу підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, і відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсій, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасносного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом с цими управліннями утворюють систему органів Пенсійого фонду України та мають завданням призначення та виплати пенсії.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов’язок щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладається на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України за його місцем проживання позивача, яким в даному випадку є Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин, суд визнає противоправною бездіяльність відповідача по несплаті позивачу підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з травня 2010 року по грудень 2010 року.
Суд задовольняє вимоги позивача про зобов'язання відповідача до перерахунку недоотриманого підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з травня 2010 року по грудень 2010 року з урахуванням виплачених відповідачем сум .
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАСУ України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, тобто необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи.
При таких обставинах, оскільки судове рішення має бути наслідком правового регулювання, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача призначати та здійснювати виплату підвищення до пенсії у майбутньому.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 01 грн.
На підставі Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік", керуючись ст. ст. 11, 94, 160-163, 167, ч. 4 ст. 122, ч. 4 ст. 128, ч. 6 ст. 128 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до перерахування та стягнення підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з травня 2010 року по день ухвалення рішення - задовольнити частково.
Визнати противоправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим по несплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з травня 2010 року по грудень 2010 року.
Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з травня 2010 року по грудень 2010 року в розмірі 30 %, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених відповідачем сум.
У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання призначати та здійснювати виплату підвищення до пенсії у майбутньому - відмовити.
Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 01 грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Сімферополя.
Суддя: