Справа № 2-1601/10    

Р І  Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                          12 жовтня 2010 року

                 Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді                              Шаруновича В.В..,

з участю секретаря                                     Спасюк К.В.,

позивача                                                      ОСОБА_1,

представника відповідача                         Скоклюка А.М.

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до   Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», Рівненської дирекції залізничних перевезень    про  відшкодування заподіяної шкоди внаслідок каліцтва, -  

                                                                 в с т а н о в и в :  

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», Рівненської дирекції залізничних перевезень  у  відшкодування заподіяної шкоди внаслідок каліцтва недоплаченої  заборгованості в сумі 6206,20 грн. та щомісячно 442,00 грн. за сторонній догляд та 221,00 грн. за побутове обслуговування до зміни розміру мінімальної заробітної плати, зобов’язати відповідача при збільшенні розміру заробітної плати проводити відповідні перерахунки.              

Позовні вимоги обгрунтовуються наступними обставинами:  11.02.1981 р. в м. Ковелі, на залізничному переїзді на неї було здійснено наїзд поїздом, внаслідок чого вона була травмована. Винними в наїзді були визнані працівники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вироком суду були визнані винними в наїзді та засуджені. Останнім висновком ЛТЕК від 01.04.1990 р. їй встановлено довічно перша група інвалідності з втратою 100% працездатності та визнано як таку, що потребує стороннього догляду. З посиланням на ст. 34 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зазначила, що їй повинні відшкодовувати витрати на постійний сторонній догляд в половині розміру мінімальної заробітної плати та на побутове обслуговування чверті розміру мінімальної заробітної плати. Висновком Рівненської дирекції залізничних перевезень від 16.03.2006 р. їй нараховано та виплачується по 200,00 грн. щомісячно за сторонній догляд та по 100,00 грн. щомісячно на побутове обслуговування виходячи із мінімальної заробітної плати 400,00 грн. і після цього їй перерахунків не проводили, незважаючи на те, що на протязі 2007-2010 р. розмір мінімальної заробітної плати неодноразово збільшувався, а тому змушена звертатись до суду

 Оскільки у добровільному порядку відповідачі не перерахували зазначену суму, яка підлягає перерахуванню з врахуванням зміненого розміру мінімальної заробітної плати з 01.04.2007 р., просить стягнути з відповідачів заборгованість одноразово в сумі 6206,20 грн. та щомісячно 442,00 грн. за сторонній догляд та 221 грн. за побутове обслуговування до зміни розміру мінімальної заробітної плати.  

              В судовому засіданні  позивачка змінила свої позовні вимоги та просить одноразово стягнути з Рівненської дирекції залізничних перевезень 5975,75 грн. заборгованості недорахованих платежів  та зобов’язати Рівненську дирекцію залізничних перевезень починаючи з 01.10.2010 р., при зміні розміру мінімальної заробітної плати, проводити відповідні перерахунки, та щомісячно виплачувати їй на постійний сторонній догляд 50 відсотків мінімальної заробітної плати та на побутове обслуговування 25 відсотків мінімальної заробітної плати, в решті позовних вимог відмовилась, в тому числі відмовилась від позовних вимог до Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця». Змінені позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві і прохає його задовольнити.  

          Представник відповідачів ОСОБА_2  в судовому засіданні позову не визнав, оскільки не має повноважень на визнання возову, не заперечив, що позивачці завдана шкода, яка їй відшкодовується Рівненською дирекцією залізничних перевезень з 01.12.2006 р. в розмірі 321,00 грн. , в тому числі на постійний сторонній догляд по 200,00 грн. щомісячно та на побутове обслуговування по 100,00 грн. виходячи з половини розміру мінімальної заробітної плати на постійний сторонній догляд та чверті розміру мінімальної заробітної плати на побутове обслуговування, з даної дати будь-які перерахунки, при зміні мінімального розміру заробітної плати не проводились, заперечень відносно суми розрахунків поданих позивачкою не має.                          

          Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів та дослідивши письмові докази у  справі суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до   задоволення.

           З матеріалів справи вбачається, що не заперечується і сторонами, що 11.02.1981 р. позивачка отримала травму з вини відповідача - Рівненської дирекції залізничних перевезень, висновком ЛТЕК від 01.04.1990 р. їй встановлена довічно перша група інвалідності з втратою сто відсотків працездатності та визнано такою, що потребує стороннього догляду,  відповідачем з 01.12.2006 р. виплачується позивачці на постійний сторонній догляд по 200,00 грн. щомісячно та по 100,00 грн. на побутове обслуговування виходячи відповідно з половини та чверті розміру мінімальної заробітної плати, яка була встановлена станом на 01.12.2006 р., після даної дати перерахунки, в зв’язку зі збільшенням мінімального розміру заробітної плати не проводились, заперечень відносно розрахунку заборгованості поданого позивачкою не має.

    Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

            Відповідно до  ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної чи загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.  

     Як вбачається з вироку судової колегії в кримінальних справах Волинського обласного суду від 07.05.1982 р. на позивачку було здійснено наїзд поїздом, яким керували працівники відповідача, внаслідок чого вона отримала травми та стала інвалідом першої групи.  

    За таких обставин суд приходить до висновку, що вина відповідача Рівненської дирекції залізничних перевезень у спричиненні позивачці фізичної шкоди доведена повністю і відповідно останній повинен нести відповідальність за спричинення такої шкоди.

    Відповідно до розрахунків сум виплат позивачці по відшкодуванню шкоди заподіяної каліцтвом, затверджених начальником Рівненської дирекції залізничних перевезень 16.03.2006 р. та 06.12.2006 р, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, виплачувались відповідні суми на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування відповідно половини та чверті розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до довідки ЛТЕК від 01.04.1990 р. позивачці встановлена перша група інвалідності безстроково яка потребує стороннього догляду.

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що  після останнього розрахунку, при збільшенні розміру мінімальної заробітної плати  перерахунки не проводились.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.34  Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК і не може бути меншою (на місяць) від половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати – на постійний сторонній догляд, чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати – на побутове обслуговування.

Як встановлено в судовому засіданні, такі виплати позивачці проводились, однак, станом на 01.04.2007 р. мінімальний розмір заробітної плати збільшився, однак, відповідач перерахунки не здійснював, як не здійснював і по даний час при зміні мінімального розміру заробітної плати, а виплачував виходячи із мінімальної заробітної плати 400,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачці слід здійснити перерахунок виплат з врахуванням збільшення розміру мінімальної заробітної плати  та стягнути заборгованість в сумі 5975,75 грн. за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2010 р., виходячи з нижченаведеного розрахунку:

          Період                                        Розмір мін. з/плати                    Сума недоплати

                                                                          (грн.)                                          (грн.)

01.04.07.-30.06.07.                                          420,00                                        18,00    

01.07.07-30.09.07.                                           440,00                                        27,00

01.10.07-31.12.07.                                           460,00                                        72,00

01.01.08.-31.03.08.                                          515,00                                        195,75

01.04.08.-30.09.08.                                          525,00                                        436,50

01.10.08.- 01.12.08.                                         545,00                                        175,00

01.12.08.-31.12.08.                                          605,00                                        132,75

01.01.09.- 31.03.09.                                         605,00                                        398,25

01.04.09.-30.06.09.                                          625,00                                        443,25

01.07.09.- 30.09.09.                                         630,00                                        454,50

01.10.09.-30.11.09.                                          650,00                                        333,00

01.12.09.-31.12.09.                                          744,00                                        237,00

01.01.10.-31.03.10.                                          869,00                                        992,25

01.04.10.- 01.07.10.                                         884,00                                       1026,00

01.07.10.-30.09.10.                                          888,00                                       1035,00

     Всього:                                                                                                          5975. 75  

    Крім цього, з вищенаведених підстав, слід зобов’язати відповідача  при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводити відповідні перерахунки.

             На підставі наведеного  суд приходить до висновку про підставність позову і необхідність його  задоволення.      

    Відповідно до ст.ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати по справі.  

             На підставі ст. ст.10, 60-62,79,85,88, 212, 213, 215, 218,  ЦПК України, ст.ст.1187, 1195,1208 ЦК України, ст.34  Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Рівненської дирекції залізничних перевезень (м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 17) на користь ОСОБА_1 одноразово 5975 ( п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят п»ять ) грн. 75 коп. доплати, у відшкодування шкоди за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2010 р. витрат на сторонній догляд та побутове обслуговування.

Стягнути з  Рівненської дирекції залізничних перевезень (м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 17) в користь держави судовий збір в сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 75 коп. та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. за інформаційно технічне забезпечення судового процесу розгляду справи в Ковельському міськрайонному суді.

Зобов’язати Рівненську дирекцію залізничних перевезень (м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 17) починаючи з 01 жовтня 2010 р., при зміні розміру мінімальної заробітної плати, проводити відповідні перерахунки, та щомісячно виплачувати ОСОБА_1 на постійний сторонній догляд 50 (п’ятдесят) відсотків мінімальної заробітної плати та на побутове обслуговування 25 (двадцять п’ять) відсотків мінімальної заробітної плати.                            

           В решті позову відмовити.

           Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд  Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Головуючий:                                                                                                       В.В. Шарунович