Справа №2 "О"-143/10

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                      І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м.Ковель                                                27 грудня 2010 року                                            

                           Ковельський міськрайонний суд     Волинської області

під головуванням - судді Луньової Т.М.,

народних засідателів – Дзивульської Л.В., Вандюк Г.П.,

з участю  секретаря  - Бєлих Н.Б.,              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковель цивільну  справу  за заявою   ОСОБА_1, заінтересована особа Управління праці і соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради  про  визнання недієздатним  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  

                                                           ВСТАНОВИВ:

                  ОСОБА_1 звернулась  до суду з заявою, в  якій прохає   визнати  недієздатним  її сина,  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обгрунтовуючи вимоги тим, що ОСОБА_2   перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра як інвалід  з дитинства 1 групи  у зв*язку із стійким психічним захворюванням. ОСОБА_2 у зв*язку із захворюванням не здатний усвідомлювати значення своїх  дій та керувати ними.  Догляд за ОСОБА_2 з часу народження і до теперешнього  часу, здійснює  його мати – заявник ОСОБА_1. У зв*язку з психічним захворюванням ОСОБА_2 не спроможний у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, що позбавляє його можливості  самостійно піклуватись про себе, вирішувати навіть дрібні побутові питання, а тому потребує встановлення опіки, для чого необхідно вирішити питання про визнання його недієздатним.

                Заявник ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з*явилась, про причини неявки суд не повідомила.    

        Представник   управління праці   та соціального захисту населення в судове засідання не з*явився , звернувся до суду з письмовою заявою у якій прохає розглядати справу у відсутності представника органу опіки  і піклування.

                Дослідивши письмові докази у справи суд  приходить до висновку, що заява підставна та підлягає до часткового  задоволення.

        В судовому засідання встановлено, що  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, хворіє психічним захворюванням, є інвалідом 1 групи з дитинства у зв’язку  з  стійким психічним захворюванням та з 2003 року перебуває на диспансерному обліку у Волинській облпсихлікарні №1 м. Луцька   з діагнозом – гебефренічна  шизофренія  у особистості з помірною розумовою відсталістю. Має місце періодичне загострення хвороби   у зв’язку   з чим  ОСОБА_2  проходив  стаціонарне  лікування у психіатричних лікувальних закладах, зокрема   у період з 2003 року по 2010 рік одинадцять раз госпіталізувався у стаціонарах ВОПД №1 м. Луцька.    У зв’язку  з вказаним захворюванням не спроможний у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

       Так, згідно акту амбулаторної судово- психіатричної експертизи № 474   від 15.11.2010 року ОСОБА_2,1987 року народження  страждає на тяжкий хронічний психічний розлад  у вигляді гебефренічної шизофренії у особистості з помірною розумовою відсталістю, що позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

      У відповідності зі ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

             Таким чином , враховуючи, що ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  хворіє психічним захворюванням, є інвалідом  1групи загального захворювання та з 2003 року перебуває на диспансерному обліку у Волинській облпсихлікарні №1 м. Луцька   з діагнозом – гебефренічна  шизофренія  у особистості з помірною розумовою відсталістю, у зв*язку  з чим     проходив  стаціонарне  лікування у психіатричних лікувальних закладах, зокрема   у період з 2003 року по 2010 рік одинадцять раз госпіталізувався у стаціонарах ВОПД №1 м. Луцька,   не спроможний у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2   слід визнати недієздатним,  внаслідок хронічного психічного захворювання.

     Статтею 60 ЦК України передбачено,  суд встановлює опіку над  фізичною  особою у разі  визнання її недієздатною.

     Як вбачається  зі ст.241 ЦПК України, суд ухвалюючи рішення про обмеження  цивільної  дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною,  встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за  поданням органу опіки та піклування призначає  їй піклувальника чи опікуна.

              Разом з тим, суд вважає передчасним вирішення питання щодо  призначення опікуном  ОСОБА_2 його матір, заявницю ОСОБА_1 з причини відсутності відповідного висновку чи подання органу опіки та піклування, у зв’язку з чим заяву у зазначеній частині слід залишити без розгляду.

      На підставі ст. ст. 236, 240, 241 ЦПК України , керуючись ст.ст.39,60,63 ЦК України,   -

                                                           В И Р І Ш И В  :

             ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати недієздатним внаслідок хронічного психічного захворювання та встановити опіку.

     Заяву в частині встановлення опіки над недієздатним  ОСОБА_2 залишити без розгляду.

              Рішення суду скерувати органу опіки та піклування, а саме управлінню праці та соціального захисту населення  виконавчого комітету Ковельської міської ради для надання висновку щодо призначення недієздатному  ОСОБА_2 опікуна.

        Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд   протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

              Головуюча:          

Народні засідателі:     Дзивульська Л.В.

                                                                                                             Вандюк Г.П.