Справа № 22ц-5566/10                         Головуючий в 1 інстанції - Храновсвька Н.В.

Категорія - 19                             Доповідач - Антонюк К.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 грудня 2010 року                                 м. Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Киці С.І.,

суддів - Антонюк К.І., Матвійчук Л.В.,

при секретарі - Гнепі П.М.,

з участю відповідача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третіх осіб без самостійних вимог - ОСОБА_4, виконкому Світязької сільської ради про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Шацького районного суду від 30 листопада 2010 року, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

    Рішенням Шацького районного суду від 30 листопада 2010 року в позові ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

    Не погоджуючись з рішенням суду позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального  права просив рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд.

    Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

    Судом першої інстанції встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 склав 03.04.2006 року заповіт, яким заповів усе своє майно ОСОБА_6

    16.07.2007 року спадкодавцем ОСОБА_5 складено новий заповіт, яким він заповідав все належне йому на праві приватної власності майно ОСОБА_1.

Вказані заповіти були складені та посвідчені секретарем Світязької сільської ради Шацького району Волинської області ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно належне спадкодавцю.

Звертаючись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним в даній справі позивач просив визнати його недійсним з підстав відсутності у заповідача вільного волевиявлення при складанні заповіту, що не відповідало його внутрішній волі та інших порушень закону щодо його посвідчення.

Відмовляючи в позові про визнання заповіту недійсним суд виходив з того, що при складанні заповіту волевиявлення заповідача було вільним та відповідало його волі.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

    З показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, допитаних судом першої інстанції вбачається, що під час складання заповіту жодного тиску на заповідача не було, ОСОБА_5 за власною ініціативою змінив заповіт і розпорядився належним йому майном після його смерті самостійно, без зовнішнього впливу, під час складання заповіту розумів значення своїх дій і міг керувати ними, тобто волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його внутрішній волі.

    Інші докази, які б спростовували показання свідків у справі відсутні.

    Також з матеріалів справи вбачається, що заповіт складено у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, особисто підписаний заповідачем. Посвідчений заповіт службовою особою органу місцевого самоврядування, секретарем виконкому ОСОБА_8, яка була уповноваженою на виконання нотаріальних дій.

    Рішенням апеляційного суду Волинської області від 27.10.2010 року відмовлено в позові ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення нікчемності заповіту з підстав його складання з порушенням вимог закону щодо форми та змісту заповіту.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

    Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, а саме розгляд справи у відсутності позивача, який не був повідомлений про час розгляду справи не заслуговують на увагу.

    Відповідно до ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

    Представник позивача був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, справа розглянута за його участі, отже покликання апелянта про порушення вимог закону є безпідставним.

    За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що  рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для зміни чи скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шацького районного суду від 30 листопада 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили в касаційному порядку.

Головуючий

Судді