№ 2-а-5437/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 року. м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Канурної О.Д.
при секретарі Черкасової О.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Вязьміної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання зробити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.10.2010 року,
В С Т А Н О В И В:
02 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання зробити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.10.2010 року.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач у судовому засіданні зазначив, що за ним визнано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, він був інвалідом третьої групи, а з 25.10.2010 року є інвалідом другої групи та перебуває на обліку в УПФУ в м. Добропіллі Донецької області. Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому призначена пенсія з урахуванням заробітку за роботу в зоні відчуження в розмірі фактичного відшкодування шкоди. Відповідно до зазначеного закону йому з 01.07.2008 року згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року призначена пенсія із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткова пенсія за шкоду, причинену здоров’ю у розмірі 50% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.З 25 жовтня 2010 року пенсія йому виплачується в меншому розмірі, ніж передбачено Законом. Тому він звернулася до відповідача про перерахунок пенсії за зазначений період, однак позитивного результату не отримав, тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з 25.10.2010 року та зобов’язати відповідача починаючи з 25.10.2010 року відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначити пенсію із розрахунку не менш ніж 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Представник відповідача – завідувач юридичного сектору управління ПФУ в м. Добропілля Вязьміна О.В., діюча на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, надала в письмовому вигляді заперечення, та зазначила, що з метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1 від 03.01.2002 року (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 13.07.2004 року № 894, з 01.09.2004 року). Відповідно до п. 2 вказаної Постанови, розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провадився виходячи з розміру 19,91 грн., (з 01.09.2004 -22,30 грн.), постановою КМУ № 1293 від 27.12.2005 року вказані розміри пенсій збільшено в 3,5 рази (учасники ліквідації аварії в 1986 році) та 2,5 рази (інші учасники ліквідації аварії).
Враховуючи конституційну норму щодо обов’язкового виконання постанов КМУ (ст. 117 Конституції України), міським управлінням ПФУ при визначенні розміру пенсії позивача було правомірно застосовано вище вказані постанови КМУ. Просить суд з цих підстав в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши викладені у позовній заяві доводи позивача та заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач – ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, був інвалідом третьої групи, згідно довідки МСЕК від 25.10.2010 року № 414251 йому встановлена друга група інвалідності та перебуває на обліку в УПФУ в м. Добропіллі Донецької області, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 07.05.2009 року з вкладкою до нього № 690213, та посвідченням НОМЕР_2 від 07 жовтня 2010 року, а також довідками МСЕК № 414251 від 25.10.2010 року та № 048002 від 25.10.2010 року (а.с. 13).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України №796 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України №796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України № 796 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по третій групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком, по другій групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України №796 особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах: інвалідам третьої групи 50% мінімальної пенсії за віком, інвалідам другої групи – 75% мінімальної пенсії за віком.
При обчисленні державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. А саме, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.
Постанови Кабінету Міністрів України, встановлюючи значно менший, ніж Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, розмір для розрахунку величини основної та додаткової пенсій, а також конкретні мінімальні розміри державної пенсії, вступають в протиріччя з положеннями Закону України № 796.
Відповідно до Конституції України закони мають пріоритет над підзаконними нормативно –правовими актами. Підзаконні нормативно-правові акти органів державної влади, в тому числі і постанови Кабінету Міністрів України, приймаються з метою забезпечення виконання законів України та не можуть суперечити їм. У разі протиріччя між законом та підзаконним нормативно-правовим актом застосуванню підлягають положення Закону.
31 жовтня 2006 року набрав чинності Закон України № 231-16 Про внесення змін в Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким доповнено ст. 67 ч.3, яка передбачає у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. А також доповнено ст. 71, яка містить, що дія положень Закону № 796 не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону".
Таким чином доводи представника відповідача, щодо правомірності дій УПФУ в м. Добропіллі по нарахуванню та виплаті пенсій передбачених ч.4 ст. 54 та ч.1 ст. 50 Закону України №796-ХІІ за період з 25.10.2010 року на підставі постанов Кабінету Міністрів України, є необгрунтованими.
Згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2008 року зобов’язано УПФУ в м. Добропіллі здійснити з 01 липня 2008 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за інвалідністю відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (а.с. 15-19 ).
Як вибачається із довідки МСЕК № 048002 від 25.10.2010 року позивачу ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності з 25.10.2010 року, ступінь втрати професійної працездатності складає – 80% (а.с. 8), тому вимоги позивача по зобов’язання відповідача по перерахунку пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, за період з 25.10.2010 року з доплатою недоотриманих сум необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю позовна давність не поширюється.
Керуючись ст.ст. 8, 16, 19, 21, 22, 24, 46, 48, 50, 55, 56 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 49, 50, 52, 54 , 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст.ст. 9-11, 158-161 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25.10.2010 року – задовольнити.
Визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 25.10.2010 року відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі Донецької області здійснити перерахунок та провести виплату на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ч. 4 ст. 54, ч.1 ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, недоплаченої пенсії із розрахунку не менш ніж 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 25.10.2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Складено одноособово у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя О.Д.Канурна