КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9111/10 Головуючий у 1-й інстанції: Баранова Д.О.
Суддя - доповідач: Беспалов О.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Беспалова О.О.
суддів Бараненка І.І., Грибан І.О.
при секретарі Кропивному Є.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОСОБА_1" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОСОБА_1" про стягнення 1 623,59 грн. адміністративно господарских (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОСОБА_1" про стягнення 1 623,59 грн. адміністративно господарских (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів .
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року позовні вимоги було задоволено.
Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в зв"язку з тяжним матеріальним становищем та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено вимоги, передбачені статтею ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Оскільки, у 2008 році середньооблікова чисельність працівників відповідача становила 9 осіб, що передбачало необхідність працевлаштування відповідно 1-го інваліда. Однак, фактично не було працевлаштовано жодного інваліда. У зв'язку з незабезпеченням працевлаштування інвалідів у відповідача виник обов'язок сплатити адміністративно-штрафні санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.
В судове засідання з"явився представник позивача ОСОБА_1, надала пояснення, апеляційну скаргу підтримала.
Інші сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні – не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду – залишенню без змін з наступних підстав.
Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Згідно матеріалів справи позовні вимоги заявлено про стягнення 1 623,59 грн. адміністративно господарских (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, поданого позивачем 20.02.2010р. середньооблікова чисельність працівників становила 9 осіб, кількість працевлаштованих інваїідів - 0, та самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 1611,11 грн.
Також, відповідачу було нараховано 12,48 грн. пені.
Загальна сума заборгованості становить 1 623,59 грн.
Частинами 3 та 4 статті 20 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Частиною 2 ст. 4 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.
Відповідно до положень частини 1 та 2 ст. 19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості і робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту ч. 5 ст. 19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українф", вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно виніс постанову про стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009р. Відповідач не довів правомірності своїх дій.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 жовтня 2010 року відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування з постановленням нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 202, 205, 206 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОСОБА_1" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОСОБА_1" про стягнення 1623,59 грн. адміністративно господарских (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
(Повний текст ухвали складено 24.12.2010р.)
Головуючий суддя О.О.Беспалов
Суддя І.І. Бараненко
Суддя І.О. Грибан