КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4292/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.
Суддя - доповідач: Беспалов О.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Беспалова О.О.
суддів Бараненка І.І., Грибан І.О.
при секретарі Кропивному Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" та Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення , -
В С Т А Н О В И В:
ВАТ "Коростенський машинобудівний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року позовні вимоги були задоволені частково.
Позивач в апеляційний скарзі просить скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні вимог про скасування повідомлень - рішень Коростенської ОДПІ від 05.06.2009р. № 0000942301/3, № 0000952301 та прийняти в цій частині нове рішення, яким спірні податкові повідомлення - рішення визнати незаконними та скасувати, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідач в апеляційний скарзі просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог ВАТ "Коростенський машинобудівний завод" про визнання недійсним податкових повідомлень рішень Коростенської ОДПІ від 11.12.2008р. № 0001182302, яким до підприємства було застосовано штрафні санкції та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову позивача в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні – не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ "Коростенський машинобудівний завод підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга Коростенської об"єднаної ДПІ Житомирської області не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В апеляційній скарзі Коростенська об"єднана ДПІ Житомирської області звертає увагу на те, що позивач в своєму позові самостійно зазначив про прийняте ним рішення щодо ліквідації основних засобів (гільйотинні ножиці) та їх подальшої реалізації. Таким чином вказані ТМЦ реалізовувались не як основний засіб і вказана операція повинна була проводитись із застосування реєстратора розрахункових операцій. Коростенська ОДПІ вважає, що невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.3 ЗУ "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та ст.9 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" призвело до прийняття невірного рішення по справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання нечинним та скасування рішення Коростенської ОДПІ від 11.12. 2008р. за № 0001182303 про застосування штрафних санкцій в сумі 75 000 грн. слід залишити без змін.
Посадовими особами Коростенської об"єднаної Державної податкової інспекції була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.08р. та валютного законодавства, у відповідності до затвердженого плану перевірки, наведеного в додатку №1 до акта перевірки.
За результатами перевірки складено Акт 322/23-01/00203134 від 02.12.2008p.
На підставі акта Коростенською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.12.2008 року за № 0001182302, за №0001192302 та податкові повідомлення -рішення від 05.06.2009 року за №0000942301/3 та за №0000952301/3.
Позивач вважає неправомірним нарахування підприємству податковим органом податкових зобов'язань та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій.
Підприємством у 2001 році було придбано гільотинні ножиці, які відповідно до картки обліку основного засобу №92 обліковувались підприємством яи основний засіб по бухгалтерському обліку на рахунку 106. В зв"язку з фізичним зносом в 2007 році позивачем прийнято рішення про їх реалізацію. За прибутковим касовим ордером №14 від 26.01.2007 р. гільтинні ножиці було реалізовано приватному підприємцю ОСОБА_1 за 15000 грн.
В акті перевірки податковим органом зазначено, що при вчиненні такої операції підприємством було допущено порушення п.п.1, 2 ст.3 та ст.9 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме вказана операція проведена без застосування РРО та книги обліку розрахункових операцій.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
П. 1 ст. 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
За таких обставин суд першої інстанції вирішив, що відповідач помилково дійшов висновку щодо допущення підприємством порушення п.п.1, 2 ст.3 та ст. 9 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Тому податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ №0001182302 від 11.12.2008 р. було визнано нечинним та скасовано.
В апеляційній скарзі ВАТ "Коростенський машинобудівний завод" не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування повідомлень-рішень Коростенської ОДПІ від 05.06.2009р. та зазначає, що позивач належним чином здійснював облік приросту (убутку) запасів у відповідності до п. 5.9. ст.5 Закону, підтверджується відповідними письмовими доказами по справі. А саме, актом перевірки від 02.12.2008р. № 322/23-01/00203134, де зазначено, зокрема, що проведеною перевіркою не встановлено заниження або завищення задекларованих платником показників. За таких обставин факт порушення платником податку вимог Закону підлягав з"ясуванню. Суд першої інстанції недоведену обставину вважав встановленою. Підприємство діяло у відповідності із чинним законодавством, не порушувало п. 5.9. ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР та не занижувало податок на прибуток в сумі 12 561,0 грн." що стосується також повідомлення рішення від 05.06.2009р. № 0000952301/3 апелянт вважає, що воно є незаконним, оскільки відповідну податкову накладну від ПП ОСОБА_2 від 03.12.2007р. № 4 підприємством було отримано. Отже ВАТ "Коростенський машинобудівний завод" правомірно включило до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, оскільки ці суми визначені у податковій накладній, яку надано ПП ОСОБА_2. Податкова накладна за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, що податковим органом під сумнів не ставиться. Про те, що свідоцтво платника ПДВ за № 61763475, видане на ім"я ОСОБА_2 анульовано 23.10.2006р. на підставі заяви останньої, позивач на момент укладення та виконання договору про купівлю –продаж бронзи з ПП ОСОБА_2 не знало і не могло знати, оскілько отримало від останньої належні документи. За таких обставин апелянт вважає, що оскаржуване повідомлення – рішення від 05.06.2009р. № 000042301/3 є незаконним та підлягає скасуванню.
З постанови суду першої інстанції вбачається, що позивачу було відмовлено в задоволенні, щодо визнання нечинними та скасування повідомлень - рішень № 0000942301/3 та № 0000952301/3 від 05.06.2009р. за безпідставністю.
Колегія суддів вивчивши матеріали справи, дослідивши докази приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в частині визнання незаконним та скасування рішення від 05.06.2009р. № 0000942301/3 про визначення податку на прибуток в сумі 12 651 грн. та штрафних санкцій в сумі 6 326 грн., оскільки декларація за 1 квартал 2007 року підприємством подана до ДПІ 10.05.2007р., акт перевірки № 29/23-01/00203134 від 07.05.2007р. отримано позивачем 07.05.2007р., тобто на момент подачі декларації позивач мав право надати податковому органу свої заперечення щодо викладених в акті перевірки фактів, проте цим правом не скористався, а тому постанову суду першої інстанції в цій частині слід залишити без змін.
Відмовляючи у вимозі позивачу стосовно визнання незаконним рішення № 0000952301 від 05.06.2009р. суд першої інстанції мотивував тим, що на момент видачі податкової накладної ПП ОСОБА_2 не була зареєстрована як платник ПДВ, а відтак позивач не мав права на включення до складу податкового кредиту у грудні 2007р. 480 грн., витрат з ПДВ. Штрафні санкції до платника податку відповідачем застосовані правомірно.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про скасування повідомлення – рішення від 05.06.2009р. № 0000952301/3 підлягає скасуванню з винесенням в цій частині нової постанови, оскільки в обов"язки позивача не входить перевірка контрагентів на наявність їх реєстрації як платників податку на додану вартість п.п. 7.2.4., п.7.2. ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість", при наданні контрагентом відповідних документів.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення –рішення Коростенської об"єднаної Державної податкової інспекції № 0000942301/3 від 05.06.2009 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування в цій частині не вбачається.
В частині відмови судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог ВАТ "Коростенський машинобудівний завод" про скасування податкового повідомлення –рішення Коростенської об"єднаної Державної податкової інспекції № 0000952301/3 від 05.06.2009 року слід скасувати, прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні апеляційної скарги Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення відмовити .
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про скасування податкового повідомлення –рішення Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції № 0000952301/3 від 05.06.2009 року скасувати.
В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" задовольнити, визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення – рішення Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції № 0000952301/3 від 05.06.2009 року.
В іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
(Повний текст постанови буде складено 17.12.2010р.)
Головуючий суддя О.О.Беспалов
Суддя І.І. Бараненко
Суддя І.О. Грибан