Судове рішення #12771341

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року                                                           Справа № 9/287-08

Колегія суддів у складі:                        головуючого судді В.І.Сіверіна,

                                                                                                          судді А.І.Бухана,

                                                                                                        судді Н.Д.Білоконь,

при секретарі –Євтушенко В.В.

за участю представників:

позивача –ОСОБА_1

відповідача -  не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу  відповідача (3880 С/3 ) на ухвалу  господарського суду  Полтавської  області від  06 жовтня 2010 року по справі №  9/287-08

за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»(м.Шостка)

до  Приватного підприємця ОСОБА_2

про  стягнення 1498,23 гривень

встановила:

10 вересня 2010 року приватний підприємець ОСОБА_2  звернувся до господарського суду Сумської  області  з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Сумської області від 15 вересня 2008 року по справі №9/287-08.

Господарський суд Сумської області своєю ухвалою від 6 жовтня 2010 року  у  задоволенні цієї заяви відмовив, а рішення  господарського суду Сумської області від 15 вересня  2008 року залишив без змін.

22 жовтня 2010 року відповідач  через господарський суд Сумської області  звернувся до Харківського апеляційного  суду з апеляційної скаргою на цю ухвалу, в якій просить  її  скасувати та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення господарського суду Сумської області від 15 вересня 2008 року та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 30.11.2010 року.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду 29.11.2010 року позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

29.11.2010 року позивачем надано додаток до заперечень на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги було порушено вимоги ст. 95 ГПК України щодо надсилання копії апеляційної скарги позивачеві, в зв’язку з цим він просить апеляційну скаргу відповідача повернути заявникові.

Разом з тим позивачем було надіслано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідачем надіслано  на адресу Харківського  апеляційного господарського суду телеграму, в якій він  заявив клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи неможливість заявлення у призначене судове засідання своєю хворобою та хворобою свого представника. Дане клопотання позивача було задоволено і судове засідання було відкладене на 23 грудня 2010 року

Представник  позивача у судовому засіданні підтримав свої  раніше надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, не погоджуючись  з наведеними у ній доводами відповідача  і просить прийняту по справу ухвалу залишити без змін.

Відповідач або його  уповноважений представник у відкладене  на 23 грудня поточного року судове засідання по невідомим причинам знову не з’явились, хоча про дату час та місце розгляду справи вони були повідомлені в установленому порядку

Враховуючи, що відповідач повторно не скористався своїм процесуальним правом брати участь у судових засіданнях колегія суддів визнала можливим розглянути справу за його відсутності по наявним у справі матеріалам.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши та  представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15 вересня 2008 року по справі № 9/287-08 позов задоволено повністю та стягнуто з приватного підприємця
ОСОБА_2 на користь комунального
підприємства "Виробниче     управління      водопровідно -           каналізаційного господарства" заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 1498 грн. 23 коп. згідно договору № 283 від 01 січня 2005 року, згідно виставленого рахунку на сплату спожитої води та водовідведення за квітень 2008 року № 1691 від 30 квітня 2008 року, Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26 січня 2009          року по справі № 9/287-08 рішення господарського суду Сумської області від 15 вересня 2008 року по справі № 9/287-08 залишено без змін.

6 вересня 2010 року відповідач звернувся з заявою б/н про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 15 вересня 2008 року по справі № 9/287-08 за нововиявленими обставинами. в якій просить суд переглянути раніше прийняте рішення по даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити,  стягнувши  при цьому з Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»на користь ФОП ОСОБА_2 1890 грн. 05 коп.  

Такими обставинами відповідач вважає те, що постановою Вищого господарського суду України від 1 серпня 2010 року по справі № 5/583-08 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 квітня 200 року і залишив в силі рішення господарського суду Сумської області від 2 лютого 2010 року, яким укладений між тими самими сторонами договір № 283 від 1 січня 2005 року про надання послуг водопостачання і водовідведення визнано недійсним з моменту вчинення, а саме з 1 січня 2005 року

Відмовляючи у задоволенні цієї заяви,  господарський суд Сумської області не визнав новими наведені відповідачем обставини, оскільки хоча договір № 283 від 01 січня 2005 року і було фактично визнано недійсним,  але при цьому Вищий господарський суд України зазначив, що  договірні відносини між сторонами існували на основі раніше укладеного договору № 283 від 01 січня 2002 року, відповідач як споживач фактично користувався послугами позивача по водопостачанню і водовідведенню згідно з цим договором, а це свідчить про його обов'язок сплачувати за виставлені виконавцем послуг рахунки за водопостачання та водовідведення та про відсутність у відповідача права на повернення оплати за фактично отримані послуги.

Матеріали справи підтверджують  що договором №283 від 1 січня 2002 року  так само як і договором №283 від 1 січня 2005 року  передбачена необхідність і обов'язковість встановлення абонентом (споживачем послуг) ПП ОСОБА_2 приладу  обліку води за адресою АДРЕСА_1, магазин «Електрон XXI». і визначення кількості спожитої води та стоків за приладами обліку до 31.03.2002 року. Всупереч умовам договору та неодноразовим зверненням позивача, приладу обліку води ПП ОСОБА_2 встановлено не було (акт перевірки від 11.07.2008 року). При цьому технічна можливість встановлення такого приладу мається, про що свідчить акт перевірки від 11липня .2008 року та лист ТОВ «Шосткажитлосервіс»№ 144 від 13 жовтня 2008 року.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що при таких обставинах позивач правомірно виставив  свій рахунок на оплату відповідачем вартості спожитих ним послуг  розрахунок обсягу яких  був здійснений у повній відповідності до пунктів 4.1, 4.2 , 9.6 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України»(затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року № 65).

Крім того він   врахував те ,що в постанові Вищого господарського суду України від 11 серпня 2010           року по справі № 5/583-08 одночасно зазначено, що встановлення судами факту підписання оспорюваного договору від імені позив відповідача  невідомою особою не свідчить про відсутність між сторонами договірних правовідносин за раніш укладеним договором між цими сторонами, а також не свідчить про відсутність фактичного користування відповідачем послугами з водопостачання і водовідведення зі сплатою виставлених відповідачем позивачу рахунків, не позбавляє позивача обов'язку
оплачувати відповідачу за надані послуги згідно статей. 525, 526 Цивільного кодексу
України, статті  193 Господарського кодексу України, та свідчить про відсутність
у відповідача  права про повернення оплати за фактично отримані від позивача послуги з водопостачання і водовідведення, оплачені ним на підставі виставлених позивачем рахунків

Дослідивши наведені відповідачем у своїй апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає, що вони ґрунтуються на довільному тлумаченні відповідачем норм чинного законодавства, що регламентує правовідносини по наданню послуг по водопостачанню та водовідведенню,  та змісту вищевказаної  постанови Вищого господарського суду України, через що не можуть бути визнані у якості підстави для скасування прийнятої по справ ухвали. Що стосується вказаних у апеляційній скарзі заперечень відповідача  щодо неможливості встановлення приладу обліку холодної води, колегія суддів враховує те, що вони нене заявляли відповідачем і не досліджувалися судом першої інстанції під час розгляду справи та прийнятті відповідного рішення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1статті 103, статтями 105, 114   Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів,

постановила:

У задоволенні апеляційної  скарги відмовити.

Ухвалу господарського суду  Сумської  області від    25 жовтня 2010 року по справі №  4/103-10 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    В.І.Сіверін

                                 суддя                                                                    А.І.Бухан

                                 суддя                                                                    Н.Д.Білоконь







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація