КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.12.2010                                                                                           № 17/138

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Гольцова  Л.А.

          Рябуха В.І.

 за участю секретаря судового засідання           Філоненко М.В.

 представників сторін:

 позивача: Великородний А.О. (дов. від 30.03.10 № 858-1/14);

 відповідача: не з’явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2010

 у справі № 17/138 (Кушнір І.В. )

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

 до                                                   Приватного підприємця ОСОБА_3

 про                                                   стягнення 2248,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.11.10 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_3 на користь  Відкритого акціонерного товариства  "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" 2248 грн. 85 коп. матеріальної шкоди,. 102 грн. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_3 в доход Державного бюджету м. Чернігова 400 грн. штрафу.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що ПП ОСОБА_3 є неналежним відповідачем по справі, оскільки шкода потерпілим, яка була відшкодована позивачем, була завдана неправомірними діями водія транспортного засобу.

В судове засідання 27.12.10 відповідач повноважних представників не направив. Однак, його було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 29.11.10, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається своєчасне отримання Приватним підприємцем ОСОБА_3 ухвали суду від 29.11.10.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.97 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Суд вважає, що нез’явлення в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.12.10 №01-23/1/3 у справі № 17/138 змінено склад судової колегії в зв’язку з виробничою необхідністю. Розгляд справи здійснюється судом у наступному складі: Ропій Л.М. – головуючий суддя, судді: Гольцова Л.А., Рябуха В.І.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 08.10.07 близько 9 години  в м. Прилуки  на перехресті  вул. Київська - Котляревського  сталася  ДТП за участю автомобілів  ГАЗ-2705 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та  ГАЗ-САЗ-353507 д.н.з. НОМЕР_2  під керуванням водія ОСОБА_7

В результаті ДТП  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 отримали різної тяжкості тілесні ушкодження.

За наслідками ДТП було порушено кримінальну справу №1-66/2008р.

Вироком Прилуцького міськрайонного суду від 01.04.08 ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні ним злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначено покарання відповідно до санкцій інкримінованого злочину.

З вказаного вище вироку вбачається, що ОСОБА_6, керуючи мікроавтобусом ГАЗ-2705 д.н.з НОМЕР_1, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3, з якою він перебував у трудових правовідносинах та здійснював перевезення пасажирів по маршруту №17, здійснюючи рух по вул. Київській в м. Прилуках, при наближенні до регульованого світлофором перехрестя з вул. Котляревського, водій ОСОБА_6 порушив вимоги п.п.2.3. "б"; 12.3.; 16.3. Правил дорожнього руху України, а саме - він проявив неуважність та виїхав на заборонений (червоний) сигнал світлофору на перехрестя, де і допустив зіткнення з автомобілем марки ГАЗ-САЗ-353507 д.н.з. НОМЕР_2  під керуванням водія ОСОБА_7, який перетинав перехрестя на дозволений (зелений) сигнал світлофору. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди частина пасажирів, які знаходились в мікроавтобусі  ГАЗ-2705 під керуванням   ОСОБА_6 отримали різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження, а саме: потерпілим ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10 були спричинені легкі тілесні ушкодження (трьом останнім потерпілим  - з короткочасним розладом здоров’я), потерпілій ОСОБА_8 –середнього ступеню тяжкості, а потерпілій ОСОБА_9 – тяжкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_6 визнав себе винним за пред’явленим обвинуваченням у повному обсязі.

У вироку також зазначено, що факт трудових правовідносин на час ДТП між водієм-підсудним ОСОБА_6 та роботодавцем ОСОБА_3 підтверджується копією трудового договору, дорожнім листом, ліцензією та технічними даними на автомобіль марки ГАЗ-2705 д.н.з. НОМЕР_1, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29.05.08 вирок скасовано лише в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 09.12.08 у справі                            №2-150/2008 рік було частково задоволено позов ОСОБА_10 до                                          ПП ОСОБА_3 та ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” і стягнуто з  ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” на користь ОСОБА_10 2248,85 грн. моральної та матеріальної шкоди. В решті позову відмовлено.

Вказане вище рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 02.11.09, тобто набрало законної сили.  

В рішенні також зазначено, що ОСОБА_3, визначені Цивільним кодексом України обставини звільнення від заподіяної  шкоди джерелом підвищеної небезпеки, не були доведені.

Даним рішенням було встановлено, що автомобіль марки ГАЗ-2705 д.н.з. НОМЕР_1 застрахований власником – ПП ОСОБА_3 у Чернігівській  філії Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" (поліс №ВВ/2311764, строк дії з 05.10.07 по 04.01.08), що і стало підставою  стягнення суми завданої шкоди саме зі страхової компанії, а не безпосередньо з ПП ОСОБА_3

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 2248,85 грн.      ОСОБА_10 платіжним дорученням від 01.12.09 № 980.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили,  є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим  для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.п. 33.1.2. п. 33.1. ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих  днів,  повідомлення  страховика,  з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Підпунктом 38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних  транспортних засобів" передбачено, що страховик  після  виплати  страхового відшкодування має право подати регресний позов до  страхувальника або водія  забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив  страховика  у  строки  і  за  умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Беручи до уваги, що страхувальником ПП ОСОБА_3 не було повідомлено Чернігівську філію Відкритого акціонерного товариства  "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" про настання дорожньо-транспортної пригоди, останній просить стягнути з відповідача 2248,85 грн. в порядку регресу.

Відповідач доказів сплати суми шкоди, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2248, 85 грн. матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких умов рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.11.10 у справі №17/138 залишити без змін, а апеляційну скаргу –  без задоволення.

2. Матеріали справи №17/138 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха В.І.

 28.12.10 (відправлено)