Судове рішення #12770285

Справа № 2а-455/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                           26 липня 2010 року

                                                                                           

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням – судді  Шаруновича В.В.,

з участю секретаря  - Спасюк К.В.,

позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області Кожевникова Генадія Геннадійовича про визнання неправомірними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,

 в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області Кожевникова Г.Г., яким просить визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесену відповідачем. Позов мотивовано тим, що 16.12.2009 року проведено перевірку належного йому магазину «Топ-стиль», що в м. Ковель, та складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, згідно якого він порушив п.1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. п. 33, 34 Правил роздрібної торгівлі  непродовольчими товарами. 21.12.2009 року винесено щодо нього припис за № 74 про припинення порушень прав споживача ОСОБА_3 та надано строк для виконання припису до 28.12.2009 року. 28.12.2009 року відповідач, за невиконання ним вказаного припису, виніс постанову за № 669 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-2 КУпАП наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 119,00 грн.

Оскаржувану постанову позивач вважає неправомірною, винесеною з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки, вимоги споживача ОСОБА_3 були безпідставними, про розгляд справи про адміністративне правопорушення, в наслідок чого було винесено оскаржувану постанову, його не було повідомлено, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови, не перевірив виконання ним припису № 74 від 21.12.2009 року та не вимагав письмового підтвердження виконання даного припису, не призначив повторної перевірки, як це передбачено Порядком проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, а прийняв рішення про накладення на нього адміністративного стягнення відразу, проігнорувавши те, що припис необхідно було виконати протягом семи днів, а строк оскарження припису 14 днів. Крім того зазначив, що з оскаржуваною постановою не був ознайомлений, не знав про винесення постанови, а дізнався про наявність такої лише згодом у виконавчій службі, куди з’явився на вимогу сплатити штраф, де і отримав копію постанови.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, пояснивши, що перевірка в магазині проводилась у його відсутності, 21.12.2009 року прибув до Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області, де було складено припис за № 74 « Про припинення порушень прав споживача ОСОБА_3.», який необхідно було виконати до 28.12.2009 року, 26.12.2009 року направив до управління листа в якому просив пояснити, що порушив, однак відповіді не отримав, особу зазначену у приписі (ОСОБА_2) взагалі не знає. 28.12.2009 року складено у його відсутності протокол про адміністративне правопорушення, однак, у ньому не вказано що саме порушено, які вимоги споживача, у протоколі зазначено, що йому роз’яснено його права, однак, не зрозуміло яким чином, про розгляд справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся, не встановлено яким чином не виконано припис, в приписі прізвище особи зазначене ОСОБА_2, а у постанові ОСОБА_3. Повідомлення про розгляд справи від 21.12.2009 року, а протокол складено лише 28.12.2009 року, оскаржувану постанову йому ніхто не направляв, про існування постанови дізнався у виконавчій службі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, однак, падав до суду заперечення, в якому вказав, що з позовом не згідний, оскільки 24.11.2009 року до Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області надійшло звернення споживача ОСОБА_3 щодо якості придбаного взуття. 16.12.2009 року, на підставі направлення на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 за № 000223 від 14.12.2009 року, проведено перевірку, за результатами якої винесено припис № 74 від 21.12.2009 року про припинення порушень прав споживача, про виконання якого необхідно було повідомити до 28.12.2009 року. Однак, оскільки ОСОБА_1 у встановлений строк припис не виконав, щодо нього було складено протокол, про розгляд якого ОСОБА_1 був повідомлений, про що свідчить його розписка на повідомленні № 1 від 21.12.2009 року. 28.12.2009 року винесена постанова № 669 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-2 КУпАП, та накладено на ОСОБА_1 119,00 грн. штрафу.   Крім того, зазначив, що посилання позивача на п. 4.3 Порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг є безпідставним, оскільки у ньому йдеться мова про  припис про усунення виявлених порушень, який є невід’ємною частиною до акту перевірки, а припис № 74 від 21.12.2009 року це припис про припинення порушень прав споживача, який є окремим документом. Припис це є обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога. Припис до акту перевірки не передбачає застосування санкцій, а тому проводиться повторна перевірка, а за невиконання окремого припису, який видається начальником управління, передбачено відповідальність Законом України «Про захист прав споживачів». Враховуючи викладене просить у задоволенні позову відмовити.    

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.  

Переконливі докази своєчасного вручення копії постанови позивачу відсутні, тому строк її оскарження пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно начальником Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області  Кожевниковим Г.Г. 21.12.2009 року було складено щодо позивача припис № 74, яким зобов’язано позивача задовольнити вимоги споживача ОСОБА_3, а 28.12.2009 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-2 КУпАП, за невиконання вищезазначеного припису, та винесено постанову № 669, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-2 КУпАП, та накладеного на позивача штраф у розмірі 119,00 грн.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним правопорушенням  інакше  як  на  підставах  і  в порядку, встановлених законом.

Провадження  в  справах  про  адміністративні  правопорушення здійснюється    на основі   суворого   додержання   законності.

Застосування  уповноваженими  на  те  органами  і  посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться  в  межах  їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

В обґрунтування позову позивач посилається, що його не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Дану обставину відповідач заперечив посилаючись на те, що  ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його розписка на повідомленні № 1 від 21.12.2009 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено 28.12.2009 року відповідачем оскаржувану постанову за № 669, за невиконання винесеного 21.12.2009 року припису за № 74 « Про припинення порушень прав споживача ОСОБА_3 підприємцем ОСОБА_1.», було складено 28.12.2009 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження те, що позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки, повідомлення за № 1 від 21.12.2009 року, на яке посилається відповідач, як на підставу повідомлення позивача про розгляд справи  про адміністративне правопорушення, датується числом, коли  протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову, ще не було винесено.

Крім того, не знайшло в судовому засіданні підтвердження того, що з протоколом про адміністративне правопорушення від 28.12.2009 року позивач був ознайомлений і такий протокол отримував, та відсутній у протоколі запис про відмову у підписанні протоколу, що позивачу було роз’ясненого його права, передбачені КУпАП, а тому суд вважає, що позивач був позбавлений можливості реалізувати свої прав, передбачені ч. 2 ст. 256, ст. 268 КУпАП.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 28.12.2009 року та оскаржуваної постанови, суть адміністративного правопорушення полягає у не виконанні  припису № 74 від 21.12.2009 року «Про припинення порушень прав споживача ОСОБА_3 підприємцем ОСОБА_1.», однак, як вбачається із тексту самого припису, підприємець  ОСОБА_1 відмовив споживачу ОСОБА_2 в реалізації його прав, а тому неможливо однозначно визначити суть правопорушення, яке ставиться в вину позивачу. Крім того, у приписі зазначено, що станом на 21.12.2009 року ОСОБА_1 не задовольнив вимоги споживача ОСОБА_3, однак, незрозуміло як позивач міг виконати даний припис, як що він виданий саме 21.12.2009 року.

Посилання відповідача на те, що припис № 74 від 21.09.2009 року це припис про усунення порушень прав споживача, який є окремим документом, а тому посилання позивача на п. 4.3 Порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг  є безпідставним, оскільки там ідеться про припис про усунення виявлених порушень, не приймається судом до уваги, оскільки згідно п. 3.6, п. 4.3 даного Порядку за  наслідками  перевірки та з метою припинення  порушень законодавства про захист прав  споживачів  посадовою  особою,  яка проводила  перевірку,  керівнику  суб'єкта  господарювання дається припис, який є невід'ємною частиною акта перевірки.   У разі,  якщо  суб'єкт  господарювання  своєчасно  не   наддав письмового  підтвердження  про  виконання  припису  щодо  усунення виявлених порушень або не виконав такий припис,  керівником органу у   справах   захисту прав  споживачів  приймається  рішення  про проведення повторної перевірки.

Одна, жодних доказів про проведення повторної перевірки у підприємця ОСОБА_1 відповідачем суду не надано та судом не знайдено.

Викладене дозволяє прийти до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, а отже є протиправною, а тому вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати.

Керуючись ст.11, 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України,  ст. ст. 7, 254, 256, 268, 278, 287, 288, 289 КУпАП, Порядком проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затвердженим Наказом Державного комітету України з питань технологічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг» № 311 від 25.10.2006 року, суд,

П О С Т А Н О В И В :

  Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

   

Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Визнати неправомірними дії   начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Волинській області Кожевникова Генадія Геннадійовича щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення № 669 від  28 грудня 2009 року та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 119 грн. 00 коп.

Скасувати постанову  № 669 від  28 грудня 2009 року у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до  адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 155 КУпАП, у виді штрафу в сумі 119 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд в наступному порядку : заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня складання повного тексту постанови, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.  

Головуючий:                                                                                                         В.В. Шарунович      

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація