Справа №2-192\07.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2007 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого -  судді Семенова О.А.

при секретарі - Кравченко М.А.,

при участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача, «ІСРЗ» у формі ТОВ  - Стадникова Б.М.,

представника відповідача, ДП «СРВ ІСРЗ» - Машталап Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Іллічівську цивільну справу за позовом ОСОБА_2до Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Державного підприємства «Судноремонтне виробництво Іллічівський судноремонтний завод» про стягнення матеріальної допомоги при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Іллічівського судноремонтного заводу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі Товариство). Свої доводи позивач мотивував тим, що він працював у відповідача з 01 жовтня 1975 роуку і 28 січня 2003 року наказом №13-Л від 24 січня 2003 року звільнений у зв'язку з виходом на пенсію за віком. При звільненні йому не виплатили матеріальну допомогу у розмірі 3000,00 грн., нараховану відповідно до Колективного договору.

За ініціативою суду до співвідповідачів залучено Державне підприємство «Судноремонтне виробництво Іллічівський судноремонтний завод» (далі - Підприємство).

В судовому засіданні позивач підтвердив вимоги, вважає, що Товариство є належним відповідачем тому, що є правонаступником прав та обов'язків Підприємства. яке знаходиться на банкрутстві. Не сплату допомоги вважає безпідставною, враховуючи, що частині працівників виплати проводились. Просить стягнути 3000,00 грн. на свою користь.

Представник Товариства, Стадников Б.М., в судовому засіданні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач в них не працював, а Товариство не є правонаступником прав та обов'язків Підприємства. Просив відмовити у вимогах до Товариства в повному обсязі.

Представник Підприємства, керуюча санацією Машталап Н.В., в судовому засіданні вимоги визнала в повному обсязі, та пояснила, що вимоги позивача враховані Господарчим судом Одеської області в обсяг загальної заборгованості.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково по наступних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на Підприємстві і 28 січня                   2003 року

наказом №13-Л від 24 січня 2003 року він звільнений у зв'язку з виходом на             пенсію по

віку (а.с.6). У наказі вказано, що адміністрацією Підприємства узгоджено з                профкомом

провести виплату матеріальної допомоги згідно пп.10.3. і 10.5. Колективного         договору.

Колективним договором, схваленим Конференцією трудового колективу Підприємства від 2 6 липня 2000 року і зареєстрованої виконкомом Іллічівської міської ради 08 серпня 2000 року, передбачено проводити виплати матеріальної допомоги при звільненні працівників на пенсію з розрахунку 30% місячної тарифної ставки (окладу) за кожен рік відпрацьований на підприємстві безперервно (а.с.10-11).

Факт того, що такого роду виплати проводилися на Підприємстві, проте не всім

працівникам, а вибірково, без об'єктивних причин такого роду підходу до виконання зобов'язань за колективним договором було встановлено рішенням Іллічівського міського суду Одеської області (а.с.50).

Згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 12 вересня 2005 року вимоги позивача включені в реєстр визнаних судом грошових вимог кредиторів до боржника, до ДП «Судноремонтне виробництво ІСРЗ» (а.с.21-23).

Матеріальна допомога, передбачена Колективним договором, обчислювана з місячної тарифної ставки (окладу) , відноситься до компенсаційних і інших матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства, але відповідно до частини третьої ст.2 Закону України «Про оплату праці» входить в структуру заробітної платні, на яку не розповсюджується мораторій, згідно ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом».

Згідно п.1.2. статуту Товариства воно створене шляхом приєднання до ТОВ «ВЕРФ» та ДП «Іллічівський судноремонтний завод» та зареєстроване 20 лютого 2003 року (а.с.32зв).

ДП «Судноремонтне виробництво Іллічівський судноремонтний завод» зареєстроване 09 лютого 1998 року (а.с.18) та згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 17 липня 2006 року на ньому введена процедура санації (а.с.44).

Згідно ст.ст.10,27,60 ЦПК України сторони, яки приймають участь у справі, користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, ДП «Судноремонтне виробництво ІСРЗ» це існуюче підприємство на якому працював позивач до часу звільнення та яке повинно відповідати по боргам перед ним.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині стягнення з ДП «Судноремонтне виробництво ІСРЗ» не сплаченої матеріальної допомоги при звільненні в розмірі 3000,00 грн..

Крім того, згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з ДП «Судноремонтне виробництво ІСРЗ» судового збору в розмірі 51,00 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст.10, 206, 209, 215, 218 ЦПК України,  суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2до «ІСРЗ» у формі ТОВ та ДП «Судноремонтне виробництво ІСРЗ» про стягнення матеріальної допомоги при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Судноремонтне виробництво ІСРЗ» на користь ОСОБА_2 3000,00 грн.   та   судового збору 51,00 грн.   в дохід держави.

ВідмовитиОСОБА_1 у вимогах до  «ІСРЗ» у формі   ТОВ.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана до апеляційного суду Одеської

області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом десяти днів з дня

наступного за проголошенням. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду

Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області на протязі двадцяти

днів після подання заяви.