Справа № 2-4315/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року.
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Левченка В.П.
при секретарі - Котелевец О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь борг за договором позики і три проценти річних від простроченої суми на суму 12299,84 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у січні 2008 р. дала у борг відповідачу 5000 грн., які знаходились на карточці «Приватбанку», при цьому розписки не брала. 13.10.2009 р. вона знову дала у борг відповідачу 7000 грн., які знаходились на карточці «Приватбанку», про що була складена розписка. Її син, ОСОБА_4, дав їй цю карточку і дозволив нею користуватися. Відповідач позичені гроші не повернула.
У судовому засіданні відповідач була замінена на належного, ОСОБА_2
Представник позивача позов підтримала.
Відповідач проти позову заперечила і пояснила, що не брала у борг гроші у сумі 5000 грн., але дійсно позичила гроші у сумі 7000 грн., які перебували на карточці «Приватбанку», про що надала позивачу розписку. З цієї суми вона використала на себе тільки суму у розмірі більше 6000 грн., точну суму не пам’ятає. У позові має бути відмовлено, так як карточка не належить позивачу. Також вона повернула позивачу 2800 грн. (з них - 2400 грн. грішми і двома кофточками по 200 грн.)
Заслухавши пояснення позивача, її представника, відповідача і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за такими підставами.
Так, згідно з розпискою, виданою відповідачем (яка пояснила, що помилково підписалась як ОСОБА_2) 13.10.2009 р., ОСОБА_2 взяла у борг у ОСОБА_1 карточку «Приватбанку» на 7000 грн., які зобов’язалась повернути, коли будуть гроші, з процентами «Приватбанку» на ОСОБА_4
Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів.
Договір позики, як зазначено у ст. 1047 ЦК України, укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Вимоги позивача щодо стягнення боргу за договором позики у січні 2008 р. на суму 5000 грн. задоволенню не підлягають, так як відповідач проти цієї позики заперечує, а договір позики у письмовій формі, яку вимагає закон, не укладався, про що пояснила сама ОСОБА_1
Показання свідків з боку позивача щодо отримання відповідачем пластикової картки суд не може взяти до уваги, так як, по-перше, договір мав укладатися у письмовій формі, а по-друге, з їх показань неможливо встановити, яку саме картку отримала відповідач, за яких умов, на яку суму.
Що стосується вимоги про стягнення боргу за договором позики від 13.10.2009 р. на суму 7000 грн., суд вважає її задовольнити, так як позика підтверджена розпискою відповідача.
Заперечення відповідача про те, що картка з грішми належить не позивачу, а ОСОБА_4, суд не бере до уваги, так як при отримані позики у сумі 7000 грн. відповідач знала, що гроші знаходяться на карточці «Приватбанку», яка належить ОСОБА_4 Цю карточку ОСОБА_2 отримала саме від позивача, а не ОСОБА_4, ніяких заперечень щодо цього не мала, витрачала гроші з цієї карточки, про що сама підтвердила у судовому засіданні.
Допитаний як свідок ОСОБА_4, який є сином позивача, підтвердив пояснення ОСОБА_1, вказавши, що передав карточку матері, дозволивши користуватися нею на свій розсуд.
Пояснення відповідача про те, що вона витратила лише суму, більшу за 6000 грн., і повернула позивачу 2800 грн. (з них - 2400 грн. грішми і двома кофточками по 200 грн.) ніяким чином не підтверджені.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Суд вважає, що згідно змісту розписки від 13.10.2009 р., у якій йдеться про зобов’язання позичальника повернути борг, коли будуть гроші, позика має бути повернена відповідачем протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем (позивачем) вимоги про це.
Позивач не надала суду доказів про повідомлення відповідача щодо пред’явлення до нього вимоги про повернення боргу.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що відповідачу пред’явлена вимога про повернення боргу з часу звернення з позовом до суду, з 05.11.2010 р., і вимога позивача про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 299,84 грн., яка нарахована на суму 12000 грн. по обом договорам позики, коли тридцятиденний строк не сплив, задоволенню не підлягає.
З відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню: на користь позивача судовий збір у сумі 70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 68 грн. 30 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213–215, 218 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 7000 (сім тисяч) грн., судовий збір у сумі 70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 68 грн. 30 коп., а всього 7138 (сім тисяч сто тридцять вісім) грн. 30 коп.
У іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Левченко В.П.
Суддя підпис /Левченко В.П./
Копія вірна: суддя
Рішення не набрало законної сили: суддя