№ 4-с-110

2010 рік

УХВАЛА

3 грудня 2010 року                                                             м. Дніпропетровськ

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними і незаконними, –

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 29 листопада 2010 року звернувся до суду з скаргою про визнання дій неправомірними і незаконними.  

    Зі змісту скарги та доданих до неї документів витікає, що ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку норм розділу VII ЦПК України, а в своїй скарзі зазначає, що на виконанні Жовтневого відділу виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції знаходитися виконавчий лист, який було видано Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на підставі рішення суду від 7 грудня 2000 року, однак 23 листопада 2011 року він отримав розпорядження з Жовтневого ВДВС ДМУЮ в якому зазначалося, що він має борг по сплаті аліментів, в зв’язку з чим він просить суд скасувати вказане розпорядження та визнати дії державного виконавця неправомірними і незаконними, а тому з рахуванням вище викладеного відносини між сторонами виникли не під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України,  який   набрав   чинності  1  вересня  2005  року .

    Статтею 383 ЦПК України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

    Аналіз зазначеної  норми  свідчить  про  те,  що до цивільної
юрисдикції  відносяться   лише   спори   щодо   рішень,   дій   чи бездіяльності   органів   виконавчої   служби,  вчинених  під  час виконання рішень,  які ухвалені  цивільними  судами  за  правилами нового Цивільного процесуального  кодексу  України, тобто, які ухвалені після 1 вересня 2005 року.

   Отже, оскарження   рішень,   дій   чи  бездіяльності  органів
державної виконавчої служби,  вчинених під  час виконання  рішень загальних  судів та інших рішень не можуть розглядатися за  правилами  нового   Цивільного   процесуального кодексу України. Такі спори відповідно до статті 181 Кодексу  адміністративного  судочинства України відносяться до адміністративної юрисдикції.

    На підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

    Таким чином, вважаю за необхідне ОСОБА_1 відмовити у відкритті провадження по цій справі та рекомендувати звернутися до належного суду з позовом в порядку, передбаченому ст. 181 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122, ст. 383 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

    ОСОБА_1 відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними і незаконними та рекомендувати звернутися до належного суду з позовом в порядку, передбаченому ст. 181 КАС України

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі  якщо ухвалу  було  постановлено  без  участі  особи,  яка  її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

        Суддя