Справа № 2-3 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року

Василівський районний суд Запорізької області у складі: 

головуючого: судді Мовчана О.Г.

при секретареві       Звєрєвої Е.С.

за участю:     позивача                      ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Василівка справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1. звернулася з позовними вимогами до ОСОБА_2. про стягнення аліментів.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 27 січня 1994 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від сумісного проживання сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на утриманні позивача.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, додатково пояснивши, що відповідач матеріальної допомоги на дитину не надає.

В якості обґрунтованості позовних вимог, позивачка надала суду:

·       довідку з Дніпрорудненської міської ради, відповідно до якої ОСОБА_3. проживає разом з позивачкою;

·       свідоцтво про народження ОСОБА_3., в якому у графі «батько» зазначено відповідача, а в графі «мати» зазначено позивача;

·       свідоцтво про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем. Відповідач ОСОБА_2. в судове засідання не з'явився. Згідно протоколу

судового засідання Радянського районного суду м. Орла Росії, відповідач заперечує проти стягнення з нього аліментів, посилаючись на те, що він і так буде допомагати своїй доньці.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за потрібне задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного:

·       відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

·       відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях;

·       відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню;

·       відповідно до положень ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття;

Оскільки в судовому засіданні на підставі досліджених документів, пояснень позивача, та пояснень відповідача, зафіксованих у протоколі судового засідання,

2

встановлено, що батьком дитини є відповідач, й останній не заперечує зазначений факт, а також те, що дитина є неповнолітньою, проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені, й підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до положень ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При вирішенні питання, щодо розміру аліментів, судом враховуються обставини, визначені у ст.182 СК України.

Питання щодо судових витрат підлягає вирішенню в порядку ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.60, 88, 174, 208-209, 212-217 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1на користь ОСОБА_1аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, почавши стягнення з 16 травня 2003 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 02 квітня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2у прибуток держави держмито в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 грн. 50 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у розмірі місячної плати.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.