У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді   - Сінані О.М.,

суддів                        - Даніла Н.М.,

                   - М’ясоєдової Т.М.,

при секретарі            - Строєвій Н.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, відшкодування моральної шкоди та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 Ѕ частку вартості майна подружжя, набутого під час шлюбу, в сумі 3565 грн., Ѕ частку грошових коштів в сумі 25048 грн. Також з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто вартість майна, придбаного після розірвання шлюбу у розмірі 2300 грн., грошові кошти, перераховані після розірвання шлюбу в розмірі 68502 грн. та судові витрати в сумі 1119 грн. 25 коп. В решті позову ОСОБА_2 відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в позові. Зазначає, що в АДРЕСА_1 вона проживала як дружина позивача, здійснювала на квартиру такі ж права, як і її власник, судом не враховані її заперечення проти переліку майна та його вартості, не встановлено, хто та за які кошти придбав спірне майно, не доведений факт знаходження у неї спірного майна.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.07.2005 року сторони уклали шлюб, який 03.10.2006 року розірваний в органах РАЦС. Під час шлюбу сторони мешкали у квартирі АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу відповідачка проживала в квартирі як колишній член сім'ї власника житлового приміщення.

Під час шлюбу сторони набули: комп’ютер, вартістю 4990 грн., письмовий стіл, вартістю 540 грн., крісло, вартістю 1600 грн., а всього на суму 7130 грн., грошові збереження на суму 4300 Евро, що еквівалентно 50095 грн., які ОСОБА_2 переказував під час шлюбу та після його розірвання ОСОБА_4, яка повинна була класти гроші на його банківський рахунок, проте витратила їх на особисті потреби.

Після розірвання шлюбу, на кошти позивача придбано: велотренажер, вартістю 1500 грн. та мікрохвильова піч, вартістю 800 грн., які знаходяться у відповідачки. Окрім того їй позивачем перераховано 5880 Евро, що еквівалентно 68502 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст.ст. 60, 69 СК України та 368 ч. 3, 387 ЦК України, відповідно до яких: майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу); дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу; майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом; власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія не приймає доводи апеляційної скарги, оскільки факт та час переказу грошових коштів ОСОБА_4 підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 41-49), факт та час придбання спірного майна відповідними чеками, що містяться в матеріалах справи. Окрім того, отримання грошей, час придбання та вивезення відповідачкою комп’ютеру, столу та крісла, велотренажера та мікрохвильової печі підтверджується текстом зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 (а.с. 84).

Довід про проживання відповідачки в АДРЕСА_1, як дружини позивача, не має правового значення для вирішення справи в межах предмету та підстав позову, рішенням Алуштинського міського суду від 09.07.2010 року, яке набрало законної сили, у задоволенні заяви ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 24.08.2003 року по 23.07.2005 року та з 03.10.2006 року по 02.09.2008 року, відмовлено.

Згідно з ст. 303 ч. 1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: