РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця „21” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді
Суддів: Філатової Є.В.
Любобратцевої Н.І
Чистякової Т.І.
При секретарі Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Республіканського комітету АРК по фізичній культурі та спорту про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за апеляційною скаргою Республіканського комітету АРК по фізичній культурі та спорту на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернувся з позовом до Республіканського комітету АРК по фізичній культурі та спорту про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Позовні вимоги мотивував тим, що наказом №61/л від 24 липня 2010 року голови Рескомспорту АРК його було звільнено з посади директора Кримського республіканського позашкільного навчального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №1» на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків. Вважаючи звільнення таким, що грубо порушує його трудові права, позивач просив визнати незаконним та скасувати Наказ №61/л від 24.07.2010 року Республіканського комітету АРК по фізичній культурі та спорту про звільнення, поновити його на посаді директора Кримського республіканського позашкільного навчального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №1», Стягнути з відповідача на його користь 13822,55 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 року визнано незаконним та скасоване наказ №61/л від 24.06.2010 року Республіканського комітету АРК по фізичній культурі та спорту про звільнення ОСОБА_5 Відновлено ОСОБА_5 на посаді директора Кримського республіканського позашкільного навчального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №1». Стягнуто з Республіканського комітету АРК по фізичній культурі та спорту на користь ОСОБА_5 13822,55 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу без урахування сплати підприємством зборів та платежів і 138,22 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ в дохід держави. Допущене негайне виконання рішення в частині відновлення на роботі та стягнення заробітної плати за 1 місяць у розмірі 4261,18 грн.
В апеляційній скарзі Республіканський комітет АРК по фізичній культурі та спорту просить рішення суду скасувати, в позові відмовити. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що суд не прийняв до уваги, те, що на позивача законно впродовж одного року було накладено два дисциплінарних стягнення. Проте не дивлячись на це противоправні дії позивача продовжувались. Групою Рескомспорту була проведена перевірка по усуненню раніше виявлених недоліків в діяльності КРПНЗ «КДЮСШ №1», в ході якої було виявлено, що більшість зауважень і рекомендацій по усуненню виявлених порушень директором були проігноровані, а також були виявлені нові порушення. Згідно п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом за систематичне невиконання працівником без поважних причини обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Відповідно до пп. 4.1.4, пп.4.11.1 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997р. № 1153, службовий документ, що складається в установі, повинен містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, яку не несуть змістового навантаження. Додатки доповнюють, пояснюють окремі питання документа або документ в цілому. Спірний наказ відповідає зазначеним вимогам. Також апелянт зазначив, що суд неправомірно вказав у рішенні, що працівник може бути звільнений тільки за попередньою згодою профспілки, оскільки відповідно ст. 431 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу при звільнення керівника підприємства, установи, організації допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Крім того, апелянт посилається на те, що суд неправомірно стягнув з Рескомспорту на користь позивача заробітну плату, оскільки позивач не перебував у трудових відносинах з Рескомспортом.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що право позивача порушено і підлягає захисту.
Колегія погоджується з цим висновком, як таким, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що позивач з 01.11.1993 року працював на посаді директора Кримського республіканського позашкільного учбового закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №1». Наказом голови Рескомспорту АРК №61/л від 24 липня 2010 року його було звільнено з посади на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків.
Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим обов’язком або правилами внутрішнього розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. За змістом п.3 ст.40 КЗпП України звільнити працівника можна тільки за наявності його вини.
З тексту наказу вбачається, що позивача було звільнено на підставі наказів Рескомспорту від 13.05.2009 року №23/л та від 11.09.2009 року №70/л «Про оголошення догани», звіту за підсумками перевірки по усуненню раніше виявлених недоліків в діяльності КРПУЗ «КДЮСШ №1» від 03.06.2010р. та пояснювальна ОСОБА_5 від 10.06.2010р.
У порушивши п.31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників та службових підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.07.1984р. №213 позивача не було ознайомлено з наказами про дисциплінарні стягнення у 3-денний строк, що перешкоджало їх своєчасному оскарженню.
Втім при розгляді питання про звільнення за систему порушень суд повинен надавати оцінку законності дисциплінарних стягнень, навіть у тому разі, якщо вони не були предметом судового оскарження.
Перевіряючи правомірність застосування дисциплінарних стягнень, які передували звільненню, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість. Суд зазначив, що у деяких випадках не знайшов підтвердження сам факт порушення, а в інших наказах не вказано, які конкретно порушення трудової дисципліни допустив позивач.
Так, наказом Рескомспорту від 13.05.2009 року № 23/л ОСОБА_5 оголошено догану за несанкціоновані дії щодо відкриття відділення по спортивних танцях.
Цей наказ виданий у порушення ст. 149 КЗпП України, власником або уповноваженим ним органом від ОСОБА_5 не були витребувані письмові пояснення, не з’ясовано в чому полягає незаконність таких дій.
У наказі від 11.09.2009 року №70/л у порушення ст. 147 КЗпП України не зазначено, за яке саме порушення трудової дисципліни ОСОБА_5 до нього застосоване такий захід стягнення, як догану.
Колегія вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив ці обставини, та зробив висновки, на підставі зібраних у справі доказів. В апеляційній скарзі не наведено яких-небудь нових даних у спростовування цих висновків.
За роз’ясненням Верховного Суду України у п.22 постанови Пленуму від 06.11.1992р. №9 зі змінами та доповненнями у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3,4,7,8 ст.40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Виходячи саме з цих положень, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність наказу про звільнення зазначеним вимогам.
Оскільки звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України є крайньою мірою дисциплінарного характеру, тяжкість проступку повинна відповідати тяжкості порушення. При цьому не наведено жодного конкретного факту порушення, який був приводом для застосування заходу стягнення. Але у порушення вимог ст. 147 КЗпП України у наказі про звільнення не зазначено, за яке саме порушення трудової дисципліни позивачем до нього застосоване такий захід стягнення, як звільнення. Наказ містіть загальне посилання на звіт з перевірки роботи Кримського республіканського позашкільного навчального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №1», проте з цього не можливо зрозуміти, що було приводом для звільнення, та неможливо перевірити, чи відповідає тяжкість проступку ступені покарання.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав звільнення позивача незаконним та поновив його на роботі. Доводи скарги у цій частині є необґрунтованими і суперечать фактичним обставинам та матеріалам справи.
За правилами ст.235 КЗпП України у разі поновлення працівника на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно довідки, наданої позивачем розмір середнього заробітку ОСОБА_5 становить 4261,18 грн. Отже, колегія погоджується з розміром стягнутої судом суми заробітної плати за час вимушеного прогулу та за 1 місяць, чого не оскаржено відповідачем.
Проте колегія не може погодитися з доводом про неналежного відповідача за вимогами про стягнення заробітної плати. Довід апелянта відносно того, що суд неправомірно стягнув з Рескомспорту на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу та за 1 місяць, оскільки позивач не перебував у трудових відносинах з Рескомспортом, не ґрунтується на законі.
Як вбачається з матеріалів справи, КРПНЗ «КДЮСШ №1» є комунальною власністю і підпорядкований Республіканському комітету АРК по фізичній культурі та спору. На підставі п.5.1 Статуту КРПУЗ «КДЮСШ №1» директор школи призначається та звільнюється органом управління, тобто Рескомітетом по фізичної культурі та спорту. Саме цій орган прийняв позивача на роботу, уклав з ним контракт, тому саме він і є роботодавцем за трудовим договором з ОСОБА_5
Разом з тим колегія не може погодитися з висновками суду щодо незаконності звільнення позивача без згоди профспілки.
Відповідно до ст.431 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу при звільненні керівника підприємства, установи, організації допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації. За змістом цієї норми такі умови поширюються на всі випадки звільнення керівника з ініціативи адміністрації, включаючи всі пункти ст.40 і 41 КЗпП України.
Оскільки ОСОБА_5 працював на посаді директора КРПУЗ «КДЮСШ №1», його звільнення не узгоджується з профспілковою організацією.
Виходячи з цього, судження про незаконність звільнення позивача без узгодження з профспілковою організацією є хибними і підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення, але вони не впливають на висновки суду про незаконність звільнення позивача, тому не є підставою для скасування рішення.
Враховуючи наведене і керуючись 303, 304, п.3 ст.307, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Республіканського комітету АРК по фізичній культурі та спорту задовольнити частково, виключити з мотивувальної частини рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05.10.2010 року судження про незаконність звільнення позивача без узгодження з профспілковою організацією. В решті вимог це ж рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів зі дня проголошення.
Судді: