У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - М’ясоєдової Т.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- Сінані О.М.,
при секретарі - Савенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства „Гал Ганц” про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 20 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
в червні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства (далі – ПП) „Гал Ганц” про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що з 10.05.2008 року вона працювала заступником директора ПП „Гал Ганц” за сумісництвом, а з 01.01.2009 року ПП „Гал Ганц” є її постійним місцем роботи у зв’язку з звільненням з ЗАТ „Укрреставрація”. Під час звернення з заявою про прийняття на роботу, позивачці встановлено заробітну плату у 2000 грн. За весь період роботи заробітна плата їй не сплачувалась, у зв’язку з чим за відповідачем виникла заборгованість в сумі 24000 грн. Також просила стягнути на свою користь 24000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.09.2010 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті заперечень проти окремих доводів відповідача, що містять додаткові позовні вимоги.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.09.2010 року стягнуто з ПП „Гал Ганц” на користь ОСОБА_2 1448 грн. 21 коп. заборгованості з заробітної плати з 03.11.2008 року по 31.03.2009 року без врахування сплачених підприємством необхідних зборів та платежів, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в доход держави. ПП „Гал Ганц” зобов’язано зробити нарахування та виплату індексації несплаченої заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01.12.2008 року по 20.09.2010 року. В частині стягнення заробітної плати за один місяць рішення суду допущено до негайного виконання.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення суду та задовольнити її позовні вимоги про стягнення з відповідача: різниці між заробітною платою заступника директора і менеджера зі збуту у період з 10.05.2008 року по 31.03.2009 рік; середнього заробітку, виходячи з заробітної плати директора підприємства за період з 01.04.2009 року по 20.09.2010 року; різниці сум індексації заробітної плати заступника директора і сум індексації менеджера по збуту у період з 01.05.2008 року по 31.03.2009 року; суми індексації заробітної плати заступника директора за період з 01.04.2009 року по 20.09.2010 року; компенсації за невикористані дні відпустки; 3% від суми замовлень, організованих нею і виконуваних відповідачем, на загальну суму 5210 грн. 24 коп.; 24000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Зазначає, що суд розглянув не всі позовні вимоги, не врахував докази про наявність у неї трудових відносин з відповідачем задовго до 03.11.2008 року, а саме довідки про представництво інтересів ПП „Гал Ганц”, не надано оцінку порушенню порядку зміни істотних умов праці.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 наказом № 30-к від 03.11.2008 року прийнята на посаду менеджера по збуту з виконанням обов’язків представника ПП „Гал Ганц” в АР Крим з 03.11.2008 року з випробувальним терміном на 5 місяців.
Наказом № 9-к від 31.03.2009 року позивачку звільнено з роботи з 31.03.2009 року як таку, що не пройшла випробування, у відповідності зі ст. 28 КЗпП України.
На день звільнення ОСОБА_2 нарахували але не сплатили 1448 грн. 21 коп. заробітної плати з врахуванням податків і зборів з 03.11.2008 року по 31.03.2009 року, згідно довідки від 24.06.2009 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, що виникли між сторонами, розповсюджується дія ст.ст. 116 ч. 1, 237-1 КЗпП України, відповідно до яких: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум; відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Також суд виходив з глибини моральних страждань, заподіяних позивачці порушенням її права на оплату праці.
З такими висновками місцевого суду погоджується і колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки відповідно до ст. 11 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ст. 3 ч. 1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або ос порених прав, свобод чи інтересів.
Статтею 118 ЦПК України передбачено, що позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, яка за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України.
Заперечення ОСОБА_2 проти окремих доводів відповідача від 20.09.2010 року (а.с. 72), що містять додаткові позовні вимоги, зазначеним вимогам Закону не відповідають, а тому у суду немає підстав вважати, що суд першої інстанції розглянув не всі вимоги ОСОБА_2
Окрім того, зазначені заперечення залишені без розгляду ухвалою суду від 20.09.2010 року, яка у встановленому порядку не оскаржена.
Довідки про представництво інтересів ПП „Гал Ганц” не є доказом наявності трудових відносин між сторонами у справі.
Згідно з ст. 303 ч. 1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 20 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: