РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця „30” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Чистякової Т.І.
Філатової Є.В.
При секретарі Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Об’єднання співвласників квартир «Кипарис» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по комунальним платежам та експлуатаційним розходам, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСК «Кипарис» звернулося з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по комунальним платежам та експлуатаційним витратам в сумі 3892,79 грн. з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та судові витрати.
Позов мотивовано тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі позивача. Власником квартири №56 в зазначеному будинку є відповідач, який систематично не сплачує комунальні платежі і експлуатаційній витрати за обслуговування і ремонт будинку, що передбачено статутом ОСК. У зв’язку з чим за період з листопада 2007 року по березень 2010 року утворилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 3892,79 грн.
Відповідач позов визнав частково, посилаючись на те, що йому повинні нараховуватися пільги не тільки як дитині війни 25%, а ще додатково 50% як інваліду 2 групи. Проти стягнення 3% річних та судових витрат заперечував.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2010 року позов ОСК «Кипарис» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСК «Кипарис» 3892,79 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн., судовий збір – 51 грн. та витрати на ІТЗ 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та Конституції України. Апелянт зазначив, що судом не враховано того, що він інвалід 2-ої групи і по закону має право на пільги 50% і 25% - як дитя війни. Крім того, звільнений від сплати судових витрат.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та суми стягнення. Судом встановлено, що будинок, в якому розташована квартира відповідача знаходиться на обслуговуванні ОСК «Кипарис». ОСОБА_5 не сплачує за надані комунальні послуги та експлуатаційні витрати, тому право позивача порушене і підлягає захисту.
Колегія погоджується з такими висновками. Зі справи вбачається, що з моменту попереднього рішення суду, яким з ОСОБА_5 була стягнута заборгованість за період з березня 2005р. по жовтень 2007р. він не сплачував подальші щомісячні платежі, тому в нього виникла нова заборгованість.
Разом з тим, погодившись з розрахунками позивача, суд не перевірив їх обґрунтованості та дійсного розміру заборгованості у спірний період. З наданого ОСК «Кипарис» рахунку-повідомлення (арк.5) вбачається, що вартість спожитих ОСОБА_5 та не оплачених послуг за період з листопада 2007р. по березень 2010р. складає 3290,72грн. За поясненням голови правління у засіданні апеляційного суду сума обчислювалася з урахуванням пільги 25%, як дитині війни. Як пояснила представник позивача, раніш ОСОБА_5 надавалася пільга 50%, як інваліду 2 групи, проте її дія була «автоматично припинена». Сам ОСОБА_5 з заявою про перехід з одної пільги на другу не звертався, правових підстав для позбавлення його пільги, як інваліда 2 групи не наведено. Представник позивача пояснила, що іншої особі – інваліду така пільга надавалася. За таких обставин колегія не може погодитися з обчисленням суми заборгованості. Оскільки врахуванню підлягає пільга у розмірі 50%, суму заборгованості необхідно зменшити на 25%, що складає 2193,81грн.
Крім того, суд стягнув інфляційні витрати та 3% річних , що взагалі не передбачене, ані законом, ані договором про надання послуг.
Розподіляючи судові витрати, суд також допустив порушення закону. Відповідно до п.18 частини першої ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» інваліди 2 групи звільнені від сплати державного мита (судового збору). Відповідно до ст.84,88 ЦПК України сторона, на користь якої ухвалене рішення, має право на компенсацію витрат на правову допомогу у границях, встановлених законом. При цьому ці витрати мають бути документально підтверджені.
Зі справи вбачається, що позивач користувався допомогою адвоката у судовому засіданні по першої інстанції, втім не надано ніякого підтвердження сплаченого адвокату гонорару та обсягу наданої допомоги.
За таких обставин судовий збір в сумі 51грн. та витрати на правову допомогу 500грн. стягнути з відповідача необґрунтовано.
Враховуючи наведене і керуючись ст.ст.309, 314, 316, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2010 року змінити, зменшити суму стягнення до 2193,81грн. та суму судових витрат до 30грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів зі дня проголошення.
Судді: