РІШЕННЯ

Іменем України

2010 року грудня місяця 21 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді

Суддів: Чистякової Т.І.

Філатової Є.В.

  Любобратцевої Н.І.

При секретарі Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Славнінської сільської ради, 3-я особа – ОСОБА_6 про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.08.2010 року,

                                                          ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулась з позовом до ОСОБА_7, Славнінської сільської ради, 3-я особа – ОСОБА_6 про визнання права власності за правом успадкування на квартиру АДРЕСА_1, АРК по фактичній забудові загальною площею 81,3 кв.м., жилою площею 38,9 кв.м., що включає коридор 5,8 кв.м., жилі кімнати 15,7 кв.м., 7,3 кв.м. і 15,9 кв.м., кухню 6,8 кв.м., сходи 9,2 кв.м., ванну 4,0 кв.м., сходи 9,9 кв.м., підсобне приміщення 6,7 кв.м., прибудови літер «а», «а1», «б», «Б», «Д», «Г», розташовані на земельній ділянці, що раніше належала ОСОБА_8.

 Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_8. Після її смерті залишилося домоволодіння з надвірними прибудовами, яке вона заповідала: другий поверх з гаражем – онуку ОСОБА_7, перший поверх з всім майном, яке там знаходиться, та іншими надвірними спорудами -позивачці. Даний заповіт не змінювався не скасовувався. На день смерті спадкодавиця проживала з онуком ОСОБА_7, але він не звернувся до нотаріуса з приводу прийняття спадщини. ОСОБА_5 у встановлений законодавством строк подала до нотаріальної контори  заяву про прийняття спадщини. Але нотаріус відмовляє їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що  заповідач поділив майно в натурі а ні у частках.

При розгляді спору в суді першої  інстанції виявилося, що відповідач ОСОБА_7 помер до звернення ОСОБА_5 з даною заявою.   Ухвалою суду від 19.08.2010р. провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 закрито, на підставі п.6 ст.205 ЦПК України.

Рішенням Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.08.2010 року у задоволенні позову відмовлено.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, позов задовольнити, посилаючись на  неправильне встановлення судом обставин справи та порушення вимог ст. 57 ЦПК України. Вважає, що суд  не дав  належної  оцінки письмової відповіді нотаріуса, з якої вбачається відмова у оформленні спадкових прав. Тим самим суд позбавив позивачку  права на судовий захист, в той час, як іншого способу захистити свої права вона не має.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у позові  суд першої  інстанції зазначив, що  питання повинно вирішуватися в нотаріальній конторі. Спадкоємець вправі звернутися до суду лише у разі відмови нотаріуса в оформлені прав на спадщину,  проте нотаріус не відмовляв ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину. При цьому суд посилався на  відсутність постанови про відмову нотаріуса в оформлені спадкових прав.

Втім зі змісту письмової відповіді нотаріуса Первомайської державної нотаріальної контори, на час звернення  ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини, від 15.04.2004р. на її  ім’я вбачається, що нотаріус відмовляє у видачі їй, як спадкоємцю після померлої  матері, свідоцтва про право на спадщину з рекомендацією звернутися до суду.

За таких обставин колегія не може погодитися  з цим висновком, як формальним, таким, що не відповідає фактичним обставинам та вимогам закону. Одночасно,   колегія не знаходить правових підстав для задоволення заявленого позову, виходячи з наступного.

За змістом ст. 1235,1236 ЦК України заповідач на свій розсуд  розпоряджується належним йому майном на час  смерті і встановлює кількість  спадкоємців та обсяг прав і обов’язків, які  до них переходять.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України та  за роз’яснення Верховного Суду України у п.6 постанови Пленуму №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у спорах про успадкування» частки кожного спадкоємця є рівними, якщо  спадкодавець у заповіті сам не розділив спадщину між ними.

Таким чином, у позивачки, яка своєчасно звернулася із заявою про прийняття спадщини,  не було перешкод у оформленні її спадкових прав.

Як роз’яснив  Верховний Суд у п.23 тієї ж постанови Пленуму, за наявності умов для одержання в нотаріальної конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання такого права судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження, тобто з позовом до нотаріуса про спонукання до вчинення нотаріальних дій.

Оскільки позивачка таких вимог не заявила, а звернулася з позовом про визнання права власності на  спадкове майно до  інших осіб, які можуть бути спадкоємцями за законом, у відсутності будь-якого спору з ними, вимоги не ґрунтуються на законі є безпідставними і не підлягають задоволенню. Виходячи саме з таких  підстав, рішення суду першої  інстанції слід скасувати, в позові ОСОБА_5   відмовити.

Враховуючи наведене і керуючись п.3,4 ст. 309, ст.316, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,                            

                                                         ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 19.08.2010 року скасувати, в позові  ОСОБА_5 відмовити з інших підстав.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: