УХВАЛА
іменем України
2010 р. листопада місяця «23» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого: Любобратцевої Н.І.
Суддів: Філатової Є.В.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Савенко М.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця і поновлення порушених прав шляхом зупинення виконання рішення суду, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця і поновлення порушених прав шляхом зупинення виконання рішення суду, посилаючись на те, що рішенням Апеляційного суду АРК від 08.06.2010р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто 1 613 421грн. 28 липня 2010 року старшим державним виконавцем ВДВС Сімферопольського РУЮ ухвалена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржнику ОСОБА_2 наданий строк для добровільного виконання рішення до 05.08.2010р. Разом з вказаною постановою ухвалено постанову про накладення арешту на усе рухоме і нерухоме майно, зареєстрованого за ОСОБА_2 з забороною його відчуження, постанови були направленні поштою 30.06.2010 року і отримані ОСОБА_2 31.07.2010 року. Заявник вважає дії державного виконавця неправомірними, оскільки він оскаржив рішення до Верховного Суду України, про що було відомо державному виконавцю, втім він відкрив виконавче провадження без виклику боржника. Апелянт вважає, що виконання рішення до результатів розгляду його касаційної скарги порушує його права на перегляд спору у Верховному Суді України та свободу розпорядження належним йому майном.
За таких обставин ОСОБА_2 просив призупинити виконання судових рішень до розгляду його касаційної скарги Верховним судом України.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Зупинено виконання рішення Апеляційного суду АР Крим від 08.06.2010 року і рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.03.2010 року до розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 Верховним судом України. В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить ухвалу суду скасувати, в скарзі ОСОБА_2 відмовити. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що відповідно до статті 327 ЦПК України, зупинення виконання рішення суду надано виключно суду касаційної інстанції. Крім того, суд не прийняв до уваги положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого зупинення виконавчого провадження є виключно компетенцією виконавчої служби. Так, статтею 34 зазначеного Закону передбачені обов’язкові умови зупинення виконавчого провадження, серед яких відсутня така умова як подання боржником касаційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наведеного.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу. Перелік таких документів передбачений ст. 3 зазначеного Закону.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду АРК від 08.06.2010р., яке набуло чинності з моменту проголошення, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто 1 613 421грн. На підставі цього рішення 07.07.2010р. представнику позивача був виданий виконавчий лист, який пред’явлений до виконання у відділ державної виконавчої служби Сімферопольського РУЮ.
За таких обставин постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів щодо забезпечення виконання не суперечить ст.18,30 Закону…. Суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні вимог про визнання дій державного виконавця незаконними і сторони погодилися з таким висновком. Втім з ухвалою в частині зупинення виконавчого провадження колегія погодитися не може, оскільки висновки суду не відповідають матеріальному та процесуальному закону.
Зупинення виконавчого провадження провадиться державним виконавцем згідно ст. 34,35 Закону «Про виконавче провадження», які містять вичерпний перелік підстав для цього.
Суд першої інстанції за наявності обставин, передбачених у ст.373 ЦПК України може надати відстрочку виконання рішення, проте не наділений правом зупинити виконавче провадження.
Відповідно до п.6 ст.34 Закону виконавче провадження може бути зупинено особою, якій законом надається таке право. Згідно ст. 328 ЦПК України після відкриття касаційного провадження за клопотанням особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення.
Із зазначених положень закону випливає, що з клопотанням про зупинення виконавчого провадження на перерід перегляду справи в касаційному порядку заявник мав звернутися до суду касаційної інстанції.
Зупинивши виконавче провадження до розгляду касаційної скарги, суд першої інстанції порушив закон і вийшов за межі своєї компетенції.
За таких обставин ухвала суду в цій частині не є законною і підлягає скасуванню з ухваленням з цього питання нової ухвали про відмову у задоволенні вимог.
Керуючись п.2 ст.312, ст.315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів,–
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити, ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року в частині зупинення виконавчого провадження скасувати, відмовити ОСОБА_2 у зупиненні виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів зі дня проголошення.
Судді: