Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді – Даніла Н.М.,
суддів - М'ясоєдової Т.М.,
- Сінані О.М.,
при секретарі - Строєвій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
в квітні 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що їм на праві сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. З 11.08.2008 року з квартири 39, що належить на праві власності відповідачці, постійно заливається їх квартира внаслідок протікання металопластикових труб, що знаходяться в ванній кімнаті квартири ОСОБА_5 На підставі викладеного просили зобов’язати відповідачку усунути причину заподіяння шкоди та стягнути з неї на їх користь у відшкодування майнової шкоди 6583 грн., у відшкодування моральної шкоди 7000 грн.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 07 жовтня 2010 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 задоволений та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 5437 грн. у відшкодування майнової шкоди та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення суду в частині суми, стягнутої у відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову повністю. Зазначають, що суд не врахував, що залиття їх квартири з вини відповідачки сталося двічі, протягом двох років ОСОБА_5 не прийняла жодних мір для усунення наслідків своєї протиправної дії, бездіяльності, не відповідає сума, визначена судом, і глибині душевних страждань позивачів.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що при вирішенні справи судом порушені правила підсудності та її право на участь у судовому засіданні, акти обстеження та висновок експерта виготовлені у її відсутність та без виклику відповідачки.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.08.2008 року та 13.10.2008 року відбулися залиття водою квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачам, внаслідок протікання металопластикових труб, замурованих в квартирі 39, розташованої поверхом вище, яка належить на праві власності ОСОБА_5
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, що виникли між сторонами, розповсюджується дія ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Також суд виходив з того, що вина ОСОБА_5 у заподіянні майнової шкоди та розмір цієї шкоди підтверджується актами ДЖ РЕО № 2 та висновком будівельно-технічної експертизи від 14.10.2009 року.
При визначенні розміру моральної шкоди, місцевий суд виходив з глибини душевних та фізичних страждань позивачів, пов’язаних з поведінкою відповідачки та характеру правопорушення.
З такими висновками місцевого суду цілком погодитись не можна з таких підстав.
Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом у разі неподільності предмету зобов’язання.
Діючим законодавством не передбачена можливість солідарної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди. В даному випадку відповідачем порушені особисті немайнові права кожного з позивачів, які підлягають окремої оцінки судом відносно кожного з них.
Відповідно до ст. 303 ч. 3 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Таким чином рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошової суми у відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Враховуючи вік кожного з потерпілих, а також глибину душевних та фізичних страждань, які вони зазнали внаслідок пошкодження їх майна у зв’язку з протиправною поведінкою відповідачки, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 800 грн., на користь ОСОБА_3 600 грн., на користь ОСОБА_4 600 грн.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про порушення правил підсудності, її не виклик у судове засідання, проведення експертизи за її відсутності, відповідно до норм цивільного процесуального законодавства, не є підставою для скасування або зміни рішення, оскільки ці порушення не призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
в и р і ш и л а:
апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року в частині відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 800 грн., на користь ОСОБА_3 600 грн., на користь ОСОБА_4 600 грн.
В решті рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді: