УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця „30” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді
Суддів: Філатової Є.В.
Любобратцевої Н.І.
Чистякової Т.І.
При секретарі Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Санаторій «30 років Жовтня» м. Алушти до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з приміщення, стягнення збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
ЗАТ «Санаторій «30 років Жовтня» м. Алушти звернулося з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 Просив виселити відповідачів з літнього будиночку зазначеного на плані літерою «1а», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з них збитків в розмірі 387,23 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений будиночок перебуває на балансі санаторію, розташований на його території і призначений для тимчасового перебування працівників санаторію у літній період. З листопада 2007р. відповідачі неправомірно оселилися у цьому будиночку. На вимогу позивача у добровільному порядку звільнити спірне приміщення відповідачі звернулися до адміністрації санаторію з проханням відстрочити виселення до 01.05.2008р. у зв’язку з капітальним ремонтом їх власної квартири. Втім зобов’язання не виконали. До тепер без будь-яких правових підстав займають спірний будиночок, перешкоджаючи тим самим позивачу використовувати об’єкт за цільовим призначенням. Крім того відповідачі користувалися електроенергією з електромереж санаторію, який сплачував за неї. Після обезточення будинку перевіркою від 29.05.2009р. було виявлено самовільне поновлення електропостачання ОСОБА_5 шляхом прокладки кабелю з сусідньої споруди. Безобліковим споживанням електроенергії за рахунок санаторію спричинено матеріальної шкоди в розмірі 387,23грн. за період з моменту виявлення порушення 29.05.2009р.
Відповідачі та їх представник заперечували проти позову, посилаючись на те, що позивачем позовні вимоги не доведені, а санаторій є неналежним позивачем, оскільки комплекс санаторію «30 років Жовтня» належить ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця».
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року позов ЗАТ «Санаторій «30 років Жовтня» м. Алушти задоволено. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6 з літнього будинку, зазначеного на плані літерою «1а», розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ЗАТ «Санаторій «30 років Жовтня» збитки в розмірі 387,23 грн., держмито 8 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ 37 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять рішення суду скасувати, в позові відмовити. При цьому посилаються на порушення судом норм матеріального права. Апелянти вказують на те, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не надано жодного доказу як права власності на майно, так і факту проживання відповідачів в спірному приміщенні. Право власності на майновий комплекс санаторію «30 років Жовтня» зареєстроване за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.04.2001р. Даних, що позивач мав право розпоряджатися цим майновим комплексом і власністю ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» не має. Крім того, апелянти зазначили, що Акт перевірки, який судом прийнятий як доказ незаконного підключення до мереж енергопостачання складений в порушення законодавства, без участі представника ВАТ «Крименерго». Апелянти вказують на те, що вони займали комендантський будинок, який зазначений на плані під №14, але ніяк не «1а», та звільнили його після ремонту своєї квартири. В інвентарній справі на майновий комплекс санаторію взагалі відсутній літній будиночок під літ. «1а». Будинок, який займали відповідачі не знаходиться на балансі санаторію, не придатний для постійного проживання і не зданий в експлуатацію.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог. Колегія погоджується з цим висновком, як таким, що відповідає фактичним обставинам справи та зібраним по справі доказам і не суперечить закону. Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що відповідачі вселилися у спірну споруду у відсутності правових підстав за усним дозволом на тимчасове перебування на період ремонту квартири. Під час проживання також будь-якого права не набули.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядження майном. На підставі ст. 395 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень ст. 29 Кодексу.
По справі не здобуто даних про наявність у відповідачів будь-яких прав на спірний будинок (найом, оренда тощо). Вони мають інше житло за місцям реєстрації. Виходячи з таких обставин та зазначених положень закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту та усунув перешкоди шляхом виселення відповідачів.
Колегія не може погодитися з доводом апеляційної скарги про те, що санаторій не є належним відповідачем, оскільки власником спірного майна є інша юридична особа - ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця». З матеріалів справи та додатково доданих апеляційному суду документів ( передавальний акт від 22.09.2006р., звідний акт та повідомлення БТІ) вбачається, що власник майна ЗАТ «Укрпрофздравниця» передав у користування свого дочірнього підприємства санаторію «30 років Жовтня» спірну споруду разом зі всім комплексом майна. Тому право позивача захищено ст. 395 ЦК України.
Надане апелянтом повідомлення БТІ про те, що спірна споруда на квітень 2009р.була самочинною, не впливає на висновки суду, оскільки таки відомості є застарілими, і суперечать даним БТІ на час розгляду спору.
Посилання на те, що відповідачі проживають у зовсім іншому будинку, який знаходиться за територією санаторію, також недоведені, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Виходячи з наведеного, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального закону та не суперечить ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.303,304,308,315 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити, рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів зі дня проголошення.
Судді: