УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем України

07 липня 2009 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої – судді:         Мельничук Н.М.

суддів: Михайловського В.І.    ,     Шеніна П.О.

    з участю прокурора:              Воронухи Д.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Романівського району на постанову судді Романівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2009 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, жителя АДРЕСА_1, працюючого головою Романівської районної профспілкової організації працівників АПК, раніше не судимого.

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, направлено на додаткове розслідування.

У постанові суду зазначено, що справу неможливо призначити до судового розгляду у зв’язку з порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 при проведенні досудового слідства, оскільки  не було перевірено показів обвинуваченого про наявність у нього інвалідності , не був складений протокол про його відмову від захисника і не з’ясовані причини цей відмови .

В апеляції прокурор Романівського р-ну , який розслідував справу і складав обвинувальний висновок , просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що, відповідно до п.2 ч.1 ст.45 КПК України, участь захисника обов’язкова у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист. В даному випадку ОСОБА_1 не має таких фізичних чи психічних вад і сам реалізував своє право на захист.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, обговоривши доводи апеляції та перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

По даній справі суд 1-ої інстанції провів попередній розгляд . При цьому він вирішував питання , передбачені ст. 237 КПК України . Вивчаючи справу , суддя ознайомився з протоколами допиту прокурором району підозрюваного, а далі обвинуваченого на а.с. 88 і 99 , де вказано , що останній , ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження , з 1978 року є інвалідом . Будь – яких документів у справі про підтвердження чи спростування цього , про групу інвалідності і конкретне захворювання – немає . Як у попередній розгляд , так і в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з’являвся і вточнити в нього стан його здоров’я не було можливості .

На досудовому слідстві ОСОБА_1 нібито відмовився від послуг адвоката  / а.с. а.с. 87 і  97 / , однак суд правильно констатував у постанові , що документів / протоколів відповідно до ч. 1 ст 140 КПК / про цю відмову особа , що проводила досудове слідство , не складала . Окрім того , оскільки стан здоров’я ОСОБА_1 і група його інвалідності не були встановлені , питання відмови його від послуг адвоката є не обгрунтованим і спірним .

Тому колегія суддів дійшла висновку , що судове рішення відповідає вимогам ст. ст.237 ч. 1 п. 5 , 244 ч. 1 п. 6 , 246 КПК України.

                     Керуючись ст. ст. 244 і 246 КПК України , колегія суддів , -

                                                 Ухвалила :    

Апеляцію прокурора Романівського р-ну залишити без задоволення , а постанову суду того ж району від 29.04.2009 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 – без зміни .

          Судді :