УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем   України

„ 08 “ квітня 2010 року                      м. Житомир

Колегія  суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

      головуючого – судді                            Фоміна Ю.В.

      суддів:       Михайловського В.І. ,  Шеніна  П.О.                     з участю:          прокурора                  Поліщука В.Л.

          адвоката                                                 ОСОБА_1

          потерпілого                                ОСОБА_2

законного представника        

   потерпілого                    ОСОБА_3

   за участю перекладача                      ОСОБА_4

Справа №11-145/2010 р.             Головуючий у суді 1-ї інстанції Барєнко С.Г. Категорія  ч. 3 ст. 153 КК України                     Суддя-доповідач Шенін П.О.

          розглянула у відкритому  судовому засіданні кримінальну справу  за  апеляцією засудженого ОСОБА_5  на  вирок  Житомирського районного  суду  Житомирської області  від   11 листопада 2009  року,  яким

ОСОБА_5 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця і мешканця АДРЕСА_1,  громадянина Швейцарської Конфедерації, несудимого,-

   було засуджено:

за ч.3 ст. 153  КК України - на 11 років 6 місяців позбавлення волі;

за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 153 КК України на 9 років позбавлення волі;

за ч.2 ст. 156 КК України на 2 роки позбавлення волі.

 На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання - 11 років 6 місяців позбавлення волі.  

До вступу вироку в законну силу  запобіжний захід засудженому  залишено – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обрахований з часу затримання, тобто з 30 грудня 2006 року.

Стягнуто із засудженого на користь потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, тобто  кожному по 15000 грн. та на користь держави судові витрати в розмірі 3859 грн. 53 коп.

Речові докази: паспорт ОСОБА_5, відеокасету ?анасонік”, компакт диск з фото та відеозаписами, квитанції про валютно-обмінні операції, копії рахунків готелю ?итомир”, реєстраційну картку готелю ?нтер” на ім’я ОСОБА_5 – вирішено зберігати при матеріалах справи.

Також вирішено:

- фотоапарат ?уджі”, карту пам’яті до нього, мобільний телефон ?окія”, флеш-карту до мобільного телефону ?окія” 128 Мб., автомобіль ?пель-Вектра” реєстраційний номер НОМЕР_1 – конфіскувати;

- запечатану упаковку презервативів ?усарські” в кількості трьох штук, упаковку препарату ?отенціале”, плед – знищити;

- шорти ОСОБА_9, ОСОБА_7 – передати останнім.

Згідно вироку, ОСОБА_5  засуджено за наступні злочини.

Засуджений в період липня-серпня 2004 року, травня 2005 року, червня-жовтня місяців та  30 грудня 2006 року, перебуваючи на території Житомира та Житомирської області, неодноразово задовольняв статеву пристрасть неприродним способом, з використанням безпорадного стану потерпілої особи, щодо малолітньої особи, а також скоював розбещення малолітніх при таких обставинах.

Так, 13 липня 2004 року ОСОБА_5 вищевказаним власним автомобілем „Форд", перетнувши державний кордон України, прибув до м.Житомира та оселився в готелі "Житомир", розташованому на площі Перемоги, 6.

Після цього ОСОБА_5 у вказаний часу, з метою підшукування малолітньої особи для вчинення розпусних дій, вирушив до автостанції по АДРЕСА_2, де звернувся до малолітнього ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, достовірно знаючи про те, що той є малолітньою особою, без супроводу дорослих, які могли б завадити скоєнню злочину, запропонував йому знайомство з подальшим пригощанням в кафе та придбанням одягу і взуття.

ОСОБА_11, вислухавши засудженого та не здогадуючись про його злочинні наміри, спокусившись пропозицією підсудного ОСОБА_5 щодо безкоштовного пригощання в кафе і відвідування комп’ютерних клубів, дав свою згоду. ОСОБА_5, отримавши його згоду та намагаючись здобути прихильність дитини, за власні кошти пригощав його в кафе, а потім придбав потерпілому на ринку одяг та взуття.

Таким чином, увівши ОСОБА_11 в оману, засуджений запросив останнього до готелю "Житомир", де той залишився з ним в номері наодинці. Після чого, засуджений повністю роздягнувся та здійснив відносно потерпілого розпусні дії.

Вчинивши вказані дії, ОСОБА_5 продовжував їх у вказаному готелі. Так, в період з 13 липня 2004 року до 24 липня 2004 року засуджений , використовуючи безпорадний стан малолітнього ОСОБА_11, за грошову винагороду неодноразово вчиняв насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, а також розбещував малолітнього потерпілого. Після чого засуджений 24.07. 2004 року виїхав за межі України.

Продовжуючи здійснювати намір вчинення  статевих злочинів, ОСОБА_5, 9 серпня 2004 року власним автомобілем "Форд", з метою насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом та вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, перетнув Державний кордон України, прибув до м. Житомира та оселився в названому готелі "Житомир".

Після цього ОСОБА_5, знаходячись біля готелю "Житомир" та реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, звернувся до раніше йому знайомого малолітнього ОСОБА_11, запропонувавши йому поїхати за місто для спільного відпочинку, на що останній погодився.

 Засуджений на власному автомобілі "Форд" відвіз потерпілого  на берег річки Тетерів на околицю с. Тригір'я Житомирського району, де перший в салоні автомобіля зняв з себе білизну та скоїв розбещення малолітнього ОСОБА_11

Наступного дня ОСОБА_5, знаходячись біля парку культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна в м. Житомирі та реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на повторне вчинення насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, звернувся до малолітнього ОСОБА_11, запропонувавши йому поїхати за місто для спільного відпочинку, який, спокусившись можливістю отримати за це гроші, дав засудженому свою згоду.

Отримавши її, ОСОБА_5 власним автомобілем "Форд" відвіз ОСОБА_11 за місто Житомир, де в невстановленому досудовим слідством місці в салоні автомобіля зняв з себе білизну  та за грошову винагороду, використовуючи безпорадний стан потерпілого, повторно скоїв насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом щодо малолітнього потерпілого.

Наступного дня ОСОБА_5, знаходячись   біля    вказаного парку  культури,   з метою повторного  задоволення статевої пристрасті неприродним способом, знову запропонував малолітньому ОСОБА_11 за грошову винагороду поїхати за місто для спільного відпочинку. Той дав згоду.

Засуджений власним автомобілем "Форд" відвіз ОСОБА_11 за місто Житомир, де в невстановленому досудовим слідством місці, знаходячись в салоні автомобіля, зняв з себе білизну та за грошову винагороду, використовуючи безпорадний стан потерпілого, повторно скоїв насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом щодо малолітнього, заплативши йому за це гроші.

Після вчиненого ОСОБА_5 виїхав за межі України.

1 травня 2005 року вищезгаданим автомобілем "Форд", з метою повторного вчинення насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а також з метою вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, засуджений знову прибув до м. Житомира та оселився в готелі "Житомир".

Знаходячись біля нього, з метою повторного задоволення статевої пристрасті неприродним способом відносно малолітньої особи, засуджений звернувся до ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, при цьому достовірно знаючи про те, що той є малолітнім і знаходиться біля готелю без супроводу дорослих, які могли б завадити вчиненню злочину. Запропонував ОСОБА_12 підсудний увів останнього в оману.

В свою чергу, ОСОБА_12, вислухавши засудженого та не здогадуючись про його злочинні наміри, спокусившись пропозицією безкоштовного пригощання в кафе та можливістю пограти в комп'ютерні ігри, погодився зустрічатися з ним. Водночас ОСОБА_5 звернувся до раніше йому знайомого малолітнього ОСОБА_11, з яким домовився за грошову винагороду про зустріч наступного дня біля готелю "Житомир", для подальшого виїзду за місто разом з ОСОБА_12 і  спільного відпочинку.

Отримавши згоду ОСОБА_12 і ОСОБА_11 та намагаючись здобути прихильність дітей, ОСОБА_5 за власні кошти пригощав останніх в кафе, платив за їх розваги в одному з комп'ютерних клубів міста, домовившись з ними про зустріч наступного дня біля готелю "Житомир" для спільного відпочинку за межами міста.

Наступного дня, готуючись до реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 в магазинах міста придбав продукти харчування для пригощання ОСОБА_12 та ОСОБА_11

Зустрівшись з ними, засуджений власним автомобілем "Форд" відвіз дітей на берег р.Тетерів на околицю с. Тригір'я Житомирського району. В салоні автомобіля, знявши  з себе білизну в присутності ОСОБА_11 та ОСОБА_12, скоїв розбещення малолітніх, а потім за грошову винагороду, використовуючи безпорадний стан дітей, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом відносно ОСОБА_12.

Спокусивши останнього грошовою винагородою і використовуючи безпорадний стан потерпілого, в період з 1 до 14 травня 2005 року засуджений  продовжував вчиняв свої злочинні дії щодо цього малолітнього. Неодноразово виїжджаючи з ним на територію Житомирського району, задовольняв статеву пристрасть неприродним способом відносно ОСОБА_12, а також неодноразово скоював його розбещення . Після 14 травня 2005 року виїхав за межі України.

05 червня 2006 року ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність, власним автомобілем "Опель-Вектра" реєстраційний номер НОМЕР_1, з метою вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, прибув до м. Житомира та оселився в згаданому готелі "Житомир".  

Після цього,  знаходячись біля готелю "Житомир" та реалізуючи свої злочинні наміри на розпусні дії щодо малолітньої особи, засуджений звернувся до раніше знайомого малолітнього ОСОБА_12 та запропонував йому спільно відпочити за межами міста, при цьому пообіцявши грошову винагороду, на що той дав згоду.

Наступного дня, готуючись до реалізації  злочинних планів, ОСОБА_5 придбав продукти харчування для пригощання ОСОБА_12 та приготував туристичний намет, в якому  планував здійснити розбещення малолітнього та який був йому необхідний для укриття вчинення статевого злочину від можливих свідків.

Зустрівшись з ОСОБА_12 біля готелю, засуджений вказаним автомобілем вивіз його на берег ріки Тетерів на околиці с. Тригір'я Житомирського району. Після чого розклав заздалегідь приготовлений туристичний намет, куди запросив ОСОБА_12 і де, знявши з себе білизну, скоїв розбещення цього малолітнього.

1 липня 2006 року засуджений виїхав за межі України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 23 липня 2006 року вищевказаним власним автомобілем "Опель-Вектра", з метою вчинення статевих злочинів, прибув до м. Житомира, де оселився в готелі "Житомир".

В двадцятих числах липня 2006 року засуджений, знаходячись в парку культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна,  з метою вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, звернувся до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, та достовірно знаючи про те, що останній є малолітнім, запропонував йому знайомство з подальшим пригощанням в кафе, розвагами в комп'ютерному клубі та атракціонах парку. ОСОБА_6 на це погодився, не здогадуючись про злочинні плани засудженого.

У вказаний час та за таких же обставинах ОСОБА_5 звернувся до раніше знайомого малолітнього ОСОБА_11, якому за грошову винагороду запропонував безкоштовне пригощання в кафе міста та спільний відпочинок за містом, на що той дав згоду.

Отримавши згоду ОСОБА_6 та ОСОБА_11, засуджений, намагаючись здобути прихильність дітей, за власні кошти пригощав їх в кафе, платив за їх розваги в комп'ютерних клубах міста. Після чого домовився з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 про зустріч наступного дня в названому парку культури для подальшого спільного відпочинку за містом, увівши таким чином ОСОБА_6 в оману.

Наступного дня, готуючись до реалізації своїх злочинних планів, ОСОБА_5 придбав продукти харчування для пригощання дітей та приготував туристичний намет, в якому він планував здійснити розбещення малолітніх та укрити злочин від можливих свідків. Зустрівшись з дітьми в парку культури, засуджений власним автомобілем "Опель-Вектра" відвіз їх до берега ріки Тетерів, що на околиці с. Тригір'я Житомирського району.

Там ОСОБА_5 розклав заздалегідь приготовлений туристичний намет, куди запросив ОСОБА_6, де зняв з себе білизну і здійснив відносно нього розпусні дії.

Після чого ОСОБА_5 запросив до намету ОСОБА_11 і також вчинив  розпусні дії щодо нього.

 Продовжуючи злочинну діяльність, 02 серпня 2006 року ОСОБА_5, знаходячись в парку ім. Гагаріна, звернувся до ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, достовірно знаючи про те, що названі особи є малолітніми, запропонувавши їм знайомство з подальшим пригощанням в кафе, розвагами в комп'ютерному клубі та атракціонах парку.

ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, вислухавши ОСОБА_5 та не здогадуючись про його злочинні наміри, спокусившись пропозицією , погодилися на неї.

В цей же час ОСОБА_5 запропонував за грошову винагороду розважитись та провести час разом з іншими дітьми раніше знайомому малолітньому ОСОБА_11, який дав свою згоду.

Таким чином ОСОБА_5, отримавши згоду малолітніх ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, намагаючись здобути прихильність дітей, за власні кошти пригощав їх в кафе, платив за дитячі розваги в комп'ютерних клубах міста. Після чого домовився з ними всіма  про зустріч наступного дня о 12 годині біля готелю "Житомир" для подальшого спільного відпочинку за межами міста, увівши таким чином дітей в оману.

Готуючись до реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 придбав продукти харчування для  пригощання  ОСОБА_13,  ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, приготував туристичний намет, в якому він планував здійснити розбещення малолітніх та укрити злочин від можливих свідків. Зустрівшись з вказаними дітьми біля готелю, засуджений власним автомобілем "Опель-Вектра" відвіз їх на берег ріки Тетерів, що на околиці с. Тригір'я Житомирського району.

У названому місці ОСОБА_5 розклав заздалегідь приготовлений туристичний намет, куди по черзі запросив ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, де зняв з себе білизну і скоював розбещення  малолітніх.

Після цього ОСОБА_5 08 серпня 2006 року виїхав за межі України.

Відчувши безкарність за заподіяне та з метою продовження вчинювати  статеві злочини, ОСОБА_5 20 серпня 2006 року тим же власним автомобілем "Опель-Вектра" прибув до м. Житомира, де знову оселився в  готелі "Житомир".

Знаходячись в двадцятих числах серпня 2006 року біля цього готелю і з метою повторного задоволення статевої пристрасті неприродним способом, засуджений звернувся до ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 року народження, достовірно знаючи про те, що остання є малолітньою особою, знаходиться біля готелю без супроводу дорослих, які могли б завадити злочину, запропонував їй знайомство з подальшим пригощанням в кафе та катанням на автомобілі.

ОСОБА_10, вислухавши ОСОБА_5 та не здогадуючись про його злочинні наміри, спокусившись пропозицією безкоштовного пригощання в кафе міста та можливістю покататися в автомобілі, погодилася на його пропозицію. Після чого підсудний ОСОБА_5, з метою повторного вчинення задоволення статевої пристрасті неприродним способом, за грошову винагороду запропонував розважитись та провести разом з ним час ОСОБА_10 та раніше знайомому малолітньому ОСОБА_11 Спокусившись можливістю отримати від ОСОБА_5 гроші, ті дали останньому свою згоду.

Отримавши її та намагаючись здобути прихильність останніх, засуджений за власні кошти пригощав дітей в кафе, після чого власним автомобілем відвіз їх на околицю села Глибочиця Житомирського району і області, де в салоні  автомобіля в присутності ОСОБА_11 роздягнувся та повторно задовольнив статеву пристрасть неприродним способом щодо цього малолітнього.

Після чого запросив до салону автомобіля малолітню ОСОБА_10 та демонструючи їй свої оголені статеві органи, за грошову винагороду, повторно, використовуючи безпорадний стан потерпілої, повторно задовольнив статеву пристрасть неприродним способом відносно неї.

Продовжуючи злочинну діяльність, в двадцятих числах серпня 2006 року, знаходячись в названому парку культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна, з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітнього, засуджений звернувся до раніше знайомих малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_7, запропонувавши їм за грошову винагороду знову поїхати за с. Тригір'я Житомирського району. Спокусившись можливістю отримати гроші від ОСОБА_5, останні дали на це свою згоду.

Отримавши згоду і намагаючись здобути прихильність дітей, засуджений наступного дня, готуючись до реалізації своїх злочинних планів, придбав продукти харчування для пригощання дітей, а також приготував туристичний намет, в якому планував задовольнити статеву пристрасть неприродним способом. Зустрівшись з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 біля готелю "Житомир", засуджений власним автомобілем "Опель-Вектра" відвіз дітей на берег ріки Тетерів, що на околиці с. Тригір'я Житомирського району.

У вказаному місці ОСОБА_5 розклав заздалегідь приготовлений туристичний намет, куди запросив ОСОБА_9, де зняв з себе білизну та з метою повторного задоволення статевої пристрасті неприродним способом, застосовуючи фізичне насильство, намагався роздягти ОСОБА_9, але не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, бо ОСОБА_9 від нього втік.

Після цього ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність, з той же метою спробував вчинити згаданий злочин щодо малолітнього ОСОБА_7, але також не зміг довести його  до кінця з причин, що не залежали від його волі, бо ОСОБА_7 теж від нього втік.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_5 на початку вересня 2006 року, у вечірній час, з метою повторного задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітнього, зустрівши в м. Житомирі раніше знайому малолітню ОСОБА_10, запросив її до салону свого автомобіля та відвіз її в двір загально - освітньої школи № 20, розташованої по вул. Східній, 65, де скориставшись темрявою та відсутністю сторонніх осіб, які могли б завадити скоєнню злочину, за грошову винагороду, повторно, використовуючи безпорадний стан потерпілої особи, скоїв повторне задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітньої.

Після цього ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність, в першій половині вересня 2006 року, знаходячись в парку культури та відпочинку ім. Гагаріна в м. Житомирі, з метою повторного задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітнього, звернувся до раніше знайомих малолітніх ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, запропонувавши їм за гроші знову поїхати за с. Тригір'я Житомирського району. Останні, спокусившись можливістю отримати від ОСОБА_5 гроші, дали свою згоду.

Засуджений, отримавши згоду малолітніх і намагаючись здобути прихильність дітей, наступного дня, готуючись до реалізації злочинних намірів, придбав продукти харчування для їх пригощання та приготував туристичний намет, в якому він планував скоїти злочини. Зустрівшись з дітьми біля готелю "Житомир", засуджений власним автомобілем "Опель-Вектра" відвіз їх на берег ріки Тетерів, що на околиці с. Тригір'я Житомирського району.

Знаходячись там, ОСОБА_5 розклав заздалегідь приготовлений туристичний намет, куди запросив ОСОБА_13 та, погрожуючи залишити його самого в лісі у разі непокори, повторно, використовуючи безпорадний стан потерпілої особи, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом відносно цього малолітнього.

Після цього ОСОБА_5 запросив по черзі до вказаного туристичного намету малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, де за грошову винагороду і використовуючи безпорадний стан потерпілих, повторно задовольняв  статеву пристрасть неприродним способом відносно малолітніх.

Далі 15 вересня 2006 року ОСОБА_5 виїхав за межі України.

09 жовтня 2006 року ОСОБА_5 власним автомобілем "Опель-Вектра”, з метою повторного насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітньої особи, а також її розбещення перетнув Державний кордон України і  прибув до м. Житомира, 11 жовтня 2006 року знову  оселився в готелі "Житомир".

Цього ж дня ОСОБА_5, знаходячись біля готелю "Житомир" та реалізуючи вищевказані злочинні наміри,  звернувся до раніше     знайомих малолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_7, запропонувавши за грошову винагороду їм знову поїхати за с. Тригір'я Житомирського району. Ті, спокусившись можливістю отримати від ОСОБА_5 гроші, дали свою згоду.

Отримавши цю згоду і намагаючись здобути прихильність дітей, засуджений придбав продукти харчування для їх пригощання. Маючи приготовлений заздалегідь туристичний намет, в якому він планував задовольнити статеву пристрасть неприродним способом, а також розбещувати малолітніх, він власним автомобілем "Опель-Вектра” відвіз ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 на берег ріки Тетерів, що на околиці с. Тригір'я Житомирського району.

Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_5 розклав заздалегідь приготовлений туристичний намет, куди запросив ОСОБА_13, де, знявши з себе білизну, за грошову винагороду та використовуючи безпорадний стан потерпілого, повторне задовольнив статеву пристрасть неприродним способом відносно цього малолітнього.

Далі ОСОБА_5 запросив до вказаного туристичного намету по черзі малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, де , використовуючи їх безпорадний стан,   розбещував цих малолітніх.

12 жовтня 2006 року ОСОБА_5,  знаходячись біля    готелю "Житомир", реалізуючи свої злочинні плани на розпусні дії щодо малолітньої особи, звернувся до раніше знайомого малолітнього ОСОБА_12, запропонувавши йому за грошову винагороду виїхати для спільного відпочинку за місто, на що той дав згоду.

Наступного дня, готуючись до реалізації своїх злочинних планів, ОСОБА_5 придбав продукти харчування для пригощання ОСОБА_12 та приготував туристичний намет, в якому він планував розбещувати малолітнього і укритись від можливих свідків злочину. Зустрівшись з ОСОБА_12 біля готелю "Житомир", засуджений власним автомобілем "Опель-Вектра" відвіз його на берег ріки Тетерів на околицю с. Тригір'я Житомирського району.

Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_5 розклав заздалегідь приготовлений туристичний намет, куди запросив ОСОБА_12, де повністю роздягнувся та скоїв його розбещення.

13     жовтня 2006 року в   денний час ОСОБА_5, знаходячись біля    готелю "Житомир"    та  продовжуючи  свою злочинну    діяльність по   задоволенню    статевої    пристрасті    неприродним способом щодо малолітньої особи, знову звернувся до малолітнього ОСОБА_12, запропонувавши йому виїзд за місто для спільного відпочинку за грошову винагороду, на що той, спокусившись можливістю отримати гроші, дав згоду.

ОСОБА_5 автомобілем "Опель-Вектра" відвіз ОСОБА_12 на берег ріки Тетерів, що на околиці с. Тригір'я Житомирського району.

У вказаному місці засуджений розклав заздалегідь приготовлений туристичний намет, куди запросив ОСОБА_12, де, роздягнувши себе і потерпілого, за грошову винагороду, повторно і використовуючи безпорадний стан того, змусив ОСОБА_12 задовольняти його статеву пристрасть неприродним способом.

Після вчинення вказаних злочинів 14 жовтня 2006 року ОСОБА_5 виїхав за межі України.

Однак 17 грудня 2006 року ОСОБА_5, з метою продовження  повторного вчинення статевих злочинів щодо малолітніх, власним автомобілем "Опель-Вектра" перетнув Державний кордон України та 18 грудня 2006 року прибув до м. Житомира.

 Готуючись до вищевказаного, він пішов до нічного клубу "Атлантіс" по вул. Київській, № 13, де запропонував  ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9 року народження, достовірно знаючи про те, що він є малолітньою особою, без супроводу дорослих, які могли б завадити скоєнню злочину, знайомство з подальшим пригощанням в кафе та катанням на автомобілі. ОСОБА_14, вислухавши ОСОБА_5 та не здогадуючись про його злочинні наміри, спокусившись пропозицією щодо безкоштовного пригощання в кафе міста та катанням на автомобілі, погодився на пропозицію останнього.

Отримавши згоду ОСОБА_14 та намагаючись здобути прихильність дитини, засуджений за власні кошти пригощав його в кафе і увів в оману.

19.12.2006 р. вночі ОСОБА_5 разом з потерпілим власним автомобілем вирушив за межі Житомира та прибув до готелю "Інтер", що розташований на околиці с. Садки Житомирського району і області, де з метою вчинення статевих злочинів і з використанням безпорадного стану дитини поселився в кімнаті № 2, куди запросив потерпілого.

Знаходячись у кімнаті, ОСОБА_5 зняв з себе білизну,  роздягнув ОСОБА_14 та за грошову винагороду, повторно, використовуючи його безпорадний стан, змусив останнього задовольняти його статеву пристрасть неприродним способом.

19 грудня 2006 року в денний час ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність, разом з потерпілим ОСОБА_14 переїхав з готелю "Інтер" до вищевказаного готелю "Житомир" в м. Житомирі.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на вчинення розпусних дій   щодо   малолітньої   особи,   ОСОБА_5   знову   звернувся   до   малолітнього ОСОБА_14, запропонувавши йому за грошову винагороду спільно відпочити за межами міста, на що той дав згоду.

Отримавши її, ОСОБА_5 власним автомобілем "Опель-Вектра" у вечірній час відвіз ОСОБА_14 за с. Тригір'я Житомирського району, де в салоні вказаного автомобіля повністю роздягнувся та скоїв розбещення цього малолітнього.

23 грудня 2006 року в денний час ОСОБА_5, знаходячись біля готелю "Житомир", продовжуючи злочинну діяльність, направлену на вчинення повторного задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітньої особи, знову звернувся до раніше знайомого малолітнього ОСОБА_12, запропонувавши йому за грошову винагороду спільно відпочити за межами міста, на що той , спокусившись грішми, дав згоду.

Отримавши цю згоду, ОСОБА_5, власним автомобілем "Опель-Вектра" вивіз ОСОБА_12 за с. Тригір'я Житомирського району, де в салоні вказаного автомобіля зняв з себе білизну та за грошову винагороду, повторно, використовуючи безпорадний стан потерпілого, змусив його задовольняти статеву пристрасть неприродним способом.

 Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 24 грудня 2006 року біля готелю "Житомир" в м. Житомирі, з метою розбещення малолітніх, звернувся до ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10 року народження, достовірно знаючи, що останній є малолітньою особою, запропонувавши йому знайомство з подальшим пригощанням в кафе та катанням на автомобілі. ОСОБА_8, не здогадуючись про злочинні наміри підсудного, спокусився на ці пропозиції та дав свою згоду.

В цей же час ОСОБА_5 запропонував розважитись та провести разом час в кафе раніше знайомим малолітнім ОСОБА_13 та ОСОБА_12, які, вислухавши ОСОБА_5, також погодились на його пропозицію.

ОСОБА_5, отримавши згоду малолітніх і намагаючись здобути прихильність дітей, що полегшило б вчинення ним їх розбещення, за власні кошти пригощав їх в кафе та того ж дня власним автомобілем "Опель-Вектра" вивіз їх трьох на берег ріки Тетерів, що на околиці с. Тригір'я Житомирського району.

Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_5 запросив спочатку в салон автомобіля ОСОБА_13, де, повністю роздягнувшись, вчинив  розбещення цього малолітнього, заплативши йому гроші. Потім він же по черзі кликав у салон машини   ОСОБА_12 і  ОСОБА_8, аналогічно вчинив розбещення малолітніх за грошову винагороду.

Скоївши вказані злочини, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 за грошову винагороду наступного дня знову зустрітись біля готелю "Житомир" для подальшої поїздки за місто. Вони , вислухавши пропозицію ОСОБА_5 та спокусившись можливістю знову отримати від нього гроші, погодились на цю пропозицію .

25 грудня 2006 року ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну   діяльність, знаходячись біля готелю "Житомир" в м. Житомирі, з метою розбещення малолітніх, зустрівся з малолітніми ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Того ж дня у вечірній час, власним автомобілем "Опель-Вектра" і з метою розбещення малолітніх, вивіз вказаних осіб на берег ріки Тетерів за с. Тригір'я Житомирського району.

Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_5 запросив в салон свого автомобіля ОСОБА_13, де повністю роздягнувся і вчинив розбещення малолітнього, сплативши йому гроші.

Далі ОСОБА_5 по черзі запросив до салону вказаного автомобіля малолітніх ОСОБА_12, ОСОБА_8, де  аналогічно за грошову винагороду  вчинив розбещення цих малолітніх.

26 грудня 2006 в денний час ОСОБА_5, знаходячись біля готелю "Житомир", з метою повторного задоволення статевої пристрасті неприродним способом і з використанням безпорадного стану дітей, знову звернувся до малолітнього ОСОБА_12, запропонувавши йому за грошову винагороду виїзд за місто для спільного відпочинку, на що той дав згоду.

Отримавши цю згоду, ОСОБА_5 автомобілем "Опель-Вектра" відвіз ОСОБА_12 на берег ріки Тетерів за с. Тригір'я Житомирського району, де в салоні вказаного автомобіля зняв з себе білизну  та за грошову винагороду, повторно, використовуючи безпорадний стан потерпілого, змусив ОСОБА_12 задовольняти його статеву пристрасть неприродним способом.

28 грудня 2006 року в денний час ОСОБА_5, знаходячись біля готелю "Житомир" та продовжуючи свою злочинну діяльність, знову звернувся до малолітнього ОСОБА_12, запропонувавши йому за грошову винагороду спільно відпочити за межами міста, на що той  дав згоду.

Отримавши цю згоду , ОСОБА_5 власним автомобілем "Опель-Вектра" вивіз ОСОБА_12 за с. Тригір'я Житомирського   району,   де   в салоні вказаного автомобіля зняв   з себе білизну,  повторно, використовуючи безпорадний стан потерпілого, за грошову винагороду задовольнив статеву пристрасть неприродним способом відносно цього малолітнього.

30 грудня 2006 року в денний час ОСОБА_5, знаходячись в кафе, розташованому в магазині "Молодіжна Мода" на площі Перемоги, 3 в м. Житомирі, з метою розбещення малолітніх, звернувся до ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_11 року народження, достовірно знаючи про те, що той є малолітнім, запропонував останньому знайомство з подальшим пригощанням в кафе, розвагами в комп'ютерному клубі та катанням на автомобілі.

ОСОБА_15, вислухавши ОСОБА_5 та не здогадуючись про його злочинні плани,  спокусившись пропозицією безкоштовного пригощання в кафе міста та можливістю пограти на більярді, погодився з пропозицією підсудного.

В цей же час ОСОБА_5 звернувся до раніше знайомого малолітнього ОСОБА_12, що знаходився поряд з ОСОБА_15, якому також запропонував безкоштовне пригощання в кафе міста та спільний відпочинок за межами міста, який також дав свою згоду.

Отримавши згоду цих малолітніх, засуджений, намагаючись здобути прихильність дітей, за власні кошти пригощав їх в кафе, платив за їх гру в одному з більярдних клубів Житомира, увівши таким чином ОСОБА_15 в оману.

Після цього ОСОБА_5 власним автомобілем "Опель-Вектра" відвіз ОСОБА_15 та ОСОБА_12 за с. Тригір'я Житомирського району.

Знаходячись у вказаному місці, у вечірній час, в салоні автомобіля ОСОБА_5 роздягнувся та за грошову винагороду змусив ОСОБА_15 теж роздягнутись. Після чого засуджений фотографував його, вчинив  розпусні дії щодо малолітніх ОСОБА_15 та ОСОБА_12, під час чого і був затриманий співробітниками міліції.

Зі змісту апеляції засудженого ОСОБА_5 із доповненнями на 33 аркушах вбачається, що  він оспорює фактичні обставини справи та зазначає, що злочинів, передбачених відповідними статтями КК України, які були йому інкриміновані та за якими він був засуджений, він не вчиняв. Вказує на однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невиконання органом досудового слідства і судом 1-ої інстанції вказівок, які були дані судом апеляційної інстанції при скасуванні першого вироку по його справі.

Зокрема, зазначає, що Житомирській райсуд незаконно відхилив більшість  його клопотань щодо відводів судді і  прокурора, які упереджено відносились до нього, щодо заміни адвоката, який недостатньо захищав його, щодо обов’язкового виклику в суд потерпілих, їх законних представників і свідків по справі. Також вказує, що із 10 потерпілих суд допитав лише 5-ох, із 10 законних представників останніх – лише 6-ох, із 7 свідків – лише 3-ох. Показання не з’явившихся потерпілих, їх законних представників  та  свідків суд не оголошував і не досліджував. Не були запрошені до суду експерти, які проводили дослідження  по справі, не призначені нові необхідні експертизи, зокрема – в частині його можливості вступати у статеві стосунки; не проведений тест на імпотенцію. Суддя незаконно не повернула дану справу на додаткове розслідування прокуророві. Цивільні позови потерпілих під час судового засідання не були перевірені і незаконно задоволені. Відтворення обставин подій проведені неправильно, у його відсутність. Суд незаконно обмежував його виступ у судових дебатах, коли він намагався проаналізувати докази по справі і довести свою невинність.  Під час останнього слова суддя його переривала.

У вступній частині вироку не вказані усі учасники процесу, які приймали участь в судових засіданнях. Докази його вини по епізодах, які ОСОБА_5  аналізує в апеляції з доповненнями, на його думку у вироку наведені недостатньо або не наведені взагалі. Він стверджує, що вірити потерпілим немає підстав, вони його обмовляли. Він не вчиняв щодо них незаконних дій сексуального характеру. Покараний він судом неправильно.

Тому просить  вирок суду першої інстанції в частині свого засудження –скасувати, а  справу  -  повернути прокурору на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію засудженого, думки неповнолітнього  потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3, які заперечили проти апеляції і вважають, що ОСОБА_5 було правильно засуджено як по епізодам із ОСОБА_14, так і за іншими епізодами, безперечні докази по яким цім особам відомі, міркування прокурора про необхідність відхилення апеляції засудженого і залишення без зміни вироку суду 1-ої інстанції як законного та обгрунтованого, перевіривши вказаний вирок суду в межах, передбачених ст.365 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність залишення апеляції засудженого ОСОБА_5 без задоволення, а вироку суду 1-ої інстанції – без зміни з наступних підстав.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що раніше органи досудового слідства допустились істотних порушень кримінально-процесуального законодавства і  виклали факти недопустимої натуралізації опису обставин вчинення злочину в постанові про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_5 (т.3, а.с. 130-136), а також в обвинувальному висновку /т.3, а.с. 163-222/.

     Виносячи перший  вирок від 21.05.2008 року, при описанні формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та наведенні доказів, на яких грунтується цей висновок, Житомирського районний суд припустився недопустимої натуралізації опису обставин вчинення злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Зокрема, така недопустима натуралізація допущена судом у вироку при описанні формулювання обвинувачення (т.5 а.с.328-339) та викладенні доказів (т.5 а.с 340, 341, 344, 345, 346, 347).

Ця натуралізація була визнана істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки унеможливлювала його публічне оголошення та принижувала гідність потерпілої особи, відповідно до вимог  ст. ст. 398, 370 КПК України була визнана підставою для скасування судового рішення.  

За таких обставин колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області 9 вересня 2008 року дійшла до висновку про необхідність скасування прийнятого судом першої інстанції рішення та направила справу на додаткове розслідування /т. 4, а.с. 447- 462/.

З інших підстав перший вирок по справі ОСОБА_5 не скасовувався.

Органи досудового слідства відкоректували обвинувачення останньому і вдруге направили кримінальну справу в місцевий  суд /т.7/.

09.01.2009 року своєю постановою Житомирський райсуд знову направив дану кримінальну справу на дослідування прокурору Житомирського р-ну, зазначивши, що ухвала апеляційного суду від 09.09.2008 року виконана не повністю, із доказової частини обвинувального висновку зайва натуралізація  не була виключена /т. 8, а.с. 49/.

Виконавши наведені вказівки, органи досудового слідства усунули недоліки, склали обвинувальний висновок у відповідності до вимог ст. 223 КПК України і 12.03.2009 року направили кримінальну справу ОСОБА_5 до  розгляду Житомирського районного суду Житомирської області / т. 8, а.с. 84-124 і 156/.

Останнім судом дана справа 23.03.2009 року була прийнята до провадження / т.8, а.с. 161/, а 11.11.2009 року щодо ОСОБА_5 був постановлений обвинувальний вирок.

Тому твердження засудженого в його апеляції, що нібито попередні вказівки апеляційного суду від 09.09.2008 року виконані не були, є безпідставними.

Що стосується саме апеляції засудженого , то вона є надмірно просторою, містить перелік і тлумачення багато статей КК та КПК України, констатує хід досудового і судового слідства. Коментувати вищевказане не має потреби, оскільки ухвала апеляційного суду повинна відповідати  вимогам ст. 377 КПК України.

Твердження в апеляції про невинність засудженого з посилкою на те, що нібито ніхто з потерпілих або їх законних представників не з’явився самостійно зі скаргою в міліцію – є необгрунтованим. За матеріалами справи, ОСОБА_5 було затримано працівниками міліції під час вчинення останнього епізоду злочинів щодо малолітніх потерпілих, після чого органи досудового слідства почали встановлювати інших аналогічних осіб. Порушень процесуального закону в цьому немає.

В додаткових доводах до апеляції засудженого на аркушах 9-11 ним зазначено, що суд 1-ої інстанції неправильно вирішив заявлені ним відводи прокурору та судді, не замінив йому адвоката і це є підставою для скасування вироку. Колегія суддів з цим твердженням не погоджується, оскільки вказані клопотання вирішені відповідно до вимог ст. ст. 56-58 КПК України. Вказівка в апеляції на а.10 про те, що ?уд зрозумів необхідність замінити адвоката ОСОБА_1 і тому направив листа в Раду адвокатів” – є необгрунтованою. У цьому листі голові Житомирської обласної спілки адвокатів /т. 8, а.с. 164/ суд просив вирішити питання про можливе призначення підсудному нового адвоката, оскільки від попереднього той відмовився. Спілка адвокатів такої можливості не знайшла / т.8, а.с. 168/. У колегії суддів апеляційного суду немає підстав вважати, що адвокат ОСОБА_1 недобросовісно виконував свої обов’язки.

 Безпідставними колегія суддів знаходить твердження в апеляції на а.12 про постійні відхилення судом 1-ої інстанції клопотань підсудного, оскільки це суперечить протоколу судового засідання. Клопотання підсудного по справі були розглянуті судом з дотриманням вимог ст. ст. 263 п. 3 та 296 КПК України, тобто обгрунтовані – задовольнялись, а необгрунтовані – відхилялись. Зокрема, суд повторно викликав для допитів потерпілих, їх представників і свідків, неодноразово виносив постанови про примусовий привід потерпілих і свідків, тощо.

Суд правильно відхилив клопотання про ?ідміну цивільних позові” /т.8, а.с. 260/, оскільки це не передбачено процесуальним законом.

Суд відхилив клопотання про ?роведення тесту на імпотенцію” підсудного, оскільки прийняв до уваги фактичні обставини справи, покази потерпілих про конкретні дії ОСОБА_5 по епізодах злочинної діяльності та ті висновки  експертиз, які були проведені по справі / судово-медична, комплексна судово-психолого-психіатрична та комісійна судово - медична  експертизи/. Посилка на них та їх зміст викладений  у вироку в т. 9 на а.с. 101.

Зокрема, висновок останньої експертизи спростував твердження засудженого про неможливість вчинення ним статевих злочинів внаслідок певного стану здоров’я. Допитані неодноразово органами попереднього слідства та судом потерпілі також викривали засудженого по справі у вчиненні багато численних злочинних діях сексуального характеру. Суд 1-ої  інстанції обгрунтовано повірив потерпілим та їх законним представникам, оскільки їх покази були об’єктивними, не суперечили іншим дослідженим судом доказам у своїй сукупності.

Так, за останнім епізодом 30.12.2006 року ОСОБА_5 був затриманий працівниками міліції безпосередньо на місці  вчинення злочину: у вечірній час, в салоні свого автомобіля, у роздягнутому стані, разом з також роздягнутим малолітнім потерпілим ОСОБА_15, тобто під час вчинення розпусних дій щодо двох малолітніх потерпілих / в тому числі – ОСОБА_12/. В першого були вилучені презервативи /т.1, а.с. 203-205/, а також мобільний телефон ”Нокія”, карта пам’яті якого містила фото потерпілих /т.1, а.с. 28/.

За цим же епізодом засуджений був викритий протоколом огляду речових доказів – фотоапарату ?уджі”, з виявленням зображень 0072 та 0073, тобто  ОСОБА_15 у роздягнутому стані. Останній при допитах ствердив, що ці фото зробив саме ОСОБА_5 в день затримання /т.1, а.с. 79-92,114-139, зокрема ОСОБА_15 – на а.с. 139/.

Вперте заперечення ОСОБА_5 факту вчинення ним вказаного епізоду злочину свідчить про його неправдивість, нещирість, намагання уникнути кримінальної відповідальності.

Далі, твердження в апеляції /а.13/ про незаконність проведення на досудовому слідстві відтворення обставин подій з потерпілими  у відсутності ОСОБА_5, а також про те, що суд  не перевіряв усі інкриміновані йому епізоди, колегія суддів знаходить надуманими. Ці слідчі дії проведені з дотриманням вимог ст. 194 КПК України. Згідно до протоколу судового засідання, епізоди обвинувачення судом були ретельно перевірені та із його обсягу була виключена певна кваліфікуюча ознака.  

Судові дебати по справі у суді 1-ої інстанції, зокрема – виступ підсудного -  проходили 19 жовтня та 9-10  листопада 2009 року / т.9, а.с. 86-93/, тобто тривалий час. Суд був вимушений робити підсудному зауваження, оскільки він повторювався у виступі. Ці зроблені зауваження не є підставою для скасування вироку і не свідчать про порушення вимог п. 13 ст. 370 КПК України.

Вказівка в апеляції засудженого на а. 15 про деяку пропущену інформацію у вступній частині вироку частково є правильною. У цій частині вироку дійсно не зазначені прізвища 5 потерпілих, 6 законних їх представників та перекладача ОСОБА_4, які фактично приймали участь в судовому засіданні. Однак колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги, що процес по справі був досить тривалий і потерпілі та їх законні представники з’являлись в судові засідання в різний час. На останньому засіданні була присутня лише потерпіла ОСОБА_8  /т.9, а.с. 85/.  Вище наведене є помилкою суду, однак це не є безумовною підставою для скасування вироку, оскільки дані процесуальні спрощення не є істотними  порушеннями/ст. 370 і 333 КПК України/.

В решті твердження в апеляції на а. 15 є невірними, оскільки у вступній частині вироку прізвища секретарів вказані, а прізвища свідків та педагога - процесуальний закон не вимагає зазначати.

Засуджений ОСОБА_5 вказав в апеляції, що його вина за всіма епізодами обвинувачення не доведена, ані потерпілі, ані свідки чи будь-які інші докази його не викривають. Він також додав, що суд не досліджував покази нез’явившихся потерпілих, їх представників та свідків.

Перевірив матеріали кримінальної справи ОСОБА_5 о 9 томах, колегія суддів знаходить, що дані твердження є безпідставними.

Після скасування першого вироку суду і під час повторного розгляду даної справи судом 1-ої інстанції, із 10 потерпілих та 10 їх законних представників, а також 7 свідків обвинувачення суд безпосередньо допитав в різних засіданнях 5 потерпілих, 6 їх законних представників та 3 свідків. Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_18 /т.9, а.с. 42-43, 45-51/, а також потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 / т. 9, а.с. 10-16, 17-30, 34-41/ викривали ОСОБА_5 у злочинній діяльності по справі, розповідали також про відомі їм аналогічні незаконні дії сексуального характеру щодо інших потерпілих. Покази неповнолітніх потерпілих підтвердили їх законні представники. Суд безпосередньо переглянув відео плівки, які підтверджували висунуте обвинувачення / т. 9, а.с. 72/, оглянув речові докази та дослідів інші докази по справі, про що зазначено у вироку.

Твердження засудженого ОСОБА_5 про те, що суд не досліджував показання нез’явившихся осіб /потерпілих, їх законних представників та свідків/, є безпідставними і суперечать протоколу судового засідання, в якому є записи про дослідження цих доказів /т.9, а.с. 55-56/. Окрім того, суд 1-ої інстанції оголосив протоколи допитів осіб, допитаних під час першого розгляду даної справи Житомирським районним судом.

Той же суд при повторному розгляді справи приймав усі можливі міри реагування для виклику в судове засідання для допиту потерпілих свідків, виносив постанови про їх привід, тощо, витребував і одержував рапорти працівників міліції про неможливість доставки певних осіб в суд, довідки  адресного бюро і різних установ, заяви деяких осіб про неможливість їх явки з проханням слухати справу без них /т.8, а.с. 206, 212, 218, 242, тощо/.

Засуджений ОСОБА_5 в апеляції заперечує усі показання, які потерпілі давали проти нього протягом досудового та судового слідства по справі і викривали його в злочинних діях сексуального характеру. Однак колегія суддів вважає, що суд 1-ої інстанції зробив обгрунтований, об’єктивний і правильний висновок про доведеність вини ОСОБА_5 в інкримінованому йому обвинуваченні, а невизнання останнім своєї вини свідчить про його намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Зокрема, в апеляції засуджений заперечує епізоди з потерпілим ОСОБА_14 в грудні 2006 року. Однак безпосередньо в апеляційному суді вказаний потерпілий та його законний представник ОСОБА_3 викрили ОСОБА_5 по злочинним епізодам 18-19.12.2006 року. Не вірити їм у колегії суддів немає підстав, оскільки їх показання об’єктивно узгоджуються з показаннями інших аналогічних неповнолітніх потерпілих.

Час народження потерпілого ОСОБА_11 оголошений судом і вказаний у вироку таким чином, як він був зазначений у протоколі допиту  в т. 2 на а.с. 144 – 01.01.1991 року. В інших матеріалах справи рік народження потерпілого був уточнений – 1993 /т. 2, а.с. 118-119, 138-139/. Ці уточнення слід внести у вирок.

Час вчинення Х.П. ОСОБА_5 злочинних дій по конкретним епізодам пред’явленого обвинувачення збігається з документами, які підтверджують факт перебування першого на території держави Україна.

Таким чином колегія суддів, перевіривши дану кримінальну справу, дійшла висновку про те, що Житомирській районний суд дійшов правильного висновку про доведеність вини засудженого по справі  і вірно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ст. ст. 153 ч. 3, 156 ч. 2, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 153 КК України. Обрана засудженому міра покарання у вигляді тривалого строку позбавлення волі відповідає вимогам ст. 65 КК України, ступеню тяжкості вчинених ним щодо малолітніх осіб злочинів, при цьому враховані усі дані про особу винного і його відношення до заподіяного ним.

Цивільні позови потерпілих розглянуті судом 1-ої інстанції правильно і відповідно до вимог матеріального і процесуального закону. Вважати розмір стягнутих із засудженого сум у відшкодування моральної шкоди надмірно великим – підстав немає.

Доля речових доказів по справі вирішена судом вірно і відповідно до вимог кримінально - процесуального закону держави Україна. Повертати ці речові докази засудженому, як він того вимагає в апеляції на а. 31, підстав немає. Також немає підстав і для часткового звільнення засудженого ОСОБА_5 від несення судових витрат, покладання їх на державу Україна. Дані питання вирішені судом у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

Із засудженого на користь держави, відповідно до останнього вказаного закону, додатково підлягають стягненню судові витрати по оплаті проїзду потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3 на засідання суду апеляційної інстанції 2 та 7 квітня 2010 року – 24 грн. 09 коп. х 2 = 48 грн. 18 коп.

Ця ж сума – 48 грн. 18 коп. – підлягає виплаті ОСОБА_19 за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Житомирського районного  суду Житомирської області  від            11 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 – залишити без зміни.

Уточнити час народження потерпілого ОСОБА_11 – 01.01.1993 року.

Провести оплату судових витрат на користь законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 – його матері ОСОБА_19  за проїзд на засідання апеляційного суду Житомирської області 2 та 7 квітня 2010 року в сумі  48 грн. 18 коп. за рахунок держави.

Стягнути вказані витрати в сумі 48 грн. 18 коп. із засудженого ОСОБА_5 на користь держави Україна.

Судді: