УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
Іменем України
13 квітня 2010 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої – судді Мельничук Н.М.
суддів: Ляшука В.В. , Шеніна П.О.
з участю прокурора Філя С.В.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями пом. прокурора Житомирського р-ну, захисника ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 24.02. 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, працюючого муляром ТОВ „Будівельна компанія „Дельта-Буд” м. Києва, несудимого, -
було засуджено на 3 роки позбавлення волі за ст. 187 ч.1 КК України.
Запобіжний захід засудженому залишений - підписка про невиїзд.
Строк відбування покарання обрахований із часу приведення вироку до виконання, зараховано перебування під вартою із 26 по 27.01.10 року.
Речові докази по справі / кухонний ніж і шапку/ - вирішено знищити.
За вироком суду, ОСОБА_2. було засуджено за те, що 29.12.2009 року з метою вчинення розбійного нападу він в невстановленому місці придбав в’язану шапку, а в магазині „Океан” – кухонний ніж.
О 18 год. 30 хв. він підійшов до магазину в с. Оліївка по вул. Андріївська Житомирського р-ну, надів на голову шапку і взяв в руку кухонний ніж.
В робочий час через вхідні двері зайшов у приміщення магазину. Застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров’я особи, що зазнала нападу, напав на продавця ОСОБА_4 і, приставивши до її шиї вказаного ножа, став вимагати у неї гроші. В той час до торгового залу зайшла продавець ОСОБА_3, яка з метою припинення злочину нанесла засудженому металевим предметом удари по голові.
Застосувавши насильство, небезпечне для життя і здоров’я особи, засуджений наніс удар ножем по руці ОСОБА_3, заподіявши їй фізичного болю. Остання ще нанесла ОСОБА_2 декілька ударів металевим предметом по голові і той припинив злочин, вибіг на вулицю і був затриманий громадянами, після чого доставлений у РВ УМВС.
На цей вирок надійшли апеляції, в яких просять:
- захисник засудженого – ОСОБА_1 - змінити вирок і пом’якшити ОСОБА_2 покарання з врахуванням сімейного стану, знаходженні на утриманні двох неповнолітніх дітей, щирого каяття і вчинення злочину вперше, позитивної характеристики і праці в м. Києві, тому застосувати до нього ст. 75 КК України;
- потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 – також про аналогічне з врахуванням того, що засуджений розкаявся і вибачився перед ними, є їх односельцем і може бути виправлений без ізоляції від суспільства;
- пом. прокурора Житомирського р-ну – про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд. Мотивує це тим, що умисел на розбійний напад виник у засудженого заздалегідь до проникнення в магазин, до цього він відповідно підготувався. Суд невірно пере- кваліфікував дії засудженого з ч. 3 на ч. 1 ст. 187 КК України. При цьому автор апеляції посилається на п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року „Про судову практику у справах про злочини проти власності”.
Колегія суддів , заслухавши доповідача , думку прокурора, якій апеляцію пом. прокурора району підтримав частково, вважає кваліфікацію дій ОСОБА_2 судом правильною, лише безпідставним - виключення обтяжуючої обставини - вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, тому просить вирок змінити і зазначити у ньому цю обставину, решту апеляцій – відхилити, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, які заперечили проти апеляції пом. прокурора р-ну і підтримали апеляції потерпілих та захисника ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне залишити усі апеляції без задоволення з наступного.
На думку колегії суддів, суд 1-ої інстанції правильно перекваліфікував дії засудженого із ч.3 /яка йому була інкримінована органом досудового слідства/ на ч. 1 ст. 187 КК України. Безперечно, що умисел на розбій виник у нього до приходу у приміщенні магазину, оскільки ОСОБА_2 заздалегідь одягнув шапочку із прорізями для очей та узяв ніж. Однак протизаконно або з подоланням будь-яких перешкод у приміщення магазину винний не проникав, скористався незамкнутими вхідними дверима, тобто зайшов у магазин під час його роботи. Пункт 22 вищевказаної постанови Пленуму ВС України під „проникненням” у приміщення розуміє саме незаконне вторгнення до нього будь-яким способом. Свій висновок з цього приводу суд достатньо мотивував у вироку.
Що стосується виключення судом із обвинувачення обтяжуючої обставини – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, то суд також мотивував своє рішення. Потерпілі заявили, що не побачили у нападника ознак сп’яніння, а останній раніше хоча і визнавав його, в подальшому відмовився від визнання цього стану. Незважаючи на затримання ОСОБА_2 безпосередньо після подій по справі і доставлення його у райвідділ міліції, його стан ніхто не перевіряв /ніяких актів огляду або вказівок у документах про затримання щодо стану засудженого в матеріалах справи немає/.
За таких обставин підстав для задоволення апеляції пом. прокурора району і скасування вироку суду – немає.
Також колегія суддів не знайшла підстав і для задоволення інших апеляцій щодо пом’якшення засудженому покарання.
Санкція ч. 1 ст. 187 КК України передбачає покарання лише у вигляді позбавлення волі від 3 до 7 років. Із врахуванням усіх даних про особу винного і пом’якшуючої обставини, суд обрав йому мінімальне покарання за санкцією закону – 3 роки позбавлення волі. Злочин відноситься до категорії тяжких.
Тому колегія суддів вважає, що міра покарання обрана винному з дотриманням вимог ст. 65 КК України і усіх обставин справи.
Для пом’якшення покарання останньому підстав немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції пом. прокурора Житомирського р-ну, захисника ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду від 24.02.2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Судді: