Судове рішення #12763515

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем України

7 вересня 2010 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді         Романова О.В.,        

суддів                                 Михайловського В.І.  , Шеніна П.О.,        

з участю прокурора               Філя С.В.

             

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 08 липня 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, , мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого раніше судимого:

           - 01.03.2002р. Володарсько-Волинським райсудом Житомирської області за ст.185 ч.ч.2 і 3, 75, 76 КК України на 3 років позбавлення волі з випробуванням і іспитовим строком  2 роки;

- 04.09.2003р. тим же судом за ст.289 ч.2, 71 КК України на 5 років шість місяців позбавлення волі;

- постановою Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 15.11.2005р. від відбування покарання умовно-достроково звільнений на 1 рік 2 міс. та 27 днів, -

-   було засуджено за ст.185 ч.2 КК України - 3 роки позбавлення волі;

-    за ст. 187 ч.1 КК України – 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених мір покарання обрано ОСОБА_1   за сукупністю злочинів 5  років  шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому обрахований з 26 квітня 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому залишена - тримання під вартою.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 350 грн. у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

Також стягнуто з нього  150 грн. 24 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази: кухонний ніж – вирішено  знищити.

          Згідно вироку, 03 вересня 2009 року біля 03 год. 30 хв. ночі ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився поблизу магазину „Польовий” на пл. Польовій, 2-а у м. Житомирі, де разом із знайомою ОСОБА_2 В розпивав спиртні напої. В процесі цього він побачив у потерпілої гаманець, який лежав поруч неї, у нього виник умисел на таємне його викрадення. ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно таємно і повторно викрав даний гаманець вартістю 50 грн., в якому знаходилися гроші в сумі 200 грн.

           Після цього, біля 03 год. 40 хв. цієї ж ночі засуджений підсудний  те, як із рук потерпілої ОСОБА_2   впав на землю її мобільний телефон, на що остання не звернула уваги, він вирішив його викрасти, непомітно підняв із землі мобільного телефона "Нокіа 7500" вартістю 800 грн., в якому находилась сім-картка оператора мобільного зв'язку "Київстар" вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 30 грн., якого також заховав до  кишені. Тобто умисне таємно і повторно викрав належне останній майно. Після цього ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1105 грн.

Крім цього, 26 квітня 2010 року біля 6 год. 50 хв. ранку ОСОБА_1, знаходячись поблизу банкомату "Приватбанк", розташованого в приміщенні залізничного вокзалу на майдані Привокзальному, 5 у м. Житомирі, побачив як раніше незнайомий йому ОСОБА_3 з вказаного банкомату з допомогою пластикової картки знімав належні йому гроші, вирішив здійснити на останнього розбійний напад і заволодіти грошима. Засуджений  прослідував за потерпілим у під'їзд будинку №5 на майдані Привокзальному, де за допомогою кухонного ножа напав на останнього. Підбігши до потерпілого, ОСОБА_1 схопив його руками за плечі та штовхнув, внаслідок чого той впав на підлогу сходинкового майданчику. Після цього, з метою подолання волі потерпілого до опору, засуджений  приставив лезо ножа до горла ОСОБА_3 та погрожуючи його застосуванням, тобто застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров'я останнього, наказав йому віддати всі наявні у нього гроші. Після того, як потерпілий відмовився виконати цю вимогу, засуджений,  утримуючи лезо ножа біля горла потерпілого, сам став обшукувати кишені його одягу. Знайшов гроші в сумі 4400 грн., які забрав собі, після чого з ними з місця скоєння злочину зник.

            В апеляції засуджений  ОСОБА_1 посилається на те, що його дії необхідно перекваліфікувати з ч.2 на ч.1 ст. 185  і зі ст. 187 ч.1 на ст. 186 ч.1 КК України. Він заперечує ознаку повторності крадіжки майна і застосування ножа та погроз ним потерпілому, Вказує, що погрожував потерпілому лише словами, ножем – ні. Лише переклав його із кишені у другу кишеню, придбав нещодавно для побутових цілей. Просить врахувати його сімейний стан, фактичне проживання разом із розлученою з ним дружиною, не згоден із „швидким” судовим процесом.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність залишення вироку суду без зміни, перевіривши справу, не знайшла підстав для задоволення апеляції з наступного.

За згодою учасників процесу, в тому числі і підсудного, суд 1-ої інстанції дійсно провів судове засідання у скороченому вигляді, оскільки ОСОБА_1, згідно до протоколу, вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю. Наслідки такого процесу його учасникам були роз’яснені. На підставі положень ст. 299 КПК України засуджений у такому випадку позбавлений права оскаржувати фактичні обставини справи.

Тому його вимоги про необхідність перекваліфікації його дій є безпідставними. Вони кваліфіковані як повторне викрадання чужого майна - правильно, оскільки апелянт має непогашену судимість за корисливий злочин і по справі вчинив два епізода викрадання майна.

Застосування ножа по епізоду 26.04.10 року у вигляді погрози ним є безумовною підставою для кваліфікації дій винного, як розбій. Нанесення ножем тілесних ушкодження є в такому випадку необов’язковим.

Суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених засудженим ним злочинів, особу самого підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність, обрав йому покарання з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

    Тому, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

    Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 8 липня 2010 року щодо нього – без зміни.

    Судді:    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація