УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
Іменем України
01 червня 2010 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Романова О.В.
суддів: Заліщука М.С. , Шеніна П.О.
з участю прокурора Філя С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Житомирського районного суду від 08.04. 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., мешканець АДРЕСА_1, не працюючий, не судимий згідно до вимог ст. 89 КК України, -
був засуджений за ст. 164 ч.1 КК України на 1 рік 6 міс. обмеження волі.
Запобіжний захід засудженим залишений підписку про невиїзд.
За вироком суду, ОСОБА_1 засуджено за те, що він злісне ухилявся від сплати аліментів, стягнутих з нього за рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 13.08.2004 року в розмірі суми не менш неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження, починаючи із 30.07.2004 р. до повноліття дитини – ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на відповідний рахунок в Ощадбанку. Засуджений не повідомляв державного виконавця про місце роботи, не з’являвся на виклики у ДВС, не реагував на попередження про сплату аліментів і заборгованості. Син ОСОБА_3 знаходився на державному утриманні в інтернаті.
За розрахунками ДВС і вироком суду, заборгованість засудженого по аліментах за 2004 рік склала 297 грн. 25 коп., за 2005 р. – 1774 грн. 10 коп., за 2006 р.- 2439 грн. 27 коп., за 2007 р.- 3274 грн.04 коп., за 2008 р.- 4369 грн. 65 коп., за 2009 р.- 3248 грн. 60 коп., за 1-2 місяці цього року – 917 грн. 86 коп., а всього 16 320 грн. 77 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини і правильність кваліфікації її дій, просить пом’якшити йому покарання, не застосувати обмеження волі, врахувати його хвороби, каяття і визнання вини, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, оскільки його дружина /мати дітей/ загинула у ДТП. Також він висловив здивування надто великою, на його думку, сумою заборгованості по аліментах.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який вважав судове рішення законним і обгрунтованим, перевіривши справу, не знайшла підстав для задоволення апеляції засудженого з наступних мотивів.
Доведеність вини ОСОБА_1 по справі та правильність кваліфікації його дій ніхто з можливих апелянтів по справі, в тому числі і він, не оспорюють. Розрахунки заборгованості засудженого по аліментах у справі є на а.с. 7 і він ніколи не ставив їх під сумнів, не позбавлений цієї можливості під час виконання судового рішення. У колегії суддів це питання сумнівів не викликає.
Що стосується міри покарання, то, на думку колегії суддів, судом 1-ої інстанції вона обрана засудженому з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Злочин, передбачений ст. 164 ч. 1 КК України і вчинений ОСОБА_1, відноситься до категорії невеликої тяжкості. Характеризується він фактично негативно /а.с. 20/, тривалий час не працює, має заборгованість по сплаті аліментів майже за 7 років у сумі більш 16 тис. грн., зловживає спиртними напоями і страждає хронічним алкоголізмом. Твердження в апеляції про каяття і можливість виправлення іншим шляхом не відповідають дійсності, оскільки ДВС неодноразово попереджала засудженого про необхідність регулярної сплати аліментів і виплати заборгованості, на це він не реагував.
У 2004 році ОСОБА_1 вже притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК України і засуджувався до громадських робіт, однак правильних висновків не зробив. На даний час він по суті вперто не платить аліменти і не працює, тому призначати йому для виправлення інше, більш м’яке покарання у вигляді виправних робіт або штрафу - неможливо і недоцільно.
На думку колегії суддів, враховуючи усі наведені обставини, суд 1-ої інстанції обгрунтовано призначив засудженому обмеження волі, причому не в максимальних межах санкції конкретного закону.
Для зміни вироку по зазначених в апеляції мотивах судова колегія підстав не знайшла.
Керуючись ст. ст. 365 і 366 КПУ України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Житомирського райсуду Житомирської обл. від 08.04.2010 року щодо нього – без зміни.
Судді: