УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

                                              Іменем України

18 травня 2010 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді              Романова О.В.

             суддів:             Широкопояса Ю.В.   , Шеніна П.О.  

    з участю прокурора               Селюченко І.І.

          засудженого                             ОСОБА_1

          потерпілої                                ОСОБА_4

          законного представника

          потерпілої                                ОСОБА_2    

          розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією пом. прокурора Богунського р-ну м. Житомира  на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 04.03. 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,   мешканця АДРЕСА_1, не працюючого,  не судимого згідно до вимог ст. 89 КК України , -

       було засуджено за ст. 121 ч.1 із застосуванням ст. 69 КК України  на 2 роки позбавлення волі.

      Запобіжний захід засудженим залишений утримання під вартою.

                   Строк  відбування покарання обрахований із 01.12.2009 року.

       За вироком суду, ОСОБА_1 30.11.2009 року близько 18 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за місцем мешкання, посварився зі своєю неповнолітньою сестрою ОСОБА_4. Під час конфлікту засуджений наніс удар дерев’яною палицею по голові потерпілій і заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забійної рани лівої скронево-тім’яної ділянки голови, дно якої є вдавленим переломом луски скроневої кістки, забою головного мозку легкого ступеню, крововиливу під м’які покрови голови.

         В апеляції пом. прокурора Богунського р-ну м. Житомира просить скасувати вирок суду за м’якістю призначеного судом покарання засудженому, вказує про необгрунтованість застосування ст. 69 КК України. Апелянт просить постановити по справі новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 до 5 років позбавлення волі.

В день апеляційного розгляду справи і до його початку надійшли доповнення до апеляції, в яких йдеться про необгрунтовану зміну судом обсягу обвинувачення ОСОБА_1, засудження його за нанесення лише одного удару палицею по голові потерпілої, хоча він був обвинувачений в нанесенні декількох таких ударів, визнавав в цьому вину на досудовому слідстві. Зміну /зменшення/ обвинувачення суд не мотивував.

Тому в доповненнях до апеляції пом. прокурора району просить скасувати вирок суду, направити справу на новий судовий розгляд.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала апеляцію зі змінами, засудженого ОСОБА_1, потерпілу ОСОБА_4 і законного представника останньої – ОСОБА_2,  які заперечили проти  апеляції прокурора  і просили  не збільшувати покарання засудженому, потерпіла та її мати пробачили останньому, перевіривши справу, не знайшла підстав для задоволення апеляції пом. прокурора р-на з наступного.

Доведеність вини засудженого ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій ніхто з можливих апелянтів по справі, в тому числі пом. прокурора, не оспорює. Перший обвинувачувався в нанесенні декількох ударів палицею по голові потерпілої, визнав це на досудовому слідстві і в суді /а.с. 180/. Однак потерпіла виклала іншу версію подій і викривала брата в нанесенні лише одного удару по нозі, а другого – по голові /а.с. 75-77, 188/. Фактично знайшла підтвердження саме версія подій з боку потерпілої, оскільки у висновку СМЕ від 22.12.2009 року на а.с. 83, зв.-84 зазначено, що вона скаржилась на нанесення удару палицею по голові, наслідком чого в неї виявлені тяжкі тілесні ушкодження , які стали результатом „ не менш одного удару палицею”, а також на біль у ділянці правого колінного суглобу, виявлення там підшкірної гематоми, яка віднесена до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров’я. Правова оцінка даного факту слідчим надана /постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на а.с. 112/.  Тому суд виклав у вироку фабулу обвинувачення таким чином, що фактично встановив у судовому засіданні.

Що стосується міри покарання, то, на думку колегії суддів, судом 1-ої інстанції вона обрана засудженому з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Дійсно, злочин, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України, відноситься до категорії тяжких, він вчинений ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння. З іншого боку, ОСОБА_1 вину по справі визнав, характеризується позитивно, його судимість за злочин, вчинений у неповнолітньому віці, погашена, він є братом потерпілої, яка разом із її законним представником просять судові органи не збільшувати покарання своєму родичу, вказують про наявність у сім’ї ОСОБА_2 10-ох дітей.

 Тому, на думку колегії суддів, враховуючи усі наведені обставини, суд 1-ої інстанції обгрунтовано застосував до засудженого ст. 69 КК України і обрав йому основне покарання нижче від найнижчої  межі, передбаченої ч.1 ст. 121 КК України.

Для скасування вироку по зазначеним в апеляції /до подання змін/ мотивам судова колегія підстав не знайшла.

Що стосується додаткових доводів до апеляції прокурора, то вони по суті погіршують становище засудженого. За законом, ч. 2 ст. 355 КПК України, це є неприпустимим. Тому апеляція в цій частині /тобто додаткових доводів і вимог про скасування вироку за м’якістю призначеного покарання і штучним звужуванням фабули обвинувачення , з направленням справи на новий судовий розгляд/ - апеляційною інстанцією не розглядається.

Керуючись ст. ст. 365 і 366 КПУ України, колегія суддів, -

                               Ухвалила:

Апеляцію пом. прокурора Богунського р-ну м. Житомира залишити без задоволення, а вирок Богунського райсуду м. Житомира від 04.03.2010 року щодо засудженого ОСОБА_1 – без зміни.

              Судді: